01.11.2021 Провадження по справі № 2-а/940/23/21
Справа № 940/1200/21
Іменем України
01 листопада 2021 року Тетіївський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Мандзюка С.В.
за участю секретаря судового засідання Романовської Л.І.
представника позивача Безуглої І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тетієві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тетіївської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Тетіївського районного суду Київської області з позовом до Тетіївської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.09.2021 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Тетіївської міської ради винесена постанова № 125 про накладення адміністративного стягнення, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 156 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 6800,00 гривень. Вважає дану постанову незаконною, оскільки відповідач правомірності свого рішення не підтвердив належними та допустимими доказами.
За клопотаннями сторін ухвалою Тетіївського районного суду Київської області від 13.10.2021 року замінено первісного відповідача Тетіївську міську раду належним відповідачем - виконавчим комітетом Тетіївської міської ради.
27.10.2021 року виконавчим комітетом Тетіївської міської ради до суду подано відзив, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача та здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні представник позивача адвокат Безугла І.С. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Представник відповідача виконавчого комітету Тетіївської міської ради у судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом з тим, у відзиві представник відповідача просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні повідомив, що здійснює підприємницьку діяльність у магазині, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач ОСОБА_1 не працює продавцем у магазині. Крім того, вказав, що у магазині не здійснюється продаж слабоалкогольних напоїв, оскільки у нього відсутня ліцензія.
Заслухавши пояснення представника позивача, свідка, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 21.07.2021 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП, згідно якого 21.07.2021 року близько 15 год. 00 хв. по АДРЕСА_1 продавець продуктового магазину ФОП ОСОБА_2 - ОСОБА_1 порушила ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», а саме продала одну бляшану банку слабоалкогольного напою «Бермікс» ємкістю 0,5 л неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_2 .
17.09.2021 року адміністративна комісія при виконавчому комітеті Тетіївської міської ради, розглянувши вищезазначений протокол, винесла постанову № 125 про накладення адміністративного стягнення, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 156 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 6800,00 гривень.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частина 2 статті 156 КУпАП передбачає відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.
У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особам, які не досягли 18 років.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач заперечує факт вчинення нею правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, вказуючи, що не є продавцем магазину ФОП ОСОБА_2 .. Разом з тим, відсутні докази, що у вказаному магазині здійснюється продаж слабоалкогольних напоїв, відсутній розрахунковий документ, який би підтверджував факт купівлі слабоалкогольного напою неповнолітнім ОСОБА_3 .
Доказами у справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 79 КАС України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Суд констатує, що всупереч вимогам ч. 3 ст. 79 КАС України, відповідачем не надано разом із поданням відзиву суду жодних належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, а заперечення, викладені у відзиві на позов не спростовують встановлених судом обставин.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а зазначив, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, не доведено законність постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, складеної стосовно позивача щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, оскільки факт порушення позивачем, зазначеного в постанові адміністративного правопорушення, не підтверджується належними та допустимими доказами.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови № 125 про накладення адміністративного стягнення, винесеної 17.09.2021 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Тетіївської міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Керуючись статтями 7, 156, 245, 251, 255, 280, 283 КУпАП, статтями77, 90, 241-246, 250, 286 КАС України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до виконавчого комітету Тетіївської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову № 125 про накладення адміністративного стягнення, винесену 17 вересня 2021 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті Тетіївської міської ради про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного судупротягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя С.В.МАНДЗЮК