29 жовтня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/8861/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
05 серпня 2021 року ОСОБА_1 (надалі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтава ради (надалі також відповідач), з урахуванням уточненої позовної заяви /том 1 а.с. 87-103/, про: визнання протиправним та скасування рішення Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради, оформлене Протоколом № 4 засідання комісії по розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветеранів війни від 29.04.2021, щодо припинення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_1 ; зобов'язання Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради поновити ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок війни (другої групи) з 29.04.2021 безтерміново; визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради щодо зобов'язання ОСОБА_1 повернути до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Подільської районної у м. Полтаві ради посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, яке викладене в листі від 07.05.21 № 07-2493 "Щодо статусу особи з інвалідністю внаслідок війни".
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що протоколом №4 засідання комісії по розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветеранів війни Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради від 29.04.2021, припинено статус особи з інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_1 . Водночас, на думку позивача, зазначене рішення прийнято без урахування норм законодавства, порушує соціальні права позивача та гарантії, визначені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з огляду на що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року позовну заяву залишено без руху.
25 серпня 2021 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази від відповідача та встановлено строк для їх надання до суду.
07 вересня 2021 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /том 1 а.с. 157-163/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що інвалідність позивача пов'язана з виконанням ним службових обов'язків під час перебування на службі в Національній поліції, тому на підставі п. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який є спеціальним Законом відносно визначення кола осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, позивач не набув право на отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни. Зазначає, що позивач, отримавши такий статус раніше, тривалий час перебував у більш сприятливих умовах, аніж на які мав законне право, тому оскаржуване рішення спрямоване на відновлення законності та не може свідчити про безпідставне втручання у законні права позивача.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 30.05.2005 по 06.11.2015 та проходив службу в Національній поліції з 07.11.2015 по 03.08.2016, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , копій якої наявна у матеріалах справи /том 1 а.с. 42-44, 191-192/.
За результатами розслідування нещасного випадку, який стався 30.10.2014 приблизно об 11 год. 15 хв., зокрема, із колишнім старшим оперуповноваженим сектору державної служби боротьби з економічної злочинністю Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області майором міліції ОСОБА_1 , комісією, призначеною наказом т.в.о начальника Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області від 05.06.2015 №204, складено акт від 06.11.2015 форми Н-5* розслідування нещасного випадку, копія якого наявна у матеріалах справи /том 1 а.с. 24-25/, за висновками якого нещасний випадок стався при виконанні службових обов'язків. У цьому акті зазначено причини нещасного випадку: вчинення протиправних дій іншою особою.
Також складено акт №61 про нещасний випадок щодо ОСОБА_1 форми Н-1* /том 1 а.с. 26-27/, у якому зафіксовано медичний висновок про діагноз ушкодження здоров'я потерпілого: гостра закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, садно і підшкірна гематома правої скроневої ділянки. Висновок: нещасний випадок стався при виконанні службових обов'язків.
У подальшому, за результатами розслідування нещасного випадку, який стався близько 17 год. 00 хв. 01.10.2015 з колишнім старшим оперуповноваженим сектору карного розшуку Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області майором міліції ОСОБА_1 , комісією, призначеною наказом голови ліквідаційної комісії УМВС від 15.03.2016 №1089, складено акт від 11.05.2016 форми Н-5* розслідування нещасного випадку, копія якого наявна у матеріалах справи /том 1 а.с. 34-35/, за висновками якого нещасний випадок трапився в період проходження служби при виконанні службових обов'язків. У цьому акті зазначено причини нещасного випадку: травми, одержані внаслідок протиправних дій інших осіб.
Крім того, складено акт №15 про нещасний випадок щодо ОСОБА_1 форми Н-1* /том 1 а.с. 36-37/, у якому зафіксовано медичний висновок про діагноз ушкодження здоров'я потерпілого: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, синець лівого ока, садна шкіри верхніх та нижніх кінцівок. Висновок: нещасний випадок трапився в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
У свідоцтві про хворобу №182-С від 11.07.2016, виданому військово-лікарською комісією ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" за розпорядженням УКЗ ГУНП в Полтавській області, встановлений діагноз і постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (поранення, травми, контузії, каліцтва): захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ; травма, так, пов'язана з виконанням службових обов'язків /том 1 а.с. 40, 174/.
Довідкою військово-лікарської комісії ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" №10-С від 14.01.2016 /том 1 а.с. 41/ підтверджено, що ОСОБА_1 пройшов медичний огляд ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" 14.01.2016, за результатами якого встановлено:
- травма: гостра закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, садна і підшкірна гематома правої скроневої ділянки (30.10.2014), ТАК, пов'язана з виконанням службових обов'язків;
- травма: гостра закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, гематома лівого ока, садна шкіри верхніх та нижніх кінцівок (01.10.2015), ТАК, пов'язана з виконанням службових обов'язків;
- захворювання: наслідки перенесених гострих черепно-мозкових травм зі струсом головного мозку (30.10.2014 р. та 01.10.2015 р.) з розсіяною мікросимптоматикою. Атопічний дерматит ст. ремісії, ТАК, пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серії АВ №0554398 підтверджено, що ОСОБА_1 вперше встановлено другу групу інвалідності з 18.08.2016 - травма, так, пов'язана з виконанням службових обов'язків /том 1 а.с. 47/.
Довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серії АВ №0021281 підтверджено, що ОСОБА_1 повторно встановлено другу групу інвалідності з 22.02.2019 безстроково - травма, так, пов'язана з виконанням службових обов'язків /том 1 а.с. 46, 133/.
Управлінням соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради встановлено ОСОБА_1 статус "Інвалід війни" та 01.03.2019 видано посвідчення Серії НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни (безтермінове) /том 1 а.с. 137/.
Протоколом №4 засідання комісії по розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветерана війни Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради від 29.04.2021 ухвалено прийняти рішення припинити статус особи з інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_1 /том 1 а.с. 195/.
За змістом цього рішення, інвалідність ОСОБА_1 пов'язана з виконанням службових обов'язків під час перебування на службі в Національній поліції України, а тому позивач не відноситься до переліку осіб, вказаних у п. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Листом Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради від 07.05.2021 №07-2493 "Щодо статусу особи з інвалідністю внаслідок війни" ОСОБА_1 повідомлено, що згідно з протоколом комісії по розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветерана війни №4 від 29.04.2021 ухвалено рішення припинити йому статус особи з інвалідністю внаслідок війни. У зв'язку з цим припинено надання пільг відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Також повідомлено, що ОСОБА_1 повинен повернути до Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни /том 1 а.с. 196/.
Не погодившись з рішенням Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради, оформленим протоколом № 4 засідання комісії по розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветеранів війни від 29.04.2021, щодо припинення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_1 та з діями відповідача щодо зобов'язання ОСОБА_1 повернути до Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, оформленими листом від 07.05.2021 № 07-2493 "Щодо статусу особи з інвалідністю внаслідок війни", позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку рішенню комісії по розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветерана війни Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради, оформленому протоколом № 4 від 29 квітня 2021 року, про припинення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_1 , та оскаржуваним діям відповідача щодо зобов'язання ОСОБА_1 повернути до Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 року № 3551-XII (надалі - Закон № 3551-XII) визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Частиною 1 статті 2 Закону № 3551-XII передбачено, що законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України.
Статтею 4 Закону № 3551-XII визначено, що ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Перелік осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни наведено у статті 7 Закону №3551-XII.
Так, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 7 Закону № 3551-XII до осіб з інвалідністю внаслідок війни належать також особи з інвалідністю, зокрема, з числа: осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ і органів Комітету державної безпеки колишнього Союзу РСР, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, інших уражень ядерними матеріалами.
Таким чином, підставами для надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни є, зокрема, факти отримання особою інвалідності внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, у тому числі, особами начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ.
Врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України здійснюється Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року № 1346 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 січня 2003 року за № 83/7404 (надалі - Порядком № 1346).
Відповідно до 3.9 Порядку № 1346 Комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.
За змістом пункту 3.10 Порядку № 1346 комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов'язаних з виконанням службових обов'язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов'язаним з виконанням службових обов'язків за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я. Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Нещасний випадок, що стався за обставин, не пов'язаних з виконанням службових обов'язків, зазначених у пунктах 3.9, 3.10 Порядку № 1346 комісія з розслідування має визнавати таким, що трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Системний аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку, що право на отримання статусу інваліда війни згідно з пунктом 2 частини 2 статті 7 Закону № 3551-ХІІ законодавець пов'язує з тим, що інвалідність працівника сталася в період проходження служби при виконанні службових обов'язків, пов'язаних, зокрема, з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та наявністю передбачених Порядком обставин, що призвели до травмування чи захворювання.
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом України в постанові від 08 квітня 2014 року у справі № 21-45а14 (номер рішення в Єдиному державному реєстру судових рішень 38475027).
Як встановлено судом, ОСОБА_1 , зокрема, проходив службу в органах внутрішніх справ з 30.05.2005 по 06.11.2015 та результатами розслідування нещасного випадку, який стався 30.10.2014 приблизно об 11 год. 15 хв., із колишнім старшим оперуповноваженим сектору державної служби боротьби з економічної злочинністю Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області майором міліції ОСОБА_1 , тобто у період проходження позивачем служби в органах внутрішніх справі на посаді начальницького складу органу Міністерства внутрішніх справ, відповідною комісією складено акт від 06.11.2015 форми Н-5* розслідування нещасного випадку, що стався 30.10.2014 приблизно об 11 год. 15 хв., за висновками якого нещасний випадок стався при виконанні службових обов'язків, а причинами нещасного випадку є вчинення протиправних дій іншою особою.
У акті форми Н-1* №61 про нещасний випадок щодо ОСОБА_1 /том 1 а.с. 26-27/ зафіксовано медичний висновок про діагноз ушкодження здоров'я потерпілого: гостра закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, садно і підшкірна гематома правої скроневої ділянки. Висновок: нещасний випадок стався при виконанні службових обов'язків.
Факт нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 30.10.2014, при виконанні службових обов'язків внаслідок вчинення протиправних дій іншою особою також підтверджується вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 20.01.2021 у справі № 545/1842/15-к, який набрав законної сили 22.02.2021 /том 1 а.с. 28-33, номер судового рішення в ЄДРСР 94298841/.
Також, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що за результатами розслідування нещасного випадку, який стався близько 17 год. 00 хв. 01.10.2015 з колишнім старшим оперуповноваженим сектору карного розшуку Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області майором міліції ОСОБА_1 , тобто у період проходження позивачем служби в органах внутрішніх справі на посаді начальницького складу органу Міністерства внутрішніх справ, комісією, призначеною наказом голови ліквідаційної комісії УМВС від 15.03.2016 №1089, складено акт від 11.05.2016 форми Н-5* розслідування нещасного випадку, що стався близько 17 год. 00 хв. 01.10.2015, за висновками якого нещасний випадок трапився в період проходження служби при виконанні службових обов'язків. У цьому акті зазначено наступні причини нещасного випадку: травми, одержані внаслідок протиправних дій інших осіб.
У акті №15 про нещасний випадок щодо ОСОБА_1 форми Н-1* /том 1 а.с. 36-37/ зафіксовано медичний висновок про діагноз ушкодження здоров'я потерпілого: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, синець лівого ока, садна шкіри верхніх та нижніх кінцівок. Висновок: нещасний випадок трапився в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Факт нещасного випадку, що стався з ОСОБА_1 01.10.2015, при виконанні службових обов'язків внаслідок вчинення протиправних дій іншою особою також підтверджується вироком Полтавського районного суду Полтавської області від 13.07.2018 у справі № 545/403/18, який набрав законної сили 14.08.2018 /том 1 а.с. 38-39, номер судового рішення в ЄДРСР 75272527/.
У свідоцтві про хворобу №182-С від 11.07.2016, виданому військово-лікарською комісією ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" за розпорядженням УКЗ ГУНП в Полтавській області, встановлений діагноз і постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (поранення, травми, контузії, каліцтва): захворювання, так, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ; травма, так, пов'язана з виконанням службових обов'язків /том 1 а.с. 40, 174/.
Довідкою військово-лікарської комісії ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" №10-С від 14.01.2016 /том 1 а.с. 41/ підтверджено, що ОСОБА_1 пройшов медичний огляд ВЛК ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" 14.01.2016, за результатами якого встановлено:
- травма: гостра закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, садна і підшкірна гематома правої скроневої ділянки (30.10.2014), ТАК, пов'язана з виконанням службових обов'язків;
- травма: гостра закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, гематома лівого ока, садна шкіри верхніх та нижніх кінцівок (01.10.2015), ТАК, пов'язана з виконанням службових обов'язків;
- захворювання: наслідки перенесених гострих черепно-мозкових травм зі струсом головного мозку (30.10.2014 р. та 01.10.2015 р.) з розсіяною мікросимптоматикою. Атопічний дерматит ст. ремісії, ТАК, пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серії АВ №0554398 підтверджено, що ОСОБА_1 вперше встановлено другу групу інвалідності з 18.08.2016 - травма, так, пов'язана з виконанням службових обов'язків /том 1 а.с. 47/.
Довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії Серії АВ №0021281 підтверджено, що ОСОБА_1 повторно встановлено другу групу інвалідності з 22.02.2019 безстроково - травма, так, пов'язана з виконанням службових обов'язків /том 1 а.с. 133/.
Таким чином, ОСОБА_1 повторно встановлено другу групу інвалідності з 22.02.2019 безстроково у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням службових обов'язків, а згідно довідки військово-лікарської комісії ДУ "ТМО МВС України по Полтавській області" №10-С від 14.01.2016 травми, отримані 30.10.2014 та 01.10.2015, ТАК, пов'язані з виконанням службових обов'язків, тому суд відхиляє доводи відповідача у оскаржуваному рішенні про те, що причиною інвалідності позивача є виключно травма, що сталася з ОСОБА_1 31.12.2015.
Зважаючи на вищевикладене, та враховуючи, що ОСОБА_1 як особа начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ під час проходження служби в органах внутрішніх справ, а саме: 30.10.2014 та 01.10.2015, одержала травми під час виконання службових обов'язків, внаслідок яких позивачу була встановлена інвалідність, наявні необхідні підстави, визначені пунктом 2 частини 2 статті 7 Закону № 3551-XII для надання позивачу статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Суд зазначає, що відповідно до абзацу 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 "Питання медико-соціальної експертизи" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Постанова № 1317) медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 35, ст. 2337), висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.
Згідно з пунктом 12 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. №1317, причинний зв'язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов'язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).
Таким чином, якщо особа отримала інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час виконання службових обов'язків, така особа належить до осіб з інвалідністю внаслідок війни та має право на отримання відповідного посвідчення.
Порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни визначається Положенням про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 (надалі - Порядок № 302).
Пунктом 2 Порядку № 302 передбачено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.
Згідно з пунктом 7 Порядку № 302 "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни", "Посвідчення учасника війни" і відповідні нагрудні знаки, "Посвідчення члена сім'ї загиблого" видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за місцем реєстрації громадянина.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 302 "Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни" видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності.
Особам з інвалідністю внаслідок війни, у яких групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видаються безтермінові посвідчення, іншим - на період встановлення групи інвалідності. У разі продовження медико-соціальною експертною комісією терміну чи зміни групи інвалідності в посвідчення (на правій внутрішній стороні) вклеюється новий бланк, до якого вносяться відповідні записи. Записи в бланку завіряються відповідно до пункту 8 цього Положення.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що до осіб з інвалідністю внаслідок війни у розумінні пункту 2 частини 2 статті 7 Закону № 3551-XII належать, зокрема, інваліди з числа осіб начальницького і рядового складу органів Міністерства внутрішніх справ України, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, причинний зв'язок яких пов'язаний з виконанням службових обов'язків встановлюється на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 26 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. №1317, передбачено, що особі, що визнана особою з інвалідністю, залежно від ступеня розладу функцій органів і систем організму та обмеження її життєдіяльності встановлюється I, II чи III група інвалідності. I група інвалідності поділяється на підгрупи А і Б залежно від ступеня втрати здоров'я особи з інвалідністю та обсягу потреби в постійному сторонньому догляді, допомозі або нагляді.
Причинами інвалідності є, зокрема: поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язані з виконанням службових обов'язків; пов'язані з виконанням обов'язків військової служби або службових обов'язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій; захворювання, отримані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях; одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв'язку.
Тобто, чинним законодавством регламентовано перелік причин інвалідності, які можуть бути зазначені у довідці МСЕК.
У довідках до акту огляду МСЕК зазначено, що виявлена у ОСОБА_1 травма, пов'язана з виконанням службових обов'язків, а тому суд не погоджується з позицією відповідача, про те що позивач не мав права на встановлення йому статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
Саме поняття "службових обов'язків" в Законі № 3551-XII тлумачиться як "обов'язків військової служби", що невід'ємно пов'язані з пораненням, контузією, каліцтвом, захворюванням, одержаних під час захисту Батьківщини та виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), про що йдеться у частині 1 статті 7 Закону № 3551 -XII.
Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що позивач не має права на отримання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни у зв'язку зі звільненням зі служби в органах поліції, оскільки позивач отримав травму, внаслідок якої йому встановлено інвалідність другої групи, під час проходження служби в органах Міністерства внутрішніх справ під час виконання службових обов'язків як особа начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ.
Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 не брав участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав не покладені в основу оскаржуваного рішення, а тому не приймаються до уваги судом у цій справі, зважаючи на приписи частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Суд також відхиляє доводи відповідача з посиланням на роз'яснення у листах Міністерства у справах ветеранів України /том 1 а.с. 165/, Мінсоцполітики /том 1 а.с. 167/, Національної поліції України /том 1 а.с. 168/, Департаменту персоналу МВС України /том 1 а.с. 166/, оскільки вказані листи не є нормативно-правовими актами, не встановлюють правових норм та носять необов'язковий, рекомендаційний характер, а тому не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Підсумовуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що рішення комісії по розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветерана війни Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради, оформлене протоколом № 4 від 29 квітня 2021 року, про припинення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_1 , прийняте відповідачем без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, з порушенням вимог пункту 2 частини 2 статті 7 Закону № 3551-XII та частини 2 статті 19 Конституції України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до пункту 13-1 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, у разі виникнення підстав, за якими особа втрачає право на статус, визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видане їй раніше посвідчення вилучається уповноваженим на видачу посвідчень органом, з повідомленням органу, який видав таке посвідчення.
Разом з тим, відповідачем не доведено виникнення підстав, за якими особа втрачає право на статус, визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та з якими законодавство України пов'язує необхідність вилучення виданого особі раніше посвідчення уповноваженим на видачу посвідчень органом, тому дії Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради щодо зобов'язання ОСОБА_1 повернути до Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, оформлені листом Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради від 07 травня 2021 року №07-2493 "Щодо статусу особи з інвалідністю внаслідок війни", вчинені не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законодавством України, а тому є протиправними.
Позовна вимога ОСОБА_1 про зобов'язання Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради поновити ОСОБА_1 статус особи з інвалідністю внаслідок війни (другої групи) з 29.04.2021 безтерміново, задоволенню не підлягає, оскільки внаслідок визнання протиправним та скасування рішення комісії по розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветерана війни Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради, оформленого протоколом № 4 від 29 квітня 2021 року, про припинення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_1 , відновлюється дія попереднього рішення, яким ОСОБА_1 було встановлено статус особи з інвалідністю внаслідок війни та на підставі якого, як особі з інвалідністю внаслідок війни, у якої групу інвалідності встановлено без терміну перегляду, видано безтермінове посвідчення учасника бойових дій. Крім того, Законом № 3551-XII чи підзаконними актами не встановлено права чи обов'язку (повноважень) відповідача приймати рішення про поновлення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради (ідентифікаційний код 03195300, вул. Кукоби Анатолія, 39, м. Полтава, 36022) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії по розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу ветерана війни Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради, оформлене протоколом № 4 від 29 квітня 2021 року, про припинення статусу особи з інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_1 .
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради щодо зобов'язання ОСОБА_1 повернути до Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, оформлені листом Управління соціального захисту населення Подільської районної у м. Полтаві ради від 07 травня 2021 року №07-2493 "Щодо статусу особи з інвалідністю внаслідок війни".
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Сич