Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у відкритті провадження
29 жовтня 2021 року Справа № 520/20761/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- зобов'язати відповідача виконати в повному обсязі постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 8 серпня 2006 року, а саме:
а) зарахувати йому пільговий стаж в особливо шкідливих і особливо важких умовах праці за Списком № 1 тривалістю 17 років 2 місяці і 24 дні;
б) виконати помісячний перерахунок раніше нарахованих пенсій, починаючи з квітня 2005 року, відповідно до цього пільгового стажу; знайти різницю між правильно нарахованою і реально виплаченою пенсією тим самим визначити величину боргу, що не індексований;
в) при виконанні перерахунку врахувати факт, що позивач двічі в квітні 2007 і квітні 2009 років з вини ПФУ був позбавлений можливості звернутися в ПФУ із заявами про перерахунок як працюючий пенсіонер, у якого зростає загальний трудовий стаж, виправити цю несправедливість;
- зобов'язати відповідача зробити помісячну індексацію накопичених їм боргів із квітня 2005 року, привівши їх у відповідність до рівня на 01 жовтня 2021 року. Щоб уникнути нових непорозумінь з тлумаченням судового рішення та ст. 625 п. 2 ЦК України при індексації боргів строго керуватися методичним посібником з додатку № 9;
- виплатити проіндексовану заборгованість з квітня 2005 року - суму щомісячних заборгованостей, розрахованих згідно методичному посібнику;
- зобов'язати ПФУ, в разі якщо він знову вибере тактику затягування судового спору понад розумної межі (1 рік), провести нову індексацію боргу для приведення його у відповідність з новою датою;
- зобов'язати ПФУ виплатити позивачу компенсацію за моральну шкоду в розмірі 33661 грн. 26 коп.
Згідно із положеннями ч.1 та ч.2 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази встановив, що фактичною підставою для звернення до суду із даним позовом послугували обставини того, що постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.08.2007 року по справі №2-А-216/07 відповідачем не виконано, що свідчить про подальше порушення його прав. Так, позивачем вказано, що невиконанням зазначеного судового рішення є обчислення розміру пенсії, яка відповідає пільговому стажу. Крім того, відповідач відмовився здійснити два перерахунки пенсії позивача, а також не здійснив стягнення на користь позивача вартості державного мита. Позивач, вважаючи такі порушення його прав протиправними, звернувся до суду з даним позовом.
З наявних в матеріалах позову доказів встановлено, що постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.08.2007 року по справі №2-А-216/07 позовні вимоги задоволено; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових підставах відповідно до Списку №1 із квітня 2005 року.
Як самостійно вказано позивачем у позовній заяві 03.12.2009 року Вищий адміністративний суд України скасував постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2008 року та залишив в силі постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.07.2007 року в силі.
Відтак, судове рішення по справі №2-А-216/07 набрало законної сили.
З огляду на вказане суд зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із протиправним, на думку позивача, невиконанням останнім постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.08.2007 року по справі №2-А-216/07, що набрала законної сили. Предметом розгляду в межах цієї справи були обставини не призначення та невиплати позивачу пенсійних виплат на пільгових умовах відповідно до Списку №1.
Водночас, позивач, обґрунтовуючи власну правову позицію, вказує, що підставою для звернення до суду є невиконання відповідачем постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 08.08.2007 року по справі №2-А-216/07.
Суд зазначає, що згідно із положеннями ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Положеннями ч.1 ст.382 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що приписами ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів - накладення штрафу (ч. 1-2 ст. 267 КАС України); визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ч. 1 ст. 383 КАС України).
При цьому, зміст статей 382-383 КАС України свідчить про виокремлення таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України ).
Отже, наведені норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення, а підставами для їх застосування є саме невиконання рішення суду, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Суд зазначає, що наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
При цьому, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.
Таким чином, обраний позивачем у цій справі спосіб захисту спрямований на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, зокрема постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 серпня 2007 року, в частині невірного розрахунку пільгового стажу після призначення пільгової пенсії та виплати суми заборгованості.
Відтак, спір у справі виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що в даному випадку між сторонами не виникло нового спору, а має місце продовження тих самих спірних правовідносин, які розглядалися судом у справі № 2-А-216/07, проте вже на стадії його виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС країни особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку ст. 382 КАС України або в порядку 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред'являти новий адміністративний позов.
Таким чином, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.
Зазначена позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №806/2143/1517 від 17.04.2019 у справі № 355/1648/15-а, від 21.08.2019 у справі №295/13613/16, від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17 та від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно із п.2 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що в даному випадку наявне рішення суду, що набрали законної сили, яким вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, через що наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст.170 КАС України.
З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 170, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Мельников Р.В.