м. Вінниця
02 листопада 2021 р. Справа № 120/7995/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості на загальну суму 16972,06 грн. Оскільки відповідач самостійно не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання у строки, встановлені законом, контролюючий орган звертається до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Згідно ч. 3 ст. 171 КАС України, якщо відповідачем у позовній заяві, щодо якої відсутні підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, вказана фізична особа, яка не є підприємцем, суддя не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
На виконання ч. 3 ст. 171 КАС України судом направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання фізичної особи ОСОБА_1 .
Відповідно до відповіді на запит ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 12.06.2002.
Ухвалою від 30.07.2021 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою від 11.08.2021 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Установлено учасникам справи строк на подання заяв по суті.
09.09.2021 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якій відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідач зазначає, що ні електронним повідомленням, ні рекомендованим листом та особисто не отримувала ані податкові повідомлення-рішення, ані податкову вимогу. Крім того вказала, що за вказаною адресою, зазначеною в податкових повідомленнях - рішеннях та податковій вимозі, а саме: АДРЕСА_2 ніколи не проживала та не була прописана.
Частиною четвертою статті 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.
На підставі довідки про суму податкового боргу встановлено, що за відповідачем станом на 15.07.2021 рахується податковий борг з земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, на загальну суму 16972,06 грн.
Сума податкового боргу підтверджується карткою особового рахунку платника податків, податковими повідомленнями - рішеннями від 08.07.2019 № 963156-0228, від 15.05.2020 № 153277-5005-0228 та податковою вимогою форми "Ф" від 11.10.2018 № 304619-50.
Разом з тим, вказана заборгованість відповідачем не сплачена, що і стало підставою для звернення до суду.
Визначаючись щодо наявності підстав для стягнення суми податкового боргу, суд виходить з такого.
Обов'язок сплати податків платником передбачений п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI), відповідно до якого, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п. п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI)
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (п. п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI).
За правилами, визначеними п. 59.1 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно п. 45.1 ст. 45 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
В силу п. 57.3 ст. 57 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI (у редакції, чинній на час надсилання податкових повідомлень-рішень) податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У разі якщо вручити податкове повідомлення - рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення - рішення вважається таким, що не вручено платнику податків.
Аналогічні норми містять пункти 3, 5 розділу III Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.12.2015 № 1204 (далі - Порядок № 1204), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2016 за № 124/28254.
Згідно п. 6 розділу III Порядку № 1204 у разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом при його надісланні, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. У разі встановлення такої помилки працівник структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальна особа, визначена керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечує виправлення допущених при надісланні податкового повідомлення-рішення помилок та надсилає його повторно не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідного повідомлення пошти (поштової служби).
На підтвердження направлення відповідачу вищезазначених податкових повідомлень-рішень позивачем надано до матеріалів справи копію поштових конвертів, з яких вбачається, що поштове відправлення на ім'я ОСОБА_1 направлялось за адресою: АДРЕСА_2 та вручено відповідачу не було. Причиною невручення вказано: за закінченням терміну зберігання, адресат не проживає.
Позивач в обґрунтування дотримання процедури належного вручення відповідачу податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги вказує про те, що згідно відомостей центральної бази даних ДПС Державного реєстру фізичних осіб - платників податків податковою адресою відповідача визначено: АДРЕСА_2 . Вказане підтверджується наданою до позовної заяви відповіддю на запит МІС ДПІ від 05.04.2021.
Верховний Суд у постанові від 24.01.2019 по справі за № 826/14361/16 зазначив, що для встановлення факту направлення (вручення) фізичній особі податкового повідомлення-рішення поштою у встановленому законодавством порядку, дослідженню підлягають:
- відповідність адреси одержувача у поштовому відправленні місцю проживання або останньому відомому місцезнаходженню фізичної особи;
- повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, в якому зазначено дату вручення або причини невручення;
- відповідність дати відправлення на корінці податкового повідомлення-рішення даті, зазначеній у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення тощо.
Як зазначалося вище, оскільки відповідачем у справі виступає фізична особа, судом на виконання приписів КАС України направлено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи, щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання фізичної особи ОСОБА_1 .
Відповідно до відповіді ГУ ДМС України у Вінницькій області на запит ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 12.06.2002.
Окрім того, до відзиву на підтвердження зазначеної адреси проживання, відповідачем надано копію податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2006 рік, копію податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2007 рік, копію податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008 рік, копію податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік, копію податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік копію повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємством від 06.12.2011, в яких зазначено адресу проживання відповідача: АДРЕСА_1 .
Аналізуючи вказані документи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 , як платник податків та зборів, повідомляла податковий орган про фактичне місце проживання та реєстрації, зокрема адресу: АДРЕСА_1 , однак податкові повідомлення - рішення та податкова вимога відповідачу за місцем реєстрації та проживання не направлялися.
Таким чином, суд доходить висновку, що контролюючим органом допущено помилку при направленні податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, відтак такі податкові повідомлення - рішення та податкова вимога вважаються не врученими платнику податків.
За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач вказані податкові повідомлення-рішення, якими було нараховано податкові зобов'язання у визначеному порядку не отримав, а тому сума грошового зобов'язання з податку за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, є не узгодженою. Крім того, відповідач, у зв'язку з неналежним направленням податкових - повідомлень рішень, був позбавлений можливості оскаржити такі рішення.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п. 2 розділу ІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів № 610 від 30.06.2017 (далі - Порядок № 610), податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму узгодженого грошового зобов'язання
Проте, в порушення вищенаведених норм, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області, без фактичного узгодження податкового боргу, сформовано відповідачу податкову вимогу "Ф" № 304619-50 від 11.10.2018.
Відповідно до абз. 4 п. 7 розділу 4 Порядку № 610 податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному абзацом третім пункту 6 цього розділу.
Приймаючи до уваги вищенаведене, а також те, що податкова вимога "Ф" № 304619-50 від 11.10.2018 також направлена на помилкову адресу: АДРЕСА_2 , суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДПС у Вінницькій області порушено порядок стягнення податкового боргу з фізичної особи.
При цьому суд зауважує, що контролюючий орган за умов належного вручення відповідачеві податкових-повідомлень рішень та податкової вимоги, не позбавлений права повторно звернутися до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
За таких обставин, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що доводи, наведені позивачем у позовній заяві, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, ЄДРПОУ ВП 44069150).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення суду у повному обсязі сформовано: 02.11.2021.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна