28 жовтня 2021 року
м. Харків
справа № 638/9534/21
провадження № 2-а/638/423/21
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Яковлевої В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Проданової М.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: поліцейський Департаменту патрульної поліції Рєпін Даніїл Ігорович, Департамент патрульної поліції в Харківській області,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у залі суду м. Харкова адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського Департаменту патрульної поліції Рєпіна Даніїла Ігоровича, Департаменту патрульної поліції в Харківській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
23 червня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до поліцейського Департаменту патрульної поліції Репіна Даніїла Ігоровича, Департаменту патрульної поліції в Харківській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовна заява мотивована тим, що постановою працівника поліції Рєпіна Даніїла Ігоровича, Департаменту патрульної поліції в Харківській області серія ЕАН № 4348215 від 13 червня 2021 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн за частиною другої статті 122 КУпАП за тих обставин, що він 13 червня 2021 року за адресою проспект Московський, 199, керуючи транспортним засобом Subaru Forester, номерний знак НОМЕР_1 , при перестроюванні з однієї смуги руху в іншу не ввімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку, тим самим порушив вимоги п. 9.2.б ПДР України.
Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною.
Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого правопорушення. Відсутність будь-яких належних доказів його вини у скоєнні правопорушення є підставами скасування постанови та закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, просить визнати дії інспектора поліції незаконним, постанову протиправною та скасувати її, а провадження по справі закрити, виходячи з того, що відповідачем не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки правопорушення, передбаченого частиною другою статтею 122 КУпАП.
Ухвалою суду від 02 липня 2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського Департаменту патрульної поліції Рєпіна Даніїла Ігоровича, Департаменту патрульної поліції в Харківській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, представник позивача подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу за відсутності позивача та представника позивача.
Представник Департаменту патрульної поліції Іващенко Олександр Олександрович подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Відзив мотивовано тим, що за результатом розгляду справи, згідно з вимогами статей 251, 252, 268, 278, 279, 280 КУпАП, інспектором встановлений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП, тому була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 4348215.
Обставини розгляду справи та ухвалення постанови зафіксовані відеозаписом зі службового портативного відео реєстратора, на виконання вимог Інструкції від 18 грудня 2018 року № 1026. При винесені цієї постанови поліцейський керувався положеннями ПДР та КУпАП, в постанові чітко описане правопорушення, яке було скоєне водієм, а тому він діяв в межах своїх повноважень і не порушував норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку з вищевказаним, вважає, що позовна заява ОСОБА_1 , щодо скасування постанови не підлягає задоволенню, оскільки постанова серії ЕАН № 4348215 винесена у відповідності до норм чинного законодавства.
Основною та обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення є протиправне діяння, час, місце вчинення якого підтверджено відеоматеріалами з приладу зі службового відео реєстратора відсутність яких б виключала склад наведеного адміністративного правопорушення.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 28 листопада 2018 року у справі № 537/1214/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 459/1801/17.
На відповідному відеозаписі, зафіксовано як водій Subaru Forester, номерний знак НОМЕР_1 , шість раз перестроївся з однієї смуги руху автомобілів в іншу, які між позначені дорожньою розміткою 1.5 не увімкнувши світловий покажчик повороту відповідного напрямку руху. Разом з цим, на відео зафіксовано, що світловий покажчик повороту був справний.
Таким чином оскаржувана постанова винесена на підставі належних, допустимих та достатніх доказів.
Враховуючи вищевикладене, вважає, що правові підстави для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відсутні.
Дослідивши письмові матеріали справи та додані сторонами докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Постановою працівника поліції Рєпіним Даніїлом Ігоровичем Управління патрульної поліції в Харківській області серія ЕАН № 4348215 від 13 червня 2021 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн за частиною другою статті 122 КУпАП.
За змістом даної постанови ЕАН № 4348215 від 13 червня 2021 року ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 грн за частиною другої статті 122 КУпАП за тих обставин, що він 13 червня 2021 року за адресою проспект Московський, 199, керуючи транспортним засобом Subaru Forester, номерний знак НОМЕР_1 , при перестроюванні з однієї смуги руху і в іншу не ввімкнув світловий покажчик повороту відповідного напрямку, тим самим порушив вимоги п. 9.2.б ПДР України.
Так, відповідно до частини другої статті 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Відповідно до статті 280 КУпАП особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-4 цього Кодексу.
На підставі частини другої статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих а автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
З вищевикладеного вбачається, що у зазначених спірних правовідносинах, що склались у даному випадку, протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
В рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги (частина 1статті 2 Закону України «Про Національну поліцію»).
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Згідно з пунктом восьмим частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», у випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до пункту 1.3. ПДР України, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9. ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до визначення пункту 1.10 ПДР України, маневрування (маневр) - початок руху, перестроювання транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу, поворот праворуч чи ліворуч, розворот, з'їзд з проїзної частини, рух заднім ходом. Під будь-якою зміною напрямку руху слід розуміти маневр, пов'язаний хоча б з незначною зміною напрямку руху по відношенню до поздовжньої осі проїзної частини.
Згідно з пунктом 9.2 б) ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Відповідно до 9.4 ПДР України, подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру).
Таким чином, ПДР України встановлює обов'язок водія подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку завчасно перед початком маневру і припиняти його негайно після закінчення маневру.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 у справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
З дослідженого судом відеозапису вбачається, що транспортний засіб «Subaru Forester», державний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проспекту Московському, 199 в м. Харкові при перестроюванні транспортного засобу в русі з однієї смуги на іншу не подавав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку.
Крім того, як зазначив сам позивач у позові, що дійсно керував автомобілем «Subaru Forester», державний номер НОМЕР_1 , однак на дорозі не було автомобілів, а автомобіль патрульної поліції знаходився далеко, тим самим не заперечуючи той факт, що світловий покажчик повороту при перестроюванні не вмикав, чим порушив п. 9.2.б Правил дорожнього руху України.
Згідно з статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена правомірно, на підставі належних, допустимих доказів, які у своїй сукупності повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
А у відповідача були правові підстави для притягнення позивача до відповідальності за порушення ним правил дорожнього руху, ознаки якого підпадають під дію частини другої статті 122 КУпАП.
Разом з тим, вирішуючи питання про визнання дій інспектора протиправними суд виходить з наступного:
Суд, що, не діями, а рішенням (оскаржуваною постановою) інспектора особу притягнуто до адміністративної відповідальності.
Поліцейський Департаменту патрульної поліції Рєпін Даніїл Ігорович наділений повноваженнями вчиняти дії та притягувати винних осіб до адміністративної відповідальності.
Оскільки за наслідками вчинення дій відповідачем прийнята постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, в даному випадку, юридичними наслідками для особи може бути лише рішення у формі постанови, яким останнього притягнуто до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до статті 217 КУпАП посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
Згідно з частиною другою статті 222 КУпАП від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Таким чином, відповідач законом наділений повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення і накладення адміністративних стягнень від імені органів Національної поліції.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Положеннями частини третьої статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
При цьому, належним та достатнім способом захисту прав позивача у даному випадку є скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Отже, позовні вимоги про визнання протиправними дій інспектора не підлягають задоволенню.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтею 19 Конституції України, статтями 258, 280, 283, 288, 289 КУпАП, статтями 6, 7, 9, 11, 44, 73-78, 90, 241-246, 268, 269, 271, 272, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського Департаменту патрульної поліції Рєпіна Даніїла Ігоровича, Департаменту патрульної поліції в Харківській області про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Постанову інспектора роти № 2 батальйону№ 2 Управління патрульної поліції Рєпіна Даніїла Ігоровича серії ЕАН № 4348215 від 13 червня 2021 року за частиною другою статті 122 залишити без змін.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень КАС України(в редакції, яка набула чинності з 15.12.2017) рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 01 листопада 2021 року.
Суддя В. М. Яковлева