Ухвала від 26.10.2021 по справі 200/14080/21

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 жовтня 2021 р. Справа №200/14080/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Стойки В.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення сум грошової допомоги, -

УСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області, відповідно до тексту якого, просить суд:

визнати протиправною бездіяльність щодо нарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2019 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, а саме щодо недоплати у розмірі 6190 грн.;

стягнути недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2019 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком (у розмірі 7485, 00 грн.) з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, а саме стягнути 6190 грн.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).

Предметом позову є визнання бездіяльності відповідача протиправною, яка полягає у не виплаті щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за період з 2019 та стягнення недоплаченої суми, у визначеному позивачем розмірі 6190 грн., з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

В позовній заяві зазначено, що в період проходження військової служби позивач отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , видане 01.11.2017. Позивачу здійснювалася виплата до 05 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань” за 2019 рік, проте розмір такої виплати позивач вважає невірним.

Отже, отримавши таку виплату до 05 травня відповідного року у меншому розмірі, позивач повинен був бути обізнаним про неналежне виконання своїх обов'язків з боку відповідача, в той же час своєчасно не скористався своїм правом на звернення до суду за судовим захистом.

Таким чином, позовні вимоги пред'явленні за межами передбаченого ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду.

В тексті позовної заяви позивач посилається на той факт, що про порушення свого права дізнався з листа відповідача, від 14.09.2021 та вважаючи дії державного органу правомірними чекав виплат відповідно до закону.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Вказане повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14 травня 2019 року по справі №815/3087/18 (адміністративне провадження №К/9901/64037/18), в якій Верховний Суд вирішував питання щодо строку звернення позивача до суду з позовом стосовно виплати йому грошової допомоги до 5 травня та дійшов висновку пропуску строку звернення позивача до суду у червні 2018 року стосовно виплат грошової допомоги до 5 травня за 2011-2016 роки, оскільки одноразова грошова допомога до 5 травня є щорічною виплатою, тому позивач повинен був дізнаватися про порушення своїх прав щороку при її отриманні в розмірі, меншому ніж передбачено законом.

Крім вказаного, в обґрунтування пропуску строку звернення до суду, позивач вказує, що він мешкає у м. Волноваха та з 17.10.2017 по час подання позову працює начальником відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу Волноваського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області із обслуговування м. Волноваха та Волноваського району на території якого проходить Операція об'єднаних сил та бойові дії, до проведення якої залучений Волноваський районний відділ поліції, вказане стало на заваді підготувати та своєчасно направити даний позов до суду.

З урахуванням вказаних обставин та документів поданих позивачем, судом встановлено, що ОСОБА_1 , обіймає посаду начальника відділення розслідування злочинів загально кримінальної спрямованості слідчого відділу.

Тобто позивач, обіймаючи вищевказану посаду, має вищу юридичну освіту та є досвідченим фахівцем в галузі права, зазначене спростовує твердження про необізнаність стосовно неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків щодо виплати одноразової грошової допомоги, як учаснику бойових дій до 5 травня у розмірі, який не відповідає Закону України “Про статус ветеранів війни, гаранті їх соціального захисту”.

Крім цього суд також зазначає, що належних та допустимих доказів щодо неможливості направлення адміністративного позову засобами поштового зв'язку, у зв'язку із обійманням певної посади в органі який знаходиться у м. Волноваха Донецької області позивачем не надано.

Зі змісту наведених у позові обставин не вбачається, що позивач не мав реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо отримання допомоги у належному розмірі у встановлений законом строк або звернутися до суду за захистом своїх прав у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк.

Суд звертає увагу, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Вирішуючи питання щодо поважності таких причин пропущення строку звернення до суду, які встановлені статтею 122 КАС України, слід зазначити, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30 вересня 2019 року у справі № 340/685/19, від 10 жовтня 2019 року у справі № 140/721/19.

Таким чином, вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду судом визнаються неповажними, а тому заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає.

Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Так частиною першої зазначеної статті передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Таким чином, позивачу до позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення разом із доказами в підтвердження обґрунтування.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 251, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Волноваської районної державної адміністрації Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення сум грошової допомоги - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення разом із доказами в підтвердження обґрунтування заяви.

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Стойка

Попередній документ
100735696
Наступний документ
100735698
Інформація про рішення:
№ рішення: 100735697
№ справи: 200/14080/21
Дата рішення: 26.10.2021
Дата публікації: 04.11.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них