м. Вінниця
02 листопада 2021 р. Справа № 120/7668/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід О.С., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21028)
про: визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною відмови відповідача у перерахунку та виплаті з 01.04.2019 року пенсії позивачеві на підставі довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ХЛ46010 від 03.06.2021 року та перерахунку і виплаті позивачеві пенсії з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року в розмірі 100% перерахованої пенсії; зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати пенсію позивачеві з 01.04.2019 року з урахуванням грошового забезпечення, зазначеного у довідці Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ХЛ46010 від 03.06.2021 року та перерахувати і виплачувати пенсію за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року в розмірі 100% перерахованої пенсії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 27.01.2021 року він звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії з 05.03.2019 року з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення у відповідності до вимог ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на підставі оновленої довідки про грошове забезпечення № ХЛ46010, виданої Вінницьким обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Додатково просив здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року в розмірі 100%. Відповідач, за наслідками розгляду заяви позивача, листом відмовив здійснити такий перерахунок та виплату пенсії у зв'язку із відсутністю правових підстав. Не погоджуючись з цим, адже перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям провадиться зокрема за документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 19.07.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
09.08.2021 року за вх. № 48176 позивачем через канцелярію суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 17.08.2021 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім цього, вказаною ухвалою витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позовну заяву не надав, відповідно суд у відповідності до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вирішує справу за наявними матеріалами.
Про відкриття провадження у даній справі відповідача повідомлено секретарем судового засідання Карпінською Т.В. шляхом надсилання електронного листа на офіційну електронну адресу відповідача gu@vn.pfu.gov.ua, про що складено відповідну довідку від 20.07.2021 року.
За наведених вище обставин, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Ч. 4 ст. 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
У відповідності до вимог ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, суд встановив наступне.
Позивач знаходиться на пенсійному обліку у відповідача, де й отримує пенсію за вислугу років.
На виконання Постанова № 103, відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року у зв'язку із зміною розміру грошового забезпечення відповідно до Постанови № 704.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, визнав протиправними та нечинними п. 1, 2 Постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатком 2 Порядку № 45.
Вважаючи дії відповідача щодо самовільного зменшення суми підвищення пенсії та не здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки № ХЛ46010 від 03.06.2021 року Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядку та умов пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в Збройних силах України, в тому числі щодо порядку перерахунку таких пенсій, регулюються правовими нормами ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно із ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).
Ст. 43 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За ч. 1, 2 та 4 ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Ч. 18 ст. 43 Закону ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 вказаного Закону перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
21.02.2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103, п. 1, 2 якої встановлено перерахувати з 01.01.2018 року пенсії, призначені згідно із ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до Постанови № 704.
П. 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Абз. 1 п. 5 Порядку № 45 у редакції Постанови № 103 встановлено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Системний аналіз наведених норм доводить, що пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею та є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Однією з таких гарантій є перерахунок пенсії, який забезпечує належний та достатній рівень життя пенсіонерів. Підставою для перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб'єкта, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач, на виконання приписів Постанови № 103, здійснив перерахунок пенсії позивача без врахування додаткових видів грошового забезпечення.
Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнано протиправними та нечинними п. 1, 2 Постанови № 103 та зміни до п. 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.
При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, орган, який видає довідку та територіального управління пенсійного фонду, у зв'язку із втратою чинності положеннями п. 1, 2 Постанови № 103 та змін до п. 5 і додатку 2 Порядку №45, не змінився.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені зі служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.
Відповідно до п. 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акту, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у п. 2, 3 Порядку № 45.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють територіальні органи Пенсійного фонду України.
Таким чином, з 05.03.2019 року, з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки саме з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та ст. 9 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Разом із цим, до моменту отримання належної довідки у територіального органу Пенсійного фонду України не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Водночас відповідно до п. 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені ч. 2, 3 ст. 51 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно із ч. 3 ст. 51 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
У цьому контексті суд вказує, що позивач у прохальній частині просить визнати протиправною відмова у здійсненні перерахунку пенсії позивача, водночас власне відмови відповідача не надає, а лише долучає документи підтверджуючі нездійсненні відповідачем перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки. З огляду на зазначене, суд вказує, що позивачем неналежно сформульовано позовні вимоги, а тому вважає за належне їх перефразувати та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати з 01.04.2019 року пенсії позивачеві на підставі довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ХЛ46010 від 03.06.2021 року
Вирішуючи питання про зобов'язання відповідача перерахувати та виплачувати пенсію позивачеві з 01.04.2019 року з урахуванням грошового забезпечення, зазначеного у довідці Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ХЛ46010 від 03.06.2021 року, суд виходив з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними. Водночас, згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв'язок вимоги про визнання відмови суб'єкта владних повноважень протиправною та вимоги про зобов'язання вчинення ним певних дій. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої. Адже внаслідок визнання відмови суб'єкта владних повноважень протиправною, можливим є зобов'язання до вчинення певних дій для відновлення порушених прав та інтересів сторони.
З огляду на те, що судом визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати з 01.04.2019 року пенсії позивачеві на підставі довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ХЛ46010 від 03.06.2021 року відповідно з метою відновлення порушених прав та інтересів позивача суд вбачає за необхідне зобов'язати відповідача перерахувати та виплачувати пенсію позивачеві з 01.04.2019 року з урахуванням грошового забезпечення, зазначеного у довідці Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ХЛ46010 від 03.06.2021 року.
Вирішуючи питання щодо визнання протиправною відмови відповідача у перерахунку та виплати позивачеві пенсії з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року у розмірі 100%, суд виходив з наступного.
Набрання чинності Постановою № 704, якою було змінено (збільшено) грошове забезпечення військовослужбовців, у розумінні вимог ч. 2 ст. 51 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» стало обставиною, що зумовила зміну розміру пенсії позивача, призначеної на підставі цього Закону.
Водночас, з огляду на вимоги п. 1, 2 Постанови № 103, позивач набув право на поетапне підвищення пенсії починаючи з 01.01.2018 року, виходячи із грошового забезпечення за відповідною або аналогічною посадою, яку він займав на дату звільнення із служби, визначеного станом на 01.03.2018 року Постановою № 704.
Суд враховує, що з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 1774-VIII від 06.12.2016 року Кабінету Міністрів України делеговані повноваження визначати не лише порядок, а й умови та розмір перерахунку пенсій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
До того ж відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року (в редакції Постанови № 103 від 21.02.2018 року) перерахунок пенсій, призначених відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», проводиться на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, саме Кабінету Міністрів України делеговано повноваження щодо встановлення умов, порядку та розмірів пенсійних виплат при перерахунку пенсій військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
П. 2 Постанови № 103 від 21.02.2018 року визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01.01.2018 року у таких розмірах:
з 01.01.2018 року - 50 відсотків;
з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 75 відсотків;
з 01.01.2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Таким чином, зі зміною правового регулювання підстав проведення перерахунку пенсії, Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з функціями Уряду України, визначеними в п. 2, 3 ст. 116 Конституції України.
Відповідно до ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Отже, при проведенні позивачу перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 року відповідач не мав правових підстав не врахувати та не застосовувати до спірних правовідносин положення ст. 63 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови № 103 та в інший спосіб здійснювати виплату перерахованої позивачу пенсії, а саме з 01.01.2018 - 50 відсотків та з 01.01.2019 - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 рік.
Втім, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, п. 1, 2 Постанови № 103 визнано нечинними.
Згідно з роз'ясненнями, наведеними в абз. 4 п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" визнання акту суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.
Таким чином, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання відповідним рішенням суду законної сили.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 КАС України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Від так рішення суду в адміністративній справі № 826/3858/18 набрало законної сили з моменту прийняття постанови Шостим апеляційним адміністративним судом, тобто з 05.03.2019 року.
Як наслідок, у зв'язку зі скасуванням п. 2 Постанови № 103 за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, скасовано також обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії.
З огляду на викладене суд приходить до переконання, що з 05.03.2019 пенсія позивача за вислугу років підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.01.2018 рік.
Разом з тим, правових підстав для виплати позивачу перерахованої пенсії за попередній період, тобто з 01.01.2018 року, немає, адже скасування, встановленого Кабінетом Міністрів України обмеження у виплаті суми підвищення до пенсії відбулося саме у зв'язку з набранням чинності рішенням суду про скасування п. 2 Постанови № 103. Водночас, на думку суду, правило щодо застосування правового акту, який має вищу юридичну силу, не є застосовним, оскільки, у даному випадку, протиправність нормативно-правового акту (постанови Уряду) була підтверджена в спеціально визначеному законом порядку, а саме через процедуру його оскарження до адміністративного суду (ст. 264-265 КАС України).
Крім того, суд додатково враховує висновки Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи № 160/3586/19.
Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 року залишено без змін рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 06.08.2019 року про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення позивачу розміру пенсії за рахунок виплати з 05.03.2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії позивачеві з 05.03.2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Вирішуючи зазначену зразкову справу на користь пенсіонера, Верховний Суд дійшов висновку, що дії пенсійного органу щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 05.03.2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, є протиправними. При цьому Верховний Суд акцентував увагу на тому, що обмеження часткової виплати суми підвищення до пенсії було скасоване саме у зв'язку із скасуванням п. 2 Постанови № 103 за рішенням суду у справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019 року. Від так Верховний Суд дійшов висновку, що саме з 05.03.2019 року пенсія підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Аналогічної правової позиції дотримується Сьомий апеляційний адміністративний суд, про що свідчать постанови від 23.06.2020 року у справі № 120/1160/20-а, від 25.06.2020 року у справі № 120/1441/19-а, від 29.07.2020 року у справі № 560/2499/19 та інші.
Враховуючи наведене суд приходить до переконання, що починаючи з 05.03.2019 року відповідач безпідставно зменшив розмір пенсії позивача до 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Позовні вимоги у цій частині суд також вважає за належне перефразувати з мотивів, викладених вище у тексті рішення. Відтак, суд визнає такими, що належить задовольнити позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 05.03.2019 року - 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання відповідача перерахувати і виплачувати пенсію за період з 01.01.2018 року по 31.12.2019 року в розмірі 100% перерахованої пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними. Водночас, згідно п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Аналіз вищенаведеної норми свідчить про безпосередній взаємозв'язок вимоги про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та вимоги про зобов'язання вчинення ним певних дій. Більш того, друга вимога є похідною та залежною від першої. Адже внаслідок визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними, можливим є зобов'язання до вчинення певних дій для відновлення порушених прав та інтересів сторони.
З огляду на те, що суд визнав протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 05.03.2019 року - 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року, відповідно суд вважає за належне з метою захисту порушених прав та інтересів позивача зобов'язати відповідача перерахувати і виплачувати пенсію за період з 05.03.2019 року по 31.12.2019 року в розмірі 100% перерахованої пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Суд при прийнятті рішення у даній справі також враховує рішення Європейського суду з прав людини від 16.12.1974 року у справі “Міллер проти Австрії”, в якому Суд вперше установив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні від 16 вересня 1996 року “Гайгузус проти Австрії”, у якому якщо особа робила внески у певні фонди, у тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Також суд звертає увагу, що на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії", заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії", п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки", п. 58, а також рішення у справі "Ґаші проти Хорватії", заява № 32457/05, п. 40, від 13.12.2007 року, та у справі "Трґо проти Хорватії", заява № 35298/04, п. 67, від 11.06.2009 року).
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на те, що позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 1 362 грн. 00 коп..
Керуючись Конституцією України, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018 року, Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 року , Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 року та ст. 2, 6, 9, 73-78, 90, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо нездійснення перерахунку та виплати з 01.04.2019 року пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ХЛ46010 від 03.06.2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01.04.2019 року з урахуванням грошового забезпечення, зазначеного у довідці Вінницького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки № ХЛ46010 від 03.06.2021 року.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05.03.2019 року - 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області перерахувати і виплачувати пенсію ОСОБА_1 за період з 05.03.2019 року по 31.12.2019 року в розмірі 100% перерахованої пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 362 грн. 00 коп..
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м.Вінниця, 21028)
Повний текст рішення складено та підписано суддею 02.11.2021 року.
Суддя Маслоід Олена Степанівна