Справа № 211/6099/21
Провадження № 3/211/2385/21
02 листопада 2021 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Сарат Н.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за частиною 1 статті 130 КУпАП,-
встановив:
до Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 11.09.2021 серії ААБ № 290246, відповідно до якого 11 вересня 2021 року о 10-29 годині по вул. Фабрична, біля електроопори 36 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість рухів та мови, неприродна блідість. На законну вимогу пройти медичний огляд на стан сп'яніння відмовився в присутності двох свідків.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, до суду надав пояснення та висновок щодо проходження огляду на виявлення стану сп'яніння. Просив провадження по справі закрито, так як згідно висновку, він пройшов самостійно огляд та не перебував у стані сп'яніння. Крім того, при складанні протоколу інспектором не дотримано вимог ст. 251, 256 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи, та переглянувши відеозапис, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ч. 1ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Відповідальність особи, яка керує транспортним засобом, за ч.1ст. 130 КУпАП наступає у разі: коли така особа, яка керує транспортним засобом, перебуває у стані алкогольного чи іншого сп'яніння, або відмовилась від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп"яніння.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.5ПДРУкраїни визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проведення огляду на стан сп'яніння визначений у ст. 266 КУпАП, та також передбачено Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (надалі Інструкція), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103(надалі Порядок).
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбаченаст.130 КУпАП.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність заст. 130 КУпАП стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Для притягнення до відповідальності за ч. 1 ст.130КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 4 розділу І Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
У розумінні вимог статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Пунктом 6 розділу ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі за змістом Інструкція 2) передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Отже, чинне законодавство передбачає, що до адміністративної відповідальності за ч.2ст.130 КУпАП може бути притягнена особа, яка являється водієм і керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Постанова судді про притягнення до адміністративної відповідальності згідно з статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Суд зазначає, що направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктами 6,13 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року (Далі Порядок) водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров'я.
У відповідності до пунктів 15-17, 22 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 року № 1452/735 (Далі Інструкція) за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4 Інструкції), видається на підставі акту медичного огляду.
Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку.
При цьому, відповідно до вказаних вище положень Порядку та Інструкції у разі проведення медичного огляду в закладі охорони здоров'я, то належним та допустимим доказом перебування особи в стані алкогольного чи іншого сп'яніння є відповідний висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння.
Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
Пунктом 12 Інструкції передбачено що, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Так, з досліджених в судовому засіданні відеозаписів, які не є безперервними, вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений нібито за порушення ПДР, однак відповідної постанови за порушення ПДР матеріали справи не містять. У подальшому в ході розмови між поліцейськими та водієм, останні зазначають про те, що в нього наявні ознаки сп"яніння, неприродна блідність обличчя, розширені зіниці очей, тремтіння пальців.
При цьому, з відеозаписів вбачається, що на місці ОСОБА_1 не оглядається, останній спокійно та ввічливо реагує на запитання поліцейських.
При цьому, на пропозицію поліцейського проїхати до ПНД пройти огляд ОСОБА_1 не заперечує, однак самостійно, оскільки в той час в нього не було часу.
У протоколі про адміністративне правопорушення вказано ознаки сп'яніння - виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість рухів та мови, неприродна блідість, однак відповідно до відеозапису події, ніяким чином не встановлювалося, а так само і письмовими поясненнями свідків не підтверджуються, а тому зазначення цих ознак викликає сумніви.
Більш того, надані матеріали не містять відомостей про відсторонення водія від керування транспортним засобом відповідно до ст. 266 КУпАП, що також ставить під сумнів висновки поліції про наявність ознак сп'яніння.
З встановленої форми висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння стосовно ОСОБА_1 від 11 вересня 2021 року за № 1548, копія якого залучена до матеріалів справи, вбачається, що у останнього ознак сп'яніння не виявлено.
Суд, враховує даний висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому чітко зазначено, що у ОСОБА_1 ознак сп'яніння не виявлено.
Крім цього, в ході розгляду було переглянуто відеозапис події, згідно якого у ОСОБА_1 не лише не вбачається будь-яких ознак наркотичного чи алкогольного сп'яніння, а й не проводиться обстеження.
Отже, сам по собі факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння за недоведеністю таких ознак не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, проведення такого огляду можливе лише за наявності ознак сп'яніння (п. п. 1, 12 Розділ ІІ).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Додані до протоколу про адміністративні правопорушення письмові матеріали не узгоджуються з наданими відеозаписами, та з них не можливо встановити, що при складанні адміністративного матеріалу був дотриманий порядок складання протоколу та виявлення і фіксації адміністративного правопорушення.
Суд приходить до висновку, що надані матеріали не в повній мірі відповідають критеріям достовірності та належності, до того ж вони є суперечливими, оскільки ОСОБА_1 погоджується на проходження огляду в медичному закладі, однак через певний проміжок часу.
Встановлення винуватості чи невинуватості особи здійснюється на підставі оцінки доказів, якими, згідно ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновками експерта, речовими доказами та ін.
В рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Таким чином, вважаю, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні дані, які свідчать про наявність складу правопорушення, передбаченого частиною статті 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
Згідно п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 40-1, 130, 251, 252, 256, 283-285 КУпАП, -
постановив:
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,закрити, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п.1ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в десятиденний строк з дня винесення постанови.
Суддя: Н. О. Сарат