Справа № 639/6340/21
Провадження № 2/638/6467/21
Іменем України
02 листопада 2021 року суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Невеніцин Є.В., при прийнятті позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території,-
Встановив:
Представник позивача звернувся до Жовтневого районного суду м.Харкова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 08.10.2021 року вищевказану справу направлено до Дзержинського районного суду м. Харкова через непідсудність справи Жовтневому районному суду м. Харкова.
Частиною 1 статті 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються.
Разом з тим, ч.1 ст.378 ЦПК України закріплено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Водночас, статтею 30 ЦПК України визначено виключну підсудність справ.
Так, відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно з частиною 1 статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до пункту 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Предметом позову є зобов'язання, які випливають з надання житлово-комунальних послуг за адресою АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Новобаварського району м.Харкова, зазначене підтверджується з договору про надання послуг з управління будинком, спорудою, житловим комплексом будинків і споруд №724/11/03 401/16-002 від 01.04.2016 року; договором про надання послуг з управління будинком від 30.08.2018 року, довідкою за нараховану квартплату за адресою: АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_2 , договором про відступлення прав вимоги від 31.07.2021 року, інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що власником квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_2 .
В ухвалі суд від 08.10.2021 року зазначено, що згідно відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання у Харківській області від 04.10.2021 року відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_4 , що територіально відноситься до юрисдикції Дзержинського районного суду м. Харкова.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Аналогічні положення закріплені в частині 1статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція. Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна. Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності.
Перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Виключну підсудність встановлено, зокрема, для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном. При цьому виключна підсудність встановлена з метою забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Зазначені у законі суди можуть здійснити такий розгляд, оскільки в районі їх діяльності знаходиться основна маса доказів.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Суд вважає, що зазначений спір про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги безпосередньо стосується нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_3 , що територіально не відноситься до Дзержинськго районного суду м. Харкова.
Таким чином, суддя приходить до висновку, що на спірні правовідносини поширюються правила виключної підсудності та реєстрація відповідача за іншою адресою є лише підставою для виконання вимог ст.128 ЦПК України щодо належного сповіщення відповідача за адресою його місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. При цьому норми ст.27 ЦПК України в даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки, як зазначалось вище, до даного спору застосовуються правила виключної підсудності.
Згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Враховуючи викладене, справа підлягає передачі до Жовтневого районного суду м. Харкова за територіальною юрисдикцією (підсудністю).
Керуючись ст.ст. 30, 31, 354 ЦПК України суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за оплату послуг з утримання будинку та прибудинкової території - передати до Жовтневого районного суду м.Харкова.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст.261 ЦПК України та може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м.Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Є.В.Невеніцин