м. Вінниця
01 листопада 2021 р. Справа № 120/9284/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100; код ЄДРПОУ 13322403) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області, відповідач) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що з 16.04.2014 року йому призначена пенсія за вислугу років, обчислена відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а з 02.10.2019 року його переведено на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", при цьому Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області при призначенні пенсії врахувало показник заробітної плати за 2014-2016 роки. Позивачка вважає такі дії відповідача протиправними, а тому з метою захисту своїх прав звернулася до суду.
Ухвалою від 21.05.2021 року відкрито у даній справі спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
31.08.2021 року на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив відмовити у його задоволенні з огляду на те, що оскільки позивач звернулась за переведенням на пенсію за віком у 2019 році, а не з заявою про вперше призначення пенсії, то відсутні правові підстави для застосування середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки.
Також зазначає, що позивач звернулася за призначенням пенсії 02.10.2019 року, при цьому позов подав до суду 10.08.2021 року, тобто з пропуском встановленого КАС України строку звернення до суду. З огляду на зазначене, відповідач просить позов залишити без розгляду.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив, що з 16.04.2014 року ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років, обчислена відповідно до пункту “а” ст. 55 Закону України Закону "Про пенсійне забезпечення".
Згідно з заявою ОСОБА_1 від 02.10.2019 року йому призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", при цьому Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області при призначенні пенсії врахувало показник заробітної плати за 2014-2016 роки.
16.07.2021 року позивач за допомогою Вебпорталу Пенсійного фонду України подав звернення, у відповідь на яке відповідач листом від 23.07.2021 року №7464-7719/Р-02/8-0200/21 повідомив, що середня заробітна плата по Україні, з урахуванням якої проводиться обчислення пенсій після проведення відповідного перерахунку становить: 4888,83 грн. х 1,11 = 5426,60 грн. Враховуючи вищезазначене, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з 01.03.2021 року становить 5426,60 грн. х 3,20285 = 17380,59 грн. Розрахунок пенсії з 01.07.2021 року: 7690,91 грн. - основний розмір пенсії, обчислений відповідно до ст. 27 Закону №1058 (17380,59 грн. х 0,44250); 96,66 грн. - доплата за 9 років понаднормового стажу згідно з ч. 1 абз. 2 ст. 28 Закону №1058 (1074,00 грн. х 9%); розмір пенсії з надбавками - 7787,57 грн.
Незгода позивача щодо нарахування пенсії за віком із урахуванням показника заробітної плати за 2014-2016 роки, зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск: К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 +... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Водночас ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV. Однак, у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Суд звертає увагу, що 16.04.2014 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV позивач звернувся вперше 02.10.2019 року.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за три календарні роки, що передують року звернення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду №876/5312/17 від 31.10.2018 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, суд зазначає, що за змістом позовних вимог позивач просить визнати протиправною відповідь Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 23.07.2021 року №7464-7719/Р-02/8-0200/21, однак, на переконання суду, така відповідь носить інформаційний характер, тому у цій частині позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, за 2014-2016 роки.
Щодо позовної вимоги зобов'язального характеру, то з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивачки, слід зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком з 02.10.2019 року із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016-2018 роки.
Що стосується доводів відповідача про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, то суд доходить висновку про їх необґрунтованість, оскільки хоч пенсія за віком призначена позивачу 02.10.2019 року, разом з тим, право особи на отримання пенсії є безумовним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань у соціальній сфері. Неправомірна поведінка, за загальним правилом, не створює жодних правових наслідків, у тому числі, не легалізує триваюче правопорушення з боку держави. У триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) стосовно суб'єкта приватного права.
Відтак, застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізувати право на перерахунок пенсій. А тому у задоволенні такого клопотання необхідно відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В той же час, положеннями частини 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору в розмірі 908,00 грн., адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок протиправних дій суб'єкта владних повноважень, і спір по суті вирішено на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо нарахування ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, за 2014-2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за віком з 02.10.2019 року в порядку, визначеному статтею 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, за 2016-2018 роки, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, м. Вінниця, 21100, ЄДРПОУ 13322403).
Рішення суду у повному обсязі сформовано 01.11.2021 року.
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна