Рішення від 11.10.2021 по справі 917/796/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2021 Справа № 917/796/21

Господарський суд Полтавської області у складі судді Сіроша Д. М., за участю секретаря судового засідання Бойченко Л. О., розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом

Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "ДеЛаваль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс"

про стягнення суми основного боргу, пені, інфляційних та 3% річних

без участі представників сторін.

Обставини справи: Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями "ДеЛаваль" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" про стягнення заборгованості в розмірі 1608674,66 грн, з яких: 1122914,98 грн - сума основного боргу за Дилерським договором № 18/01/01 від 01.02.2018, 244589,12 грн - пеня за період з 27.01.2019 по 27.07.2019, 90441,09 грн - 3% річних за період з 27.01.2019 по 01.04.2021 та 150729,47 грн - інфляційні втрати за період з 27.01.2019 по 01.04.2021.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на нездійснення відповідачем в повному обсязі розрахунків за отриманий товар.

Відповідач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, відзив на позов, у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк, не подав.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 31.05.2021 про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 04.06.2021.

Ухвала Господарського суду Полтавської області від 20.09.2021 про призначення підготовчого засідання на 27.09.2021 та про закриття підготовчого провадження, надіслані відповідачеві рекомендованими листами з повідомленнями на зазначену в позовній заяві адресу, повернулися до суду з відмітками поштового відділення: "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з пунктом 2 частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (така ж правова позиція викладена у постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17).

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, зазначені ухвали вважаються врученими.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 31.05.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справах, постановив справу розглядати у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 11:30 07.06.2021.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.06.2021 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 15:00 05.07.2021.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 05.07.2021 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 10:00 03.08.2021.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.08.2021 суд призначив підготовче засідання у справі на 15:00 27.09.2021.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.09.2021 суд закрив підготовче провадження у справі 917/796/21, призначив справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 14:30 11.10.2021.

Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.

Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2018 Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями “ДеЛаваль” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Агросервіс” уклали Дилерський договір № 18/01/01, згідно з яким позивач надав відповідачу право на розповсюдження (продаж) продукції позивача на території Полтавської та Харківської областей.

При цьому, позивач поставляє відповідачу продукцію, а відповідач сплачує вартість поставленої продукції на умовах визначених договором.

Відповідно до пункту 2.2.6, 4.3 договору та пункту 1.2 Додатку № 3 до договору оплата за продукцію здійснюється у розмірі 100% вартості продукції протягом 60 календарних днів від дати поставки продукції.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму в розмірі 6817692,74 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: 917308816, 917308818, 917308862, 917308865, 917308869, 917308870, 917308866, 917308867, 917308946, 917308966, 917308999, 917309007, 917309008, 917309081, 917309079, 917309097, 917309112, 917309113, 917309110, 917309111, 917309138, 917309140, 917309176, 917309180, 917309186, 917309187, 917309184, 917309185, 917309257, 917309258, 917309259, 917309261, 917309265, 917309285, 917309286, 917309287, 917309307, 917309339, 917309340, 917309337, 917309338, 917309336, 917309349, 917309350, 917309347, 917309417, 917309284, 917309287, 917309307, 917309339, 917309340, 917309337, 917309338, 917309336, 917309349, 917309350, 917309347, 917309417, 917309418, 917309419, 917309420, 917309421, 917309422, 917309423, 917309443, 917309442, 917309455, 917309456, 917309454, 917309510, 917309514, 917309515, 917309516, 917309511, 917309512, 917309513, 917309535, 917309546, 917309553, 917309552, 917309575, 917309576, 917309577, 917309574, 917309590, 917309589, 917309612, 917309636, 917309635, 917309637, 917309638, 917309639, 917309640, 917309641, 917309642, 917309643, 917309644, 917309645, 917309634, 917309669, 917309688, 917309711, 917309710, 917309752, 917309753, 917309754, 917309756, 917309757, 917309759, 917309760, 917309761, 917309762, 917309763, 917309751, 917309749, 917309771, 917309773, 917309799, 917309800, 917309801, 917309796, 917309798, 917309797, 917309849, 917309864, 917309875, 917309896, 917309897, 917309894, 917309920, 917309921, 917309919, 917309931, 917309926, 917309929, 917309930, 917309934, 917309937, 917309945, 917309981, 917309991, 917309993, 917309978, 917309980, 917309979, 917310034, 917310035, 917310062, 917310065, 917310066, 917310086, 917310102, 917310103, 917310104, 917310105, 917310106, 917310107, 917310108, 917310144, 917310152, 917310158, 917310170, 917310173, 917310174, 917310172, 917310171, 917310181, 917310180, 917310208, 917310209, 917310210, 917310211, 917310206, 917310207, 917310205, 917310274, 917310285, 917310325, 917310331, 917310355, 917310354, 917310371, 917310383, 917310450, 917310458, 917310474, 917310531, 917310544.

Поставка продукції відповідачу здійснювалась партіями починаючи з моменту укладання договору, а саме: з лютого 2018 року та оплачувалась відповідачем за виключенням видаткових накладних за жовтень - листопад 2018 року за якими виникла заборгованість.

Позивач в повному обсязі виконав зобов'язання щодо поставки продукції, що підтверджується видатковими накладними, що додані до цієї позовної заяви.

Відповідно до пункту 2.2.6, пункту 4.3 договору відповідач повинен був розрахуватися за поставлену продукцію, відповідно, з 22 грудня 2018 року до 27 січня 2019 року.

Однак, за поставлену продукцію відповідач сплатив частково в сумі 5694777,76 грн, що підтверджується випискою з банку від 24.03.2021.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 1122914,98 грн.

Позивач направив відповідачу претензію від 22.07.2020 № 13 щодо погашення заборгованості, в тому числі і за Дилерським договором 18/01/01. Однак, як зазначає позивач, грошові кошти на рахунок позивача не були перераховані.

Вирішуючи спір суд виходив з наступного.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Статтею 193 Господарського України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов'язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (пункт 1 та пункт 5 статті 692 Цивільного Кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 1122914,98 грн.

Позивач надав копію банківської виписки на підтвердження часткової оплати товару відповідачем.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 526 та 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Отже, матеріалами справи підтверджено наявність основного боргу в сумі 1122914,98 грн, відповідач не надав будь-яких заперечень стосовно заявленої до стягнення суми та підстав її виникнення, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 244589,12 грн пені за період з 27.01.2019 по 27.07.2019, 90441,09 грн - 3% річних за період з 27.01.2019 по 01.04.2021 та 150729,47 грн інфляційних втрат за період з 27.01.2019 по 01.04.2021.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 7.1 договору у випадку не виконання відповідачем умов пункту 2.2.6 договору відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний календарний день невиконання. Сплата пені не звільняє від виконання основного зобов'язання.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування (утримання) ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

Здійснивши перевірку, наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Відповідного статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросервіс" (с. Гоголеве, Шишацький район, Полтавська область, 38040, ідентифікаційний код 23546598) на користь Дочірнього підприємства з іноземними інвестиціями "ДеЛаваль" (вул. О. Теліги 6, м. Київ, 04112, ідентифікаційний код 24261981) 1122914,98 грн основного боргу, 244589,12 грн пені за період з 27.01.2019 по 27.07.2019, 90441,09 грн - 3% річних м та 150729,47 грн інфляційних втрат за період з 27.01.2019 по 01.04.2021 та 24131,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Д. М. Сірош