Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
01 листопада 2021 р. № 520/16109/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Начальника відділу містобудування та архітектури апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради Церетеллі Олександри Станіславівни, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Начальника відділу містобудування та архітектури апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради Церетеллі Олександри Станіславівни (вул. Дементьєва, буд. 8,м. Ізюм, Харківська область,64300), Виконавчого комітету Ізюмської міської ради (пл. Центральна, буд.1, м. Ізюм, Харківська область, 64300 ) в якому просить суд: визнати неправомірним та скасувати повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта від 30.07.2021 р. за реєстраційним номером документу в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва № LC01:9115-7298-0636- 2285 начальника відділу містобудування та архітектури апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради Церетеллі Олександри Станіславівни, та зобов'язати начальника відділу містобудування та архітектури апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будівельний паспорт забудови земельної ділянки №6310400000:79:007:0014, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , згідно поданої ним заяви на видачу будівельного паспорта від 28.07.2021 р. реєстраційний номер № 726.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорту від 30.07.2021 за № LC01:9115-7298-0636-2285 начальника відділу містобудування та архітектури апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради Церетелі Олександри Станіславівни є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
17.19.2021 на адресу суду відповідачами надано відзиви на позов, в яких зазначено, що відповідачі у спірних правовідносинах діли згідно чинного законодавства та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно з п.10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до ч.1 ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , 14 травня 2021 року придбав у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером № 6310400000:79:007:0014 площею 0.1000 га. за адресою: АДРЕСА_2 , у відповідності до Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.05.2021, посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Банніковим С.І. та зареєстрований у реєстрі за № 683.
Також, разом із земельною ділянкою позивачем придбано розташований на цій земельній ділянці житловий будинок, готовністю виконаних робіт 95%, на підставі Договору купівіл-продажу недобудованого житлового будинку від 14.05.2021, посвідченого приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Харківської області Банніковим С.І. та зареєстрований у реєстрі за № 680.
Як свідчать дані Державного земельного кадастру цільове призначення та вид використання вказаної земельної ділянки є 02.01 Для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Недобудований жилий будинок садибного типу, що розташований на вказаній земельній ділянці, має статус об'єкта незавершеного будівництва, відсоток готовності конструктивних елементів 95%. що підтверджено наявним в матеріалах справи технічним паспортом від 17.05.2021.
Маючи намір завершити будівництво жилого будинку, та відповідно розпочати будівельні роботи у 2021 році, враховуючи, що проект, за яким раніше виконувалась забудова, датований 1995 роком, ОСОБА_1 28 липня 2021 року звернувся до начальника відділу містобудування та архітектури апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради Церетеллі Олександри Станіславівни із заявою на видачу будівельного паспорту для здійснення забудови земельної ділянки.
30 липня 2021 року позивач отримав повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта за реєстраційним номером документу в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва № 1X01:9115-7298-0636-2285, обґрунтоване посиланням на пункт 2.4 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва то житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011, а саме: невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. В примітки зазначено - звернення замовника шодо видачі будівельного паспорта на недобудований житловий будинок (готовність 95%) за адресою АДРЕСА_3 .
Позивач не погоджуючись із такою відмовою та вважаючи дії посадової особи суб'єкта владних повноважень неправомірними звернувся до суду з позовною заявою.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі Закон № 3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 8 Закону № 3038-VI планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Згідно зі ст. 26 Закону № 3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
Відповідно до ст. 27 Закону № 3038-VI забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.
За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.
Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Згідно п. 2.1 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 103 від 05.07.2011 (далі - Порядок), видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: заява на видачу будівельного паспорта зі згодою замовника на обробку персональних даних за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку; засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію; ескізні наміри забудови (місце розташування будівель та споруд на земельній ділянці, відстані до меж сусідніх земельних ділянок та розташованих на них об'єктів, інженерних мереж і споруд, фасади та плани поверхів об'єктів із зазначенням габаритних розмірів, перелік систем інженерного забезпечення, у тому числі автономного, що плануються до застосування, тощо), проект будівництва (за наявності); засвідчена в установленому порядку згода співвласників земельної ділянки (житлового будинку) на забудову.
Відповідно до п. 2.4 Порядку №103 пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику з таких підстав: неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу; невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Так, суд звертає увагу, що п. 2.4 Порядку №103 визначено вичерпний перелік підстав повернення пакету документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом містобудування та архітектури замовнику.
В оскарженій відмові в наданні будівельного паспорта, оформленого повідомленням від 30.07.2021 за реєстраційним номером документу в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва № LС01:9115-7298-0636-2285, не конкретизовано, які наявні суперечності між наміром позивача забудови власної земельної ділянки у відповідності до цільового призначення земельної ділянки та раніше розробленими проектними документами щодо забудови 1995 року, та вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Цільове призначення та режим забудови цієї земельної ділянки встановлено ще за рішенням Виконавчого комітету Ізюмської міської ради народних депутатів від 06.07.1995 № 509. копія якого наявна у матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 статі 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
У зв'язку з відмовою відповідачем видати будівельний паспорт, порушено право позивача на забудову земельної ділянки в межах її цільового призначення.
Суд зазначає, що наявність на земельній ділянці незавершеного будівництва не є підставою для відмови у наданні будівельного паспорту.
Враховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем безпідставно та необґрунтовано відмовлено позивачу в наданні будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
Відносно позовних вимог про зобов'язання начальника відділу містобудування та архітектури апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради видати ОСОБА_1 будівельний паспорт забудови земельної ділянки №6310400000:79:007:0014, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , згідно поданої ним заяви на видачу будівельного паспорта від 28.07.2021 реєстраційний номер № 726, суд зазначає наступне.
Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
Як випливає зі змісту Рекомендації №R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.
Суд зауважує, що він є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.
Згідно частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
У статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Статтею 19 Конвенції передбачено, що для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї, створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі. Статтею 46 Конвенції передбачено, що Високі Договірні Сторони зобов'язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.
Згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини по справах: “Класс та інші проти Німеччини” від 06.09.1978, “Фадєєва проти Росії” (Заява №55723/00), Страсбург, від 09.06.2005, “Кумпене і Мазере проти Румунії” (Заява №33348/96), Страсбург, від 17.12.2004 - завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.
Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи положення статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати начальника відділу містобудування та архітектури апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.07.2021 реєстраційний номер № 726 на видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки №6310400000:79:007:0014, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача..
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Начальника відділу містобудування та архітектури апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради Церетеллі Олександри Станіславівни (вул. Дементьєва, буд. 8,м. Ізюм, Харківська область,64300), Виконавчого комітету Ізюмської міської ради (пл. Центральна, буд.1, м. Ізюм, Харківська область, 64300, ЄДРПОУ 04058806) про визнання протиправним та скасування повідомлення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати повідомлення про відмову в наданні будівельного паспорта від 30.07.2021 за реєстраційним номером документу в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва № LC01:9115-7298-0636- 2285 начальника відділу містобудування та архітектури апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради Церетеллі Олександри Станіславівни.
Зобов'язати начальника відділу містобудування та архітектури апарату виконавчого комітету Ізюмської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 28.07.2021 реєстраційний номер № 726 на видачу будівельного паспорта забудови земельної ділянки №6310400000:79:007:0014, площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Ізюмської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М.Тітов