Іменем України
02 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 607/15315/21
провадження № 51-5109 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 вересня 2021 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 08 жовтня 2021 року,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 вересня 2021 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Тернопільської області, погоджене з прокурором Тернопільської окружної прокуратури, про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021210000000223 від 25 серпня 2021 року, накладено арешт на вилучене 30 серпня 2021 року в ході проведення огляду місця події майно згідно переліку наведеному в ухвалі.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 08 жовтня 2021 року поновлено адвокату ОСОБА_4 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 вересня 2021 року, апеляційну скаргу залишено без задоволення, а вказану ухвалу слідчого судді - без змін.
В касаційній скарзі адвокат ОСОБА_4 порушує питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку, при цьому просить передати матеріали кримінального провадження на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду.
Перевіривши касаційну скаргу, долучені до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі п. 1 ч. 2
ст. 428 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку.
При цьому, за приписами частини 3 вказаної норми, суд касаційної інстанції вправі відмовити у відкритті касаційного провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, без перевірки відповідності касаційної скарги вимогам статті 427 цього Кодексу.
З огляду на викладені положення кримінального процесуального закону ухвала слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 вересня 2021 року та постановлена за результатами розгляду апеляційної скарги адвоката ОСОБА_4 ухвала Тернопільського апеляційного суду від 08 жовтня 2021 року, якою було залишено без змін вказану ухвалу слідчого судді, не підлягають оскарженню в касаційному порядку, а тому слід відмовити у відкритті касаційного провадження.
Посилання адвоката на положення ст. 55 Конституції України, як на підставу для оскарження даних судових рішень, є неспроможним з огляду на таке.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі "Кромбах проти Франції" від 13 лютого 2001 року).
Обмеження права на касаційне оскарження ухвали слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку та ухвали апеляційного суду за результатом такого перегляду прямо передбачене процесуальним законом (ч. 4 ст. 424 КПК України). Таке обмеження відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим.
Що стосується клопотання ОСОБА_4 про передачу касаційної скарги на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів дійшла наступного.
Статтями 434-1, 434-2 КПК України встановлено підстави для передачі кримінального провадження на розгляд палати, об'єднаної або Великої Палати Верховного Суду та порядок такої передачі.
З системного аналізу вказаних правових норм слідує, що питання про передачу касаційної скарги на розгляд палати, об'єднаної або Великої Палати Верховного Суду, у тому числі за клопотанням учасника судового провадження, може бути вирішене судом касаційної інстанції лише після відкриття касаційного провадження, якщо в ході касаційного розгляду будуть встановлені, правові підстави для цього. Однак передбачені законом підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, що виключає можливість вирішення порушеного клопотання.
Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 вересня 2021 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 08 жовтня 2021 року.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3