вул. Димитрія ростогвського, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39
"01" листопада 2021 р. Справа № 370/2264/21
Макарівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у смт. Макарів Київської області кримінальне провадження №12021112610000263 від 26.07.2021 року, за яким
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Копилів Макарівського району Київської області, українець, громадянин України, неодружений, тимчасово не працює, раніше не судимий, зареєстрований та фактично проживає по АДРЕСА_1 ,
обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
27.02.2021 року Макарівським відділом Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області до Макарівського районного суду Київської області було направлено обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.
Разом з тим, 25.07.2021 року близько 12 години 30 хвилин ОСОБА_4 , йдучи по АДРЕСА_2 , вирішив вчинити крадіжку металевої бочки з території домоволодіння по АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_6 , яку бачив, коли проходив раніше на підробітки до останнього.
Відразу реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , увійшов на огороджену парканом територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , через хвіртку, що була зачинена на гачок та цвях, який відігнув рукою, тобто проник у сховище, де діючи з прямим умислом, повторно, з корисливих мотивів, з метою збагачення за рахунок чужого майна, таємно викрав металеву бочку, об'ємом 200 літрів, вартістю 340,80 грн., що знаходились біля господарського приміщення, яку виніс із території господарства та згодом продав місцевому жителю, тобто розпорядився викраденим майном на власний розсуд.
Своїми злочинними діями, ОСОБА_4 , заподіяв ОСОБА_6 , майнову шкоду на загальну суму 340,80 грн.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 , вину у вчиненому визнав, дав покази, які відповідають обставинам, встановленим досудовим розслідуванням.
Так, ОСОБА_4 , повідомив, що у встановлений досудовим розслідуванням день та час, він через хвіртку, що була зачинена на гачок та цвях, який відігнув рукою, увійшов на огороджену парканом територію домоволодіння ОСОБА_6 , у АДРЕСА_2 , де викрав металеву бочку, об'ємом 200 літрів, що знаходились біля господарського приміщення, яку виніс із території господарства з метою здати на металобрухт. У вчиненому розкаюється.
У зв'язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини у скоєному, визнання учасниками провадження кваліфікації дій обвинуваченого та обставин, які встановлені органом досудового розслідування, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження зібраних доказів, за згодою учасників провадження, було обмежене допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, що характеризують його особу, а також щодо процесуальних питань, які суд має вирішити у вироку.
Враховуючи викладене, суд визнає, що винуватість ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, доведена у судовому засіданні повністю і його дії суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.
При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, особу обвинуваченого, пом'якшуючі та обтяжуючі його покарання обставини.
ОСОБА_4 , за місцем проживання характеризується посередньо, за останні 5 років за допомогою лікаря нарколога не звертався. При цьому, перебуває на обліку лікаря-психіатра з 2006 року. Згідно висновку судово-психіатричного експерта №141 від 25.08.2021 року ОСОБА_4 , перед та на момент скоєння інкримінованих йому дій та на даний час страждає на - Легку розумову відсталість (в ст. помірно вираженої дебільності), з емоційно-вольовою нестійкістю (F 70.1 за МКХ-10) та перед, на момент скоєння інкримінованих йому дій та на даний час він не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дій та керувати ними. ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку. Враховуючи викладене, ОСОБА_4 , згідно ст. 20 КК України є обмежено осудним та підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах. ОСОБА_4 , є раніше не судимим, однак раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття. Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст. 67 КК України судом не встановлено.
На підставі викладеного суд вважає, що ОСОБА_4 , слід призначити покарання у межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі, оскільки інших покарань санкція вказаної частини статті не передбачає.
Також, на думку суду, відповідно до ст.ст. 93, 94 КК України до ОСОБА_4 , слід застосувати примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Водночас, приймаючи до уваги обставини вчинення правопорушення, враховуючи те, що обвинувачений щиро розкаявся, тяжких наслідків від його дій не настало, оскільки викрадене майно повернуто потерпілому, а також враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає, що в даному випадку визначена у ст. 50 КК України мета покарання може бути досягнута і без реального його застосування, а тому суд вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного судом покарання з випробуванням та покладенням на нього відповідних до ст. 76 КК України обов'язки. Клопотання прокурора про зобов'язання обвинуваченого пройти пробаційну програму судовм залишається без задоволення, оскільки прокурором не вказано яку конкретну пробаційну програму слід призначити обвинуваченому та на який строк.
Долю речових доказів слід вирішити згідно ст. 100 КПК України. Арешт на майно не накладався. Цивільний позов у межах кримінального провадження не заявлявся. Судові витрати відсутні. Запобіжний захід не обирався. Клопотань учасників провадження про обрання, зміну запобіжного заходу заявлено не було.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.
На підставі ст.ст. 93, 94 КК України застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік, поклавши на нього обов'язки відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази у справі: металеву бочку, об'ємом 200 літрів, що передана на відповідальне зберігання ОСОБА_6 , - залишити останньому.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Макарівський районний суд Київської області, в порядку, передбаченому ст. 393 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених ст. 394 КПК України, у строки, встановлені ст. 395 КПК України.
Вирок набирає законної сили по закінченню строку на його апеляційне оскарження, якщо він не буде оскаржений. В інакшому випадку - після його перегляду апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1