Ухвала
Іменем України
28 жовтня 2021 року
м. Київ
справа № 177/1000/21
провадження № 51-4923 впс 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42020041730000039, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2
ст. 209 КК України,з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
встановив:
До Верховного Суду у порядку ст. 34 КПК України надійшли клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42020041730000039, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, з Криворізького районного суду Дніпропетровської області до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області, як зазначає обвинувачений та до Оболонського районного суду м. Києва, як вказує захисник.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 мотивовано тим, що орган досудового розслідування визначає його умисел, як такий, що був направлений на заволодіння чужим майном, а саме насінням ріпака щодо якого здійснювалися поставки СФГ ім. Т. Г. Шевченка, а моментом заволодіння визначено місце поставки, тобто
м. Новоград-Волинський Житомирської області, з чого слідує, що місцем вчинення кримінального правопорушення є м. Новоград-Волинський, тому із вказаного моменту він отримав можливість реально розпорядитися майном. Таким чином, більш тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України, вчинено в межах територіальної юрисдикції Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області та розгляд вказаного кримінального провадження має здійснюватися саме цим судом.
Захисником ОСОБА_5 в клопотанні зазначено, що прокурором у формулюванні обвинувачення не конкретизовано місце вчинення більш тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Разом із тим, вказує, що вчинення як шахрайства, так і легалізації (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом, стороною обвинувачення пов'язується з виконанням обвинуваченим ОСОБА_6 організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарчих функції директора ТОВ «ЛА ТЕРРА», тому місцем вчинення кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_6 , є місце виконання останнім його службових обов'язків, як директора суб'єкта господарської діяльності ТОВ «ЛА ТЕРРА» за адресою:
м. Київ, Оболонський район, проспект Степана Бендери, б. 23, що знаходиться в межах територіальної юрисдикції Оболонського районного суду м. Києва.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_6 , перевіривши наведені у клопотаннях доводи та вивчивши долучені матеріалами, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
У частині 1 статті 34 КПК України визначено вичерпний перелік підстав для передачі кримінального провадження на розгляд іншого суду, при цьому, абзац 6 вказаної норми визначає виняткові випадки, у яких кримінальне провадження, з метою забезпечення оперативності та ефективності, може бути передано на розгляд до іншого суду.
Згідно приписів ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів із дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Як убачається з наявних у суду касаційної інстанції матеріалів, до Криворізького районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42020041730000039 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, вчинених у межах територіальної юрисдикції Криворізького районного суду Дніпропетровської області. Судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні не розпочато.
Відповідно до вимог ст. 12 КК України більш тяжким кримінальним правопорушенням, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , є злочин, передбачений ч. 4 ст. 190 КК України.
Шахрайство - це форма заволодіння майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. При цьому шахрайство - це злочин з матеріальним складом, обов'язковою ознакою якого є настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяної шкоди, внаслідок заволодіння майном або придбання права на нього у відповідний спосіб.
Шахрайство вважається закінченим злочином, якщо винний заволодіває предметом злочину винятково за допомогою обману або зловживання довірою і після цього має реальну можливість розпорядитися ним як своїм.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛА ТЕРРА», у період часу з 24 липня по 13 серпня 2019 року заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинивши це за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах. Так, у період часу з 24 липня по 3 серпня 2019 року, на підставі договору № ЛТ-1 від 24 липня 2019 року, відповідно до умов якого СФГ
ім. Т. Г. Шевченка зобов'язувалося передати у власність покупця ТОВ
«ЛА ТЕРРА», а покупець у порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язувався прийняти й оплатити насіння ріпаку для промислового перероблення у кількості 400 т за ціною 13 500 грн за одну тонну, на загальну суму 5 400 000 грн, зі складу СФГ ім. Т. Г. Шевченка за адресою: вул. Фермерська, 1, с. Зелене Поле, Криворізький район, Дніпропетровська область було відвантажено 404,62 т насіння ріпаку на суму 5 462 370 грн. У подальшому в період часу з 7 по 13 серпня 2019 року замовнику та вантажоодержувачу ТОВ «ЛА ТЕРРА» зі складу СФГ ім. Т.Г. Шевченка за вищезазначеною адресою було відвантажено ще 995,6 т насіння ріпаку на суму 13 440 600 грн. При цьому директором СФГ ім. Т. Г. Шевченка ОСОБА_7 на кожний вантажний транспортний засіб було оформлено товарно-транспортні накладні, які підтверджували кількість насіння ріпаку, навантажених для перевезення вантажовідправника - СФГ ім. Т. Г. Шевченка, та в яких було зазначено, що замовником перевезення та вантажоодержувачем є ТОВ «ЛА ТЕРРА», перевізником - ТВ «Клер Транс», а також що місцем кінцевого розвантаження товару є
м. Новоград-Волинський Житомирської області.
Отже, місцем вчинення кримінального правопорушення, передбаченого
ч. 4 ст. 190 КК України, інкримінованого ОСОБА_6 , в даному конкретному випадку
є с. Зелене Поле Криворізького району Дніпропетровської області, оскільки заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) вважається закінченим з моменту вилучення чужого майна й отримання винною особою можливості розпорядитися ним як своїм власним. Після відвантаження насіння ріпаку замовнику та вантажоодержувачу ТОВ «ЛА ТЕРРА» зі складу СФГ ім. Т. Г. Шевченка і відправлення цього вантажу одержувачу, ОСОБА_6 мав реальну можливість розпорядитися ним як своїм.
Таким чином, відповідно до положень ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження має здійснюватися судом, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК країни, а саме Криворізьким районним судом Дніпропетровської області.
До такого ж висновку у цьому провадженні дійшла колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в ухвалі від 21 жовтня 2021 року.
Ураховуючи наведене, викладені у клопотаннях доводи про те, що місцем вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, є місце поставки продукції - м. Новоград-Волинський Житомирської області чи місце виконання ОСОБА_6 своїх службових обов'язків, як директора суб'єкта господарської діяльності ТОВ «ЛА ТЕРРА», не є обґрунтованими.
Таким чином, визначених законом підстав для передачі даного кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів захисник та обвинувачений не навели, так само як і не вмотивували наявності виняткових обставин.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що передбачені ч. 1 ст. 34 КПК України підстави для передачі кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів відсутні.
Керуючись статтями 32, 34 КПК України, Суд
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та йогозахисника ОСОБА_5 про направлення кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42020041730000039, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України,з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, залишити без задоволення.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3