ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.10.2021Справа № 910/8206/21
Суддя Господарського суду міста Києва Стасюк С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи
за позовом Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракоілгрупп"
про стягнення 37 504,08 грн.
Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракоілгрупп" (відповідач) про стягнення 37 504,08 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором купівлі - продажу нафтопродуктів № 00228 від 05.10.2018 в частині здійснення повної та своєчасної поставки товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/8206/21 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 27.05.2021 року про відкриття провадження у справі № 910/8206/21 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04053, місто Київ, вул. Січових Стрільців, будинок 4-А, офіс 25, що підтверджується поштовим повідомленням з трек-номером 0105480247406.
Проте, зазначене відправлення з трек-номером 0105480247406 вручене відповідачу не було про що свідчить довідка Укрпошти про причини повернення/досилання Ф.20 з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, суд вважає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Сам лише факт не отримання особою кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси сторін є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.
Таким чином, про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/8206/21 відповідач вважається повідомленим належним чином. Позивач також повідомлений про розгляд справи належним чином, що підтверджується повернутим на адресу суду повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідач письмового відзиву до суду не надав.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд
05.10.2018 між Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тракоілгрупп" (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 00228 (Договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, продати та передати у власність, а Покупець прийняти і своєчасно оплатити нафтопродукти, надалі іменовані "Товар", найменування, кількість, ціна яких вказується у відповідній додатковій угоді, яка оформлюється на кожну окрему партію Товару.
Відповідно до п. 2.1. Договору, Товар відпускається погодженими сторонами партіями у відповідності з умовами вказаними у Додатковій угоді. Форма Додаткових угод викладена у Додатку № 1 "Форма Додаткової угоди" від 21.06.2018 до даного Договору.
Поставка Товару підтверджується накладними документами на Товар (видатковими накладними, товарно-транспортними накладними), які підписані представниками обох Сторін.
Згідно п. 3.2. Договору, Товар оплачується покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Розрахунки між сторонами можуть здійснюватися на наступних умовах оплати кожної партії товару, зокрема, 100% попередня оплата Товару, якщо сторонами не буде погоджено інше у відповідній Додатковій угоді (п. 3.3. Договору).
05.10.2018 між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду до Договору, відповідно до п. 1 якої продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити на умовах даної Додаткової угоди нафтопродукти, у кількості та по ціні, зазначеній у нижченаведеній таблиці, зокрема: Дизельне паливо у кількості 13740 літрів на загальну вартість 421 818,00 грн. з ПДВ.
Відповідно до п. 3 Додаткової угоди покупець здійснює 100% попередню оплату вартості Товару, вказаної у п. 2 цієї Додаткової угоди, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок покупця.
Згідно п. 5 Додаткової угоди термін поставки 15 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати та підтвердження покупця про готовність прийняти Товар у місці призначення.
На виконання приписів Договору та Додаткової угоди позивач здійснив 100% попередню оплату за Товар у сумі 421 818,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 52868 від 08.10.2018.
У свою чергу відповідач, у порушення приписів Договору та Додаткової угоди, здійснив поставку Товару не в повному обсязі. Так 02.11.2018 в адресу позивача було поставлено Товар на загальну суму 384 313,92 грн. Інших поставок Товару в адресу позивача від відповідача не було. Таким чином, не поставленим залишився Товар на загальну суму 37 504,08 грн.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.4. Договору у разі прострочення продавця поставки Товару більше ніж на 20 календарних днів, покупець має право відмовитися від прийняття зобов'язань продавця за Договором. В такому випадку продавець зобов'язаний протягом 1 (одного) банківського дня повернути на розрахунковий рахунок покупця, здійснену ним оплату.
31.03.2021 позивач направив відповідачу відповідну вимогу про повернення попередньої оплати за Товар, яка останнім залишена без задоволення.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідачем не надано суду доказів повної поставки Товару, а відтак суд установив, що відповідачем порушено умови Договору та Додаткової угоди в частині строку поставки Товару та повернення попередньої оплати за Товар.
Підсумовуючи наведене, позовні вимоги Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракоілгрупп" про стягнення 37 504,08 грн. попередньої оплати за Договором - підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракоілгрупп" про стягнення 37 504,08 грн. - задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тракоілгрупп" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 4-А, офіс 25, ідентифікаційний код 41501256) на користь Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 18-а, ідентифікаційний код 21642228) 37 504 (тридцять сім тисяч п'ятсот чотири) грн. 08 коп. заборгованості та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 29.10.2021.
Суддя С. В. Стасюк