ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.10.2021Справа № 910/11752/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. за участі
секретаря судового засідання Маринченко М.В., розглянувши в порядку спрощеного
позовного провадження з викликом сторін матеріали господарської справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської
міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Укрліфтсервіс»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні
позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу
Київської міської ради
про стягнення 104 021, 53 грн.,
за участі представників:
позивача - Лелюх В.М.,
відповідача - Денисенко М.Д.,
третьої особи - не з'явилась.
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Укрліфтсервіс» про стягнення 104 021, 53 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання за договором № 1556-1 від 29.06.2017.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/11752/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки надання сторонами відзиву, відповіді на відзив. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 06 серпня 2021 року представник позивача подав клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, яке суд задовольнив.
До Господарського суду міста Києва 16.08.2021 від третьої особи надійшли письмові пояснення.
Представник відповідача 25.08.2021 подав відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2021 розгляд справи № 910/11752/21 призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) представник позивача 01 вересня 2021 року подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначено, що відповідачем у встановлений договором № 1556-1 від 29.06.2017 строк не було надано необхідних для продовження дії договору документів.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/1506/21 від 06.09.2021 призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 .
За результатами проведення автоматизованого розподілу справу № 910/11752/21 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2021 судове засідання у справі призначено на 05.10.2021.
Представник відповідача подав до суду письмові заперечення.
З метою забезпечення процесуальних прав учасників справи у судовому засіданні 05.10.2021 оголошено перерву до 26.10.2021.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) представник позивача 23.10.2021 подав додаткові пояснення.
До Господарського суду міста Києва 25.10.2021 від відповідача надійшли письмові пояснення.
Представники позивача у судовому засіданні 26.10.2021 підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував повністю.
Третя особа у судове засідання 26.10.2021 не з'явилась, своїх уповноважених представників не направила.
У судовому засіданні 26.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Учасниками справи 29.06.2017 укладено договір № 1556-1, за яким третя особа передає, а відповідач приймає в оренду нерухоме майно, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та знаходиться за адресою місто Київ, проспект Лісовий, 17-Б літ. «Б» для розміщення іншого використання майна (розміщення опорного пункту, розміщення електромеханіків з ремонту та технічного обслуговування ліфтів). Позивач за даним договором є балансоутримувачем об'єкта оренди.
Пунктом 2.1 договору № 1556-1 від 29.06.2017 встановлено, що об'єктом оренди є нежитлове приміщення, загальною площею 92, 80 кв.м., в тому числі на 1 поверсі 46, 10 кв.м., на 2 поверсі - 46, 70 кв.м.
Згідно пункту 3.1 договору № 1556-1 від 29.06.2017 (у редакції договору про внесення змін № 1 від 26.04.2021 до договору № 1556-1 від 29.06.2017) орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 та рішення постійної комісії Київради з питань власності від 11.09.2018 (протокол № 40/116) та:
- згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток 1.1) становить без урахування ПДВ: 253 грн. 01 коп. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку квітень 2018 року 23 479, 69 грн., починаючи з 01.05.2018 до 25.04.2019;
- згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток 1.2) становить без урахування ПДВ: 101 грн. 21 коп. за 1 кв. м. орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку квітень 2018 року 9 391, 88 грн., починаючи з 26.04.2019.
Крім того, відповідач відшкодовує позивачу щомісячно витрати, що пов'язані з платою податку за користування земельною ділянкою, на якій розташовано об'єкт оренди з ПДВ.
Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України передбачено підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно частини першої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
За твердженням позивача, строк дії договору № 1556-1 від 29.06.2017 закінчився 27.06.2020, проте відповідач продовжував користуватись орендованим майном до 30.09.2020 включно.
Відповідач зазначає, що договір № 1556-1 від 29.06.2017 був поновлений на новий строк, у зв'язку з відсутністю заперечень позивача.
Згідно статті 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Пунктом 9.1 договору № 1556-1 від 29.06.2017 передбачено, що цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 29.06.2017 до 27.06.2020.
Відповідно до пункту 9.7 договору № 1556-1 від 29.06.2017 (у редакції договору про внесення змін № 1 від 26.04.2021 до договору № 1556-1 від 29.06.2017) для продовження дії договору на новий строк відповідач звертається до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (орендодавця) за три місяці до закінчення строку дії цього договору із заявою про продовження договору на новий строк. До заяви додається новий звіт з незалежної оцінки об'єкта оренди, як передбачено пунктом 4.2.20 договору. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються відповідним договором, який є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно зі статтею 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Суд зазначає, що особа, яка не бажає продовжувати дію договору, може повідомити про це іншу сторону як протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору так і до закінчення його строку дії, направивши на адресу іншої сторони відповідного листа (заяву, телеграму, факсограму тощо), зі змісту якого має чітко вбачатись волевиявлення щодо небажання продовження дії договору.
Якщо на дату закінчення строку дії договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (орендодавець) 06 липня 2021 року направив відповідачу заяву про припинення дії договору № 1556-1 від 29.06.2017.
Таким чином, строк дії договору оренди № 1556-1 від 29.06.2017 закінчився у зв'язку з наявністю заперечень орендодавця щодо його продовження.
Твердження відповідача про те, що відсутність заперечень позивача (балансоутримувача орендованого майна) щодо продовження строку дії договору свідчить про наявність правових підстав для користування об'єктом оренди суд відхиляє, оскільки волевиявлення щодо небажання продовження дії договору заявлено орендодавцем.
Згідно частини першої статті 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.
Доказів звернення відповідача до наймодавця (Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради), у встановлений пунктом 9.7 договору № 1556-1 від 29.06.2017 термін чи до закінчення строку його дії, про укладення договору на новий строк матеріали справи не містять.
Враховуючи наведене, суд також відхиляє посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України № 483 від 03.06.2020, згідно з якою орендодавці не застосовують право, передбачене абзацом четвертим частини першої статті 19 Закону, не здійснюють дії, передбачені абзацом другим пункту 135 Порядку, і не відмовляють у продовженні договорів оренди, строк дії яких закінчився в період з 1 грудня 2019 року по 1 липня 2020 року, на підставі того, що орендар звернувся із заявою про продовження договору оренди до закінчення строку його дії, але пропустив установлений Законом строк подачі звіту про оцінку об'єкта оренди.
Відповідач повернув об'єкт оренди лише 30.09.2020, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 30.09.2020.
Таким чином, відповідач протягом періоду часу липень 2020 року - вересень 2020 року використовував орендоване майно після закінчення строку дії договору № 1556-1 від 29.06.2017.
Пунктом 3.12 договору № 1556-1 від 29.06.2017 (у редакції договору про внесення змін № 1 від 26.04.2021 до договору № 1556-1 від 29.06.2017) встановлено, що у разі закінчення, припинення (розірвання) цього договору відповідач сплачує плату за фактичне користування об'єктом оренди до дня підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди сторонами включно:
- у розмірі орендної плати, визначеної договором оренди, - протягом місяця після дати закінчення (дострокового розірвання) договору оренди;
- у розмірі подвійної орендної плати, визначеної договором оренди, - починаючи з другого місяця після закінчення (дострокового розірвання) договору оренди.
За розрахунком позивача, орендна плата за період часу серпень 2020 року - вересень 2020 року становить 50 380, 12 грн.
Суд погоджується з твердженням позивача про неврахування при розрахунку вартості оренди рішення Київської міської ради №253/9332 від 30.07.2020, яким надано знижку у розмірі 50 % від вартості оренди комунальної власності територіальної громади міста Києва, оскільки дане рішення поширюється лише на діючі договори.
Пунктами 3.6-3.7 договору № 1556-1 від 29.06.2017 передбачено, що орендна плата сплачується відповідачем на рахунок позивача. Орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності відповідача щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.
Судом встановлено, що строк внесення орендної плати за період часу серпень 2020 року - вересень 2020 року є таким, що настав.
З позовної заяви вбачається, що відповідач здійснив орендні платежі тільки частково, у результаті чого на момент звернення до суду існує прострочена заборгованість з орендної плати, нарахованої за період часу серпень 2020 року - вересень 2020 року, у розмірі 44 076, 30 грн.
Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем вказаної суми заборгованості.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 44 076, 30 грн. основного боргу є правомірною та підлягає задоволенню повністю.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 2 692, 42 грн. - пені, нарахованої за період часу 21.09.2020 - 21.04.2021, 3 947, 42 грн. - інфляційних втрат та 962, 33 грн. - 3 % річних, нарахованих за період часу 21.09.2020 - 30.06.2021.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6.2 договору № 1556-1 від 29.06.2017 (у редакції договору про внесення змін № 1 від 26.04.2021 до договору № 1556-1 від 29.06.2017) передбачено, що за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів на користь позивача відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі 0, 5 % від розміру несплачених орендних та інших платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.
Судом перевірено наведений у позовній заяві розрахунок пені та визнано його арифметично вірними.
Таким чином, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача 2 692, 42 грн. - пені, нарахованої за період часу 21.09.2020 - 21.04.2021.
Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку розрахунку сум інфляційних втрат та 3 % річних, суд дійшов висновку про те, що нарахування здійснено вірно.
Враховуючи наведене, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача 3 947, 42 грн. - інфляційних втрат та 962, 33 грн. - 3 % річних, нарахованих за період часу 21.09.2020 - 30.06.2021.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 55 343, 06 грн. - неустойки у розмірі подвійної щомісячної орендної плати, нарахованої за період часу липень 2020 року - вересень 2020 року.
Згідно частини другої статті 785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Суд зазначає, що право нараховувати та вимагати від наймача сплати неустойки має саме наймодавець, яким за договором № 1556-1 від 29.06.2017 є Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради. Позивач відповідно до договору № 1556-1 від 29.06.2017 є балансоутримувачем об'єкта оренди та не наділений правом нараховувати та вимагати сплати визначеної частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України неустойки.
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 55 343, 06 грн. - неустойки у розмірі подвійної щомісячної орендної плати, нарахованої за період часу липень 2020 року - вересень 2020 року.
Відповідно до cтатті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Укрліфтсервіс» (02099, місто Київ, вулиця Бориспільска, будинок 24-А, ідентифікаційний код 05472637) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5, ідентифікаційний код 40538421) 44 076 (сорок чотири тисячі сімдесят шість) грн. 30 коп. - основного боргу, 2 692 (дві тисячі шістсот дев'яносто дві) грн. 42 коп. - пені, 3 947 (три тисячі дев'ятсот сорок сім) грн. 42 коп. - інфляційних втрат, 962 (дев'ятсот шістдесят дві) грн. 33 коп. - 3 % річних та 1 127 (одна тисяча сто двадцять сім) грн. 75 коп. - судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 02.11.2021.
Суддя Т.Ю.Кирилюк