ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.10.2021Справа № 910/12638/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. за участі
секретаря судового засідання Маринченко М.В., розглянувши в порядку загального
позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської
міської державної адміністрації) «Київреклама»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Енерджі»
про стягнення 620 944, 16 грн.,
за участі представників:
позивача - Куць О.Т.,
відповідача - Цвєтков Г.О.
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Енерджі» про стягнення 620 944, 16 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання за договором № 654/17 від 06.02.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12638/21. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярію) 06.09.2021 представник відповідача подав відзив, у якому просить суд зменшити розмір штрафних санкцій та розстрочити виконання рішення по справі.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва №05-23/1582/21 від 07.09.2021 призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 .
За результатами проведення автоматизованого розподілу справу № 910/12638/21 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2021 підготовче засідання у справі призначено на 05.10.2021.
За результатами підготовчого засідання 05.10.2021 судом прийнято рішення про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті у судовому засіданні 26.10.2021.
Представник позивача у судовому засіданні 26.10.2021 підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував повністю.
У судовому засіданні 26.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Сторонами у справі 06.02.2018 укладено договір № 654/17, за яким позивач приймає, а відповідач надає у строкове платне користування місця для розміщення реклами.
Згідно пунктів 3.1 - 3.2 договору № 654/17 від 06.02.2018 адресні програми на пріоритет - це перелік місць для розміщення рекламних засобів, на які за відповідачем встановлено пріоритет. Адресна програма на пріоритет має відображати перелік місць для розміщення рекламних засобів, на які встановлено пріоритет, дату та строк дії пріоритету, відомості про плату за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів за місяць. Адресні програми на право тимчасового користування - це перелік місць для розміщення рекламних засобів, на які відповідачу надано дозволи на розміщення рекламних засобів. Адресна програма на право тимчасового користування має відображати перелік місць для розміщення рекламних засобів, вид рекламних засобів, дату початку та закінчення строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами, а також відомості про плату за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів за місяць.
Адресні програми є невід'ємними частинами цього договору (пункт 3.6 договору № 654/17 від 06.02.2018).
Адресними програмами на пріоритети № 3 від 06.02.2018, № 4 від 22.03.2018, № 11 від 21.08.2018, № 19 від 20.08.2018, № 17 від 20.08.2018, № 23 від 28.08.2018, № 29 від 11.11.2018, № 33 від 12.11.2018, № 39 від 28.11.2018, № 60 від 30.05.2019, № 57 від 29.05.2019, № 58 від 29.05.2019, № 59 від 29.05.2019 та адресними програмами на право тимчасового користування № 46 від 31.01.2019, № 49 від 19.02.2019 сторони узгодили вид та строк розміщення рекламних засобів, перелік місць для їх розміщення та вартість тимчасового користування.
Вартість тимчасового користування місцями для розміщення реклами за період часу лютий 2019 року - червень 2019 року становить 519 707, 82 грн.
Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України передбачено підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно частини першої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною четвертою статті 286 Господарського кодексу України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 5.2.3 договору № 654/17 від 06.02.2018 передбачено, що відповідач зобов'язаний не пізніше 25 числа поточного місяця отримувати та сплачувати рахунки за право тимчасового користування, у тому числі у разі встановлення пріоритету.
Судом встановлено, що строк оплати за договором № 654/17 від 06.02.2018 є таким, що настав.
З долученої до позовної заяви довідки про стан розрахунків вбачається, що відповідач оплатив право тимчасового користування тільки часткового, у результаті чого, прострочена заборгованість складає 463 651, 50 грн.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що у нього відсутня вина з неналежного виконання умов договору № 654/17 від 06.02.2018, оскільки через протести мешканців будинків, де передбачені місця для розміщення реклами, відповідач не міг отримати доступ до місць тимчасового користування.
Згідно статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Матеріали справи не містять жодних доказів, які підтверджують неможливість використання відповідачем місцями тимчасового користування за договором № 654/17 від 06.02.2018. Відповідач не надав суду доказів звернення до позивача про протести мешканців будинків, де передбачені місця для розміщення реклами, чи про інші обставини, які перешкоджають розміщувати рекламні засоби.
Враховуючи наведене, відповідачем не доведено відсутність своєї вини у порушенні умов оплати договору № 654/17 від 06.02.2018.
Матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем вказаної позивачем суми простроченої заборгованості.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 463 651, 50 грн. є правомірною і підлягає задоволенню.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 69 547, 48 грн. - штрафу, 78 043, 21 грн. - пені, 6 973, 75 грн. - 3 % річних та 2 728, 22 грн. - інфляційних втрат, нарахованих за період часу 26.02.2019 - 25.05.2021.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Приписами статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктами 7.2 -7.3 договору № 654/17 від 06.02.2018 передбачено, що позивач має право застосовувати до відповідача такі штрафні санкції: за несвоєчасне або неповне внесення платежів - пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Позивач має право додатково нарахувати відповідачу за прострочення внесення платежів за право тимчасового користування, що складає більше одного місяця - штраф у розмірі 15 % простроченої суми.
Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відзиві відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій.
Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України , які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваних неустойки (штрафу, пені), відсотків річних таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, відсотків річних, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов'язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.
Враховуючи, що заява відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій невмотивована, жодних належних та допустимих доказів в розумінні статтей 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження поважності причин неналежного виконання зобов'язань та винятковості даного випадку матеріали справи не містять, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.
Здійснивши перевірку розрахунку суми штрафу, пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що нарахування здійснено вірно.
За таких обставин, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача 69 547, 48 грн. - штрафу, 78 043, 21 грн. - пені, 6 973, 75 грн. - 3 % річних та 2 728, 22 грн. - інфляційних втрат, нарахованих за період часу 26.02.2019 - 25.05.2021.
Відповідач також просить суд розстрочити виконання рішення суду.
Частиною першою статті 239 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до частини третьої та четвертої статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Обставини, які зумовлюють надання розстрочення виконання судового рішення повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.
Питання щодо надання розстрочення виконання судового рішення повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Норми статті 129 Конституції України визначають, що основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочення або розстрочення виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Відповідач при зверненні до суду з заявою про розстрочення виконання судового рішення не надав належних доказів, що доводять неможливість своєчасного виконання судового рішення та підтверджують наявність підстав для розстрочення його виконання.
Надана відповідачем на підтвердження скрутного матеріального становища бухгалтерська довідка та фінансова звітність не є доказами важкого фінансового стану чи відсутності у останнього грошових коштів.
Також суд зазначає, що скрутне фінансове становище чи невиконання контрагентами своїх зобов'язань перед відповідачем не є безумовними підставами для відстрочення виконання рішення суду. При цьому, фінансові складнощі не є винятковою і непрогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки. Такий стан справ відповідача є одним із можливих ризиків підприємницької діяльності.
Доказів реальної можливості виконати рішення суду за умови надання розстрочення виконання відповідачем не надано.
Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду у справі № 910/12638/21.
Відповідно до cтатті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 238, 239, 241-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Енерджі» (01011, місто Київ, Печерський узвіз, будинок 15, квартира 40, ідентифікаційний код 39932408) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (04070, місто Київ, Боричів узвіз, будинок 8, ідентифікаційний код 26199714) 463 651 (чотириста шістдесят три тисячі шістсот п'ятдесят одна) грн. 50 коп. - основного боргу, 69 547 (шістдесят дев'ять тисяч п'ятсот сорок сім) грн. 48 коп. - штрафу, 78 043 (сімдесят вісім тисяч сорок три) грн. 21 коп. - пені, 6 973 (шість тисяч дев'ятсот сімдесят три) грн. 75 коп. - 3 % річних, 2 728 (дві тисячі сімсот двадцять вісім) грн. 22 коп. - інфляційних втрат та 9 314 (дев'ять тисяч триста чотирнадцять) грн. 16 коп. - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 02.11.2021.
Суддя Т.Ю. Кирилюк