Справа № 372/3586/21
Провадження 1-кп-303/21
ухвала
Іменем України
13 жовтня 2021 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
представника потерпілого: ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.4 ст.187 КК України,-
22.09.2021 року до Обухівського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.4 ст.187 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , оскільки наявні ризики передбачені п.1, п. 3, п.4, п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Обґрунтовуючи клопотання про продовження строків тримання під вартою тим, що перебуваючи на волі, ОСОБА_7 може переховуватись від суду, може незаконно впливати на свідків, потерпілих у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення. На думку прокурора, ризик переховування ОСОБА_7 , від суду обґрунтовується тим, що обвинувачений, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є особливо тяжким злочином, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності. Тому прокурор вважає, що відсутність міцних соціальних зв'язків, свідчить про можливість залишення ним в будь-який час місця проживання аби уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.
Захисник ОСОБА_5 щодо клопотання прокурора заперечив, вважає, що прокурор відповідно до ст.185 КПК України повинен був відкликати своє клопотання, та заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на нічний домашній арешт, оскільки не існує жодних обставин та ризиків передбачених ст.ст. 177,178,183 КПК України, які пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому.
Крім того, закон жодним чином не зобов'язує суд застосовувати такий запобіжний захід як взяття під варту у випадку якщо санкція статті за якою особа підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину передбачає позбавлення волі строком більш як на п'ять років, одночасно надає суду лише право застосувати такий запобіжний захід, і лише за наявності та в сукупності з обставинами та ризиками, які передбачені ст.ст. 177,178 КПК України.
Крім того наміру перешкоджати встановленню фактичних обставин справи обвинувачений не має, а навпаки сам звертається до суду з відповідними клопотаннями та скаргами щодо якнайшвидшого виконання основних завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, а саме щодо захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 повідомила, що вони з обвинуваченим ОСОБА_7 перебувають у шлюбі та постійно проживають за місцем реєстрації, та мають дворічного сина. Дитина хворіє, свідок більше двох років в декретній відпустці, чоловік працює авто-техніком та вони перебувають у скрутному матеріальному становищі.
Захисник ОСОБА_4 заперечила щодо задоволення клопотання прокурора, підтримала клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.
Представник потерпілої просила відмовити у задоволенні клопотання захисника та підтримала клопотання прокурора.
Прокурор заперечив щодо задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав клопотання свого захисника та просив суд обрати більш м'який вид запобіжного заходу.
Обвинувачені ОСОБА_12 та ОСОБА_6 підтримали клопотання захисника, просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Заслухавши прокурора, обвинувачених, захисників, представника потерпілого, суд приходить до висновку, що обраний обвинувачену ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно змінити на нічний домашній арешт, виходячи з наступного.
Згідно п.2 ч.3 ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків. В ході судового провадження сторона обвинувачення зобов'язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, в іншому випадку суд вправі обрати підозрюваному менш суворий запобіжний захід.
Положеннями ч. 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_7 ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25.08.2021 року було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 23.10.2021. Характер та фактичні обставини інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_7 кримінальних правопорушень (злочинів), свідчать про підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Таким чином, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, суд повинен врахувати тяжкість інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, дані щодо працевлаштування, продовження існування ризиків, передбачених ч. 1ст.177 КПК України.
Згідно ст. ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Крім того, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Отже, обвинувачення особи у скоєнні тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є одним з факторів, який має враховувати суд при обранні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Аналізуючи в сукупності вказані прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України, суд не сприймає як переконливі доводи сторони обвинувачення в частині аргументації неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, оскільки на доведення даної позиції клопотання містить лише вказівку на їх недостатність, що безумовно не може свідчити про доведеність даного факту.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п.п. 1, 2 ч.1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор), але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті (недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, або ризикам зазначеним у клопотанні), суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті.
Керуючись наведеним, суд враховує дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , а саме раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого, його соціальний статус, наявність міцних соціальних зв'язків, покази свідка, долучені стороною захисту характеризуючи дані, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, враховуючи тяжкість злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_7 , конкретні обставини кримінального провадження, суд вважає необхідним змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби за місцем його проживання, такий вид запобіжного заходу не буде перешкоджати розгляду кримінального провадження чи проведення будь-яких процесуальних дій.
Суд зазначає, що прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити клопотання захисника ОСОБА_5 , та змінити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід з тримання під вартою на нічний домашній арешт з покладанням на них обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, оскільки на думку суду саме такий запобіжний захід є достатнім та необхідним.
На думку суду, застосування запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді нічного домашнього в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 181 КПК України, ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» та враховуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання захисника підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання прокурора слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 33, 177, 178, 181, 314,315,316 КПК України, суд,-
В задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 - відмовити.
Клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, задовольнити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Київ, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосувавши запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
Заборонити ОСОБА_7 строком на 60 діб у нічний час, а саме з 23:00 год. до 06:00 год. залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , зобов'язавши його виконувати наступні обов'язки:
- прибувати по першому виклику до органів досудового розслідування, прокуратури та суду, у визначений час;
- не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання, зміну засобів зв'язку;
- невідкладно здати на зберігання до Подільського управління поліції ГУ НП в м. Києва усі свої паспорти, включаючи закордонні паспорти та паспорт громадянина України, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, а також на тимчасово окуповані території;
- заборонити обвинуваченому ОСОБА_7 спілкуватися у будь-якій формі із потерпілими, свідками, особами, що здійснювали досудове розслідування по даному кримінальному провадженні;
Визначити строк дії ухвали тривалістю 60 діб - до 11 грудня 2021 року, включно.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що в разі не виконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і накладено грошове стягнення.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати та застосовувати електронні засоби контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, в частині застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту відносно ОСОБА_7 .
Копію ухвали з метою виконання застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту відносно ОСОБА_7 невідкладно направити до Подільського управління поліції ГУ НП в м. Києва за місцем проживання обвинуваченого, для виконання.
Ухвала може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 7-денний строк з дня проголошення ухвали.
Головуючий суддя ОСОБА_1