20.09.2021 Справа № 920/1046/20
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючого судді Джепи Ю.А., судді Заєць С.В. та судді Котельницької В.Л. за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області в порядку загального позовного провадження матеріали справи № 920/1046/20
за позовом: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ),
до відповідача: Автокооперативу «Харківський» (40034, м. Суми, вул. Черепіна, 29А, ідентифікаційний код 23818677),
про визнання недійсними рішень загальних зборів,
представники учасників справи:
позивача: Муйдінов Р.М., ОСОБА_1,
відповідача: Якименко О.І.
Позивач - фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до відповідача - Автокооперативу "Харківський" (40034, м. Суми, вул. Черепіна, 29А, ідентифікаційний код 23818677), в якій просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів Автокооперативу "Харківський" (40034, м. Суми, вул. Черепіна, 29А, ідентифікаційний код 23818677), які оформлені протоколом № 1 від 25.06.2020.
Позовна заява мотивована тим, що позивач з 2000 року є членом автокооперативу «ХАРКІВСЬКИЙ». 03.07.2020 ним отримано Протокол № 1 загальних зборів даного кооперативу від 25.06.2020. Із цього протоколу вбачається, що 25.06.2020 року, відбулися Загальні збори відповідача, на розгляд яких винесені питання про виключення членів зі складу відповідача, прийом нових членів до його складу та загальні питання. За наслідком розгляду цих питань зі складу членів був виключений у тому числі і позивач, підставою виключення вказано - наявність заборгованості зі сплати членських внесків. На думку позивача, такі рішення Загальних зборів підлягають визнанню недійсними у зв'язку із прийняттям їх в порушення передбаченої ЗУ «Про кооперацію» процедури, за відсутності кворуму для проведення загальних зборів, прийняття рішень, неповідомленням належним чином про час, дату та місце проведення загальних зборів, що позбавило можливості реалізувати належні позивачеві корпоративні права.
У позовній заяві позивач також зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи включає судовий збір у розмірі 2 102,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн.
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Ухвалою суду від 30.10.2020 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/1046/20 за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання та розгляд клопотання позивача про витребування доказів, яке додано до позовної заяви, на 08.12.2020, 11:30.
Ухвалою від 08.12.2020 постановлено, зокрема, відкласти підготовче засідання на 22.12.2020, 14:00.
22.12.2020 від представника позивача надійшло клопотання від 22.12.2020 № б/н про витребування доказів.
22.12.2020 від представника відповідача надійшло клопотання про поновлення строку на подання відзиву від 22.12.2020 разом із відзивом на позов від 22.12.2020, відповідно до якого, представник відповідача зазначає, що у зв'язку з наявністю у позивача непогашеної заборгованості зі сплаті членських внесків протягом трьох років, позивачеві 25.12.2019 направлено лист з повідомленням, в якому містилося попередження про наявність існуючої заборгованості та необхідності погашення. Позивач згадане попередження проігнорував, заборгованість не погасив. На підставі п.4.4 та п.4.5 Статуту, ст. 12 Закону України "Про кооперацію", питання про виключення позивача з членів кооперативу винесене на розгляд чергових Загальних зборів членів кооперативу, про час та місце проведення яких позивачу повідомлено у відповідності до вимог ст. 15 вказаного Закону, у тому числі за допомогою мобільного додатку VIBER. 25.06.2020 одноголосним рішенням всіх присутніх на Зборах, позивача виключено з членів кооперативу. Збори проведені у відповідності до Закону України "Про кооперацію" та Статуту Автокооперативу "Харківський". На Зборах присутні 38 членів з 48 членів кооперативу по загальному списку. Отже, кворум та кількість голосів "за" прийняті рішення відповідають ч. 8 ст. 15 Закону та п.3.4 Статуту.
Ухвалою від 22.12.2020 постановлено продовжити строк проведення підготовчого провадження у справі № 920/1046/20 на 30 днів - до 30.01.2021. Клопотання представника позивача - адвоката Муйдінова Р.М. від 22.12.2020 № б/н про витребування доказів задоволено частково. Зобов'язано відповідача - Автокооператив "Харківський" (40034, м. Суми, вул. Черепіна, 29А, ідентифікаційний код 23818677) надати суду витребувані документи та інформацію (належним чином завірені копії для долучення до матеріалів справи та оригінали для огляду в судовому засіданні). Відкладено підготовче засідання у справі № 920/1046/20 на 27.01.2021, 10:00.
26.01.2021 від представника відповідача надійшло клопотання від 25.01.2021 № б/н про долучення до матеріалів справи доказів на виконання вимог судової ухвали від 22.12.2020 про їх витребування.
26.01.2021 від представника відповідача надійшли письмові пояснення від 22.01.2021 № б/н, відповідно до яких, відповідач проти задоволення позову заперечує, зазначивши, що заборгованість позивача існує протягом останніх трьох років, про що останній неодноразово повідомлявся. Крім того, представник відповідача зазначила про відсутність фінансової можливості у кооперативу на відкриття розрахункового рахунку.
26.01.2021 від представника позивача надійшло клопотання від 26.01.2021 № б/н, відповідно до якого останній просить суд визнати поважними причини неподання позивачем у встановлений законом строк до суду листа від 16.01.2021 на ім'я голови правління відповідача, довідки № 4658 від 26.01.2021 як доказів по справі, встановити додатковий строк для подання їх до суду, приєднати до матеріалів справи.
26.01.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив від 26.01.2021 № б/н, відповідно до якої відзив відповідача вважає необґрунтованим, зазначаючи, що позивач жодної заборгованості перед відповідачем не має, а у 2018 році, у 2019 році і навіть у 2020 році особисто надавав голові правління відповідача - ОСОБА_2 , як відповідальній особі за прийняття членських внесків, кошти в рахунок сплати ним і його членами сім'ї ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ) членських внесків за 2018 рік, 2019 рік, однак останній їх не приймає. У зв'язку з чим позивач просив його надати банківський рахунок відповідача, на який позивач та члени його сім'ї могли б сплатити членські внески, що підтверджується листом від 16.01.2021. За таких обставин, оскільки ОСОБА_2 , як відповідальна особа відповідача за прийняття членських внесків, ухиляється від їх прийняття від позивача та членів його сім'ї, позивач не має іншої можливості їх сплатити інакше як через депозит нотаріуса, а тому вважає, що має місце прострочення кредитора, що передбачене ст. 613 Цивільного Кодексу України. Висновки ревізійної комісії за 2008-2011 роки та роздруківку з додатку VIBER позивач вважає неналежними доказами, також вказує на відсутність доказів направлення відповідачем листа від 25.12.2019 з попередженням сплати заборгованості та невідповідність кількості членів автокооперативу, зазначеної у наданій відповідачем довідці - 48, кількості членів, що вказані у Статуті - 300, що впливає на визначення кворуму зборів.
26.01.2021 від представника позивача надійшло клопотання від 26.01.2021 № б/н, відповідно до якого, просить суд визнати строк на подання клопотання про витребування доказів від 26.01.2021 року пропущеним з поважних причин, витребувати від відповідача додаткові докази.
26.01.2021 від представника відповідача надійшло клопотання від 26.01.2021 № б/н про виклик свідків, відповідно до якого, просить суд викликати у судове засідання для допиту у якості свідків наступних осіб: ОСОБА_6 - член правління автокооперативу, ОСОБА_7 - член правління автокооперативу, ОСОБА_8 - голова ревізійної комісії автокооперативу, ОСОБА_9 - члена правління автокооперативу.
Протокольною ухвалою від 26.01.2021 яка, відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесена до протоколу судового засідання, судом відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача від 26.01.2021 № б/н про витребування доказів.
Протокольною ухвалою від 26.01.2021 яка, відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України занесена до протоколу судового засідання, судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача від 26.01.2021 № б/н про виклик вищезазначених свідків.
Ухвалою суду від 27.01.2021 у справі № 920/1046/20 постановлено призначити розгляд справи № 920/1046/20 колегіально у складі трьох суддів.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 29.01.2021, визначено наступний склад судової колегії: головуючий суддя: Джепа Ю.А., судді: Заєць С.В., Котельницька В.Л.
Ухвалою від 29.01.2021 постановлено призначити підготовче засідання у справі № 920/1046/20 на 24.02.2021, 12:00.
У судовому засіданні 24.02.2021 оголошено перерву до 07.04.2021, 11:30.
Ухвалою від 15.03.2021 постановлено призначити підготовче засідання у справі № 920/1046/20 на 21.04.2021, 11:00.
20.04.2021 представником відповідача подані письмові заяви свідків: громадянина ОСОБА_6 та громадянина ОСОБА_10 , підписи яких засвідчені нотаріально.
Ухвалою від 27.04.2021 постановлено призначити підготовче засідання у справі № 920/1046/20 на 24.05.2021, 11:00.
Ухвалою від 24.05.2021 постановлено клопотання представника позивача від 20.05.2021 № б/н (вх. № 4831/21) про відкладення підготовчого засідання - задовольнити, відклавши підготовче засідання у справі № 920/1046/20 в судове засідання на 09.06.2021, 11:00.
Відповідно до вимог частини другої статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 09.06.2021 постановлено заяву представника відповідача від 31.05.2021 № б/н - адвоката Якименко О.І. про відкладення розгляду справи - повернути без розгляду; у задоволенні клопотання представника позивача від 02.06.2021 № б/н - адвоката Муйдінова Р.М. про відкладення підготовчого засідання у справі № 920/1046/20 - відмовити; закрити підготовче провадження та призначити справу № 920/1046/20 до судового розгляду по суті в судове засідання на 07.07.2021, 12:00.
06.07.2021 представником позивача подано письмову заяву свідка ОСОБА_3 , підпис якого засвідчено нотаріусом.
Також 06.07.2021 від представника позивача надійшло клопотання від 06.07.2021 № б/н, відповідно до якого просить суд викликати для допиту свідків: громадянина ОСОБА_6 та громадянина ОСОБА_10 .
07.07.2021 розгляд зазначеної справи не відбувся у зв'язку з відпусткою судді - члена колегії Котельницької В.Л., що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.
Ухвалою від 09.07.2021 постановлено призначити розгляд справи по суті на 09.08.2021, 11:30.
У судовому засіданні 09.08.2021 із вступними словами виступили позивач, його представник та представники відповідача.
Ухвалою від 09.08.2021 постановлено задовольнити клопотання представника позивача від 06.07.2021 № б/н про виклик у судове засідання свідків, у зв'язку з чим відкладено розгляд справи по суті та викликати у судове засідання по суті справи, призначене на 08.09.2021, 10:30, наступних свідків, письмові заяви яких долучені до матеріалів справи та підписи яких засвідчені нотаріально:
- громадянина України ОСОБА_6 ;
- громадянина України ОСОБА_10 ;
- громадянина України ОСОБА_3 .
У судовому засіданні 08.09.2021 допитано свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_10 та оголошено перерву до 20.09.2021, 12:30, у зв'язку з неприбуттям у дане судове засідання викликаного свідка - ОСОБА_3 .
Ухвалою від 08.09.2021 судом постановлено викликати у судове засідання, призначене на 20.09.2021, 12:30, у якості свідка громадянина України ОСОБА_3 .
У судовому засіданні 20.09.2021 свідка ОСОБА_3 допитано.
Згідно зі статті 194 Господарського процесуального кодексу України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
За приписами частини другої статті 195 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Згідно статті 114 Господарського процесуального кодексу України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
За змістом статті 9 Конституції України передбачено, Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.
Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначитися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савченко проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Судовий процес на виконання вимог статті 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.
В судовому засіданні 20.09.2021 на підставі статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Позивач - ОСОБА_1 з 2000 року був членом автокооперативу «ХАРКІВСЬКИЙ», який розташований за адресою м. Суми, вул. Черепіна, 29А (відповідач).
03.07.2020 року ним отримано Протокол № 1 загальних зборів автокооперативу «ХАРКІВСЬКИЙ» від 25.06.2020.
Відповідно до вказаного Протоколу 25.06.2020 відбулися Загальні збори членів кооперативу (відповідача), на розгляд яких винесені питання про виключення членів даного автокооперативу, прийом нових членів до його складу та загальні питання.
За наслідком розгляду цих питань зі складу членів відповідача у тому числі був виключений і позивач. Підставою виключення у Протоколі вказана наявність заборгованості зі сплати членських внесків.
Так, відповідно до Протоколу № 1 загальних зборів автокооперативу «ХАРКІВСЬКИЙ» від 25.06.2020 за списком - 48 осіб, присутні - 38. Для ведення зборів обраний секретар зборів - ОСОБА_11 , про що проголосовано одноголосно "за". Також обрана президія в кількості 3-х осіб: ОСОБА_10 (свідок), ОСОБА_9 та ОСОБА_12 . Даний протокол підписаний чотирма вищепереліченими особами, а також Головою правління - ОСОБА_2 .
Запропонований порядок денний: 1. виключення членів зі складу Автокооперативу; 2. прийом нових членів в Автокооператив; 3. загальні питання. За вказаний порядок денний проголосовано одноголосно "за".
По першому питанню голова правління коперативу ОСОБА_2 довів наступну інформацію: станом на 25.06.2020 члени Автокооперативу мають непогашену заборгованість зі сплати членських внесків по 3 і більше років, у тому числі ОСОБА_1 (позивач) - ділянка № 33.
За результатом обговорення першого питання порядку денного одноголосно вирішили:
1. на підставі Статуту 3.2, 3.4., 4.4 виключити з членів Автокооперативу "Харківський" громадян: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_17 , ОСОБА_3 (свідок), ОСОБА_18 ;
2. задовольнити прохання ОСОБА_19 щодо відтермінування погашення заборгованості за членськими внесками до 01.08.2020, а по електричній енергії - до 01.09.2020.
3. направити виключеним членам Автокооперативу листи з повідомленням про рішення Зборів з копією протоколу.
За результатом обговорення другого питання порядку денного одноголосно вирішили: прийняти ОСОБА_20 та ОСОБА_21 в члени Автокооперативу "Харківський".
З матеріалів справи вбачається, й сторонами не заперечується, що позивач участі у загальних зборах 25.06.2020 не приймав.
Вважаючи, що такі рішення Загальних зборів відповідача, що оформлені Протоколом від 25.06.2020, підлягають визнанню недійсними у зв'язку із прийняттям їх в порушення передбаченої ЗУ «Про кооперацію» процедури, за відсутності кворуму для проведення загальних зборів та прийняття рішень, неповідомленням належним чином про час, дату та місце проведення загальних зборів, що позбавило можливості реалізувати належні корпоративні права, в тому числі на участь у діяльності кооперативу, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Між сторонами виникли правовідносини, пов'язані з прийняттям рішень :агальними зборами членів автогаражного кооперативу, які регулюються нормами Закону України "Про кооперацію" (далі - Закон) № 1087-IV від 10.07.2003 (у редакції, яка була чинною станом на 25.06.2020 - дата проведення зборів, прийняті на яких рішення оскаржуються позивачем).
Відповідно до ст. 1 цього Закону кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
Статтею 6 Закону визначено, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.
Метою кооперації згідно зі ст. 3 Закону є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.
Кооперація відповідно до ст. 4 Закону базується на таких основних принципах:
добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації;
соціальної справедливості, взаємодопомоги та співробітництва;
рівного права голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос);
вільного вибору напрямів і видів діяльності;
демократичного контролю за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативних організацій;
безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.
Статтею 10 Закону визначено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу. Членом кооперативу може бути фізична особа, яка досягла 16-річного віку і виявила бажання брати участь у його діяльності. Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів.
Так, відповідно до довідки (вих. №№ 01/11) станом на 25.06.2020 (дата проведення зборів, прийняті на яких рішення оскаржуються), а також Переліку членів Автокооперативу "Харківський" станом на 01.01.2020, підписаними Головою Правління Автокооперативу "Харківський" - ОСОБА_2 у даному кооперативі обліковувалось 48 членів (52 гаражи: б/н та під №№ від 1 до 51).
Відповідно до до Протоколу № 1 (далі - Протокол) загальних зборів Автокооперативу «ХАРКІВСЬКИЙ» від 25.06.2020 за списком також зазначено 48 осіб, присутні - 38.
Аналогічна кількість членів Автокооперативу «ХАРКІВСЬКИЙ» (48 осіб) зазначена у довідці (вих. №№ 02/11) станом на 24.10.2019 та у Протоколі № 2 від 24.10.2019 зборів Автокооперативу «ХАРКІВСЬКИЙ».
Таким чином, згідно наявних у справі доказів кількість членів кооперативу станом на 25.06.2020 дорівнювала - 48 осіб.
Судом встановлено, й сторонами не заперечується, що позивач з 2000 року був членом Автокооперативу «Харківський», а з 2008 року - керівником даного автокооперативу, а тому, на думку суду, об'єктивно обізнаний про кількість членів кооперативу, порядок сплати внесків та щодо інших питань діяльності цієї юридичної особи.
Доказів іншої дійсної кількості членів відповідача позивачем не надано, внаслідок чого суд не приймає до уваги посилання позивача на обрахування необхідного кворуму для проведення загальних зборів кооперативу та прийняття на них рішень, виходячи із розрахунку 300 і більше членів кооперативу, як зазначено у п. 3.4. Статуту Автокооперативу "Харківський", затвердженого рішенням Загальних зборів № 1/11 від 27.01.2011.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (ст.ст.59,60 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст.41,42 Закону України "Про акціонерні товариства", ст.15 Закону України "Про кооперацію").
Відповідно до ст. 12 Закону основними правами члена кооперативу є, зокрема право на участь в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
Велика Палата Верховного Суду та Европейський суд з прав людини неоднократно звертали увагу на необхідність обрання позивачем та застосування судом саме ефективного способу захисту прав, що означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушеня, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Отже, суд досліджує питання порушення чи відсутності порушень прав позивача прийняттям загальними зборами відповідача 25.06.2020 рішення саме щодо виключення позивача, а не в цілому, враховуючи вирішення на даних зборах й інших питань, зокрема виключення з членів автокооперативу та прийняття до нього інших осіб, у тому числі й з огляду на суб'єктний склад та підстави позову у даній конкретній справі.
Статтею 12 Закону визначено й основні обов'язки члена кооперативу: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов'язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.
Здійснення членом кооперативу права на участь у діяльності і управлінні кооперативом, в тому числі при прийнятті рішень органом управління кооперативу забезпечується, зокрема, порядком скликання і проведення загальних зборів членів кооперативу, передбаченим ст. 15 Закону та статутом кооперативу.
Статтею 8 Закону визначено, що Статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити, крім інших, такі відомості: умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов'язки членів кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов'язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок скликання загальних зборів. Статут може містити інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.
Суд при вирішенні даної справи керується саме положеннями Закону України "Про кооперацію" у відповідній редакції, й лише у частині, що не врегульована чи не конкретизована його нормами - також Статутом автокооперативу, за умови, що положення останього не суперечать Закону та дійсним обставинам справи. А тому не покладає в основу висновків у даній справі посилання позивача на те, що відповідачем не приведено у відповідність до ЗУ «Про кооперацію» положення Статуту в повному обсязі та наявні у ньому посилання на неактуальні (втратили чинність) норми Законів України "Про об'єднання громадян", "Про власність" тощо.
Обома сторонами справи подано однакові редакції Статуту відповідача, а саме - затвердженого рішенням Загальних зборів № 1/11 від 27.01.2011.
Так, ст. 15 Закону передбачено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу.
До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, у тому числі й затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.
Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік, тобто фактично, у разі потреби, з будь-якою періодичністю.
Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.
Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу:
не менше третини його членів;
спостережної ради;
ревізійної комісії (ревізора);
органу управління кооперативного об'єднання, членом якого він є.
Позачергові загальні збори членів кооперативу повинні бути скликані протягом 20 днів з дня надходження такої вимоги. У разі незабезпечення правлінням (головою) кооперативу скликання позачергових загальних зборів вони можуть бути скликані особами, які вимагали їх скликання, протягом наступних 20 днів.
У разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.
Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.
Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах.
Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.
Суд звертає увагу на той факт, що норма, що міститься у ст. 15 Закону, не містить імперативної вимоги щодо форми повідомлення членів кооперативу про проведення загальних зборів, а тому у цій частині керується положеннями п. 3.3. Статуту відповідача, яким визначено, що форма оповіщення про проведення зборів може бути шляхом: об'яви, по телефону, в усному порядку, поштовою листівкою і іншими методами.
Вимог щодо встановлення кооперативом факту отримання та сприйняття цього відповідного повідомлення про проведення зборів членами кооперативу ані Закон, ані Статут відповідача не містять.
З поданої суду відповідачем роздруківки-скриншоту екрану мобільного телефону Голови правління Автокооперативу "Харківський" - ОСОБА_2 , а саме групи VIBER, пояснень представників відповідача та допиту свідків вбачається, що про загальні збори члени Автокооперативу "Харківський", у тому числі за часів керування ним позивача, зазвичай повідомлялись в усній формі або шляхом об'яв. Пізніше була створена група у мобільному Додатку VIBER, до якої, у тому числі включені позивач ( ОСОБА_1 ) та його син - Назім, що також був членом кооперативу до виключення. Судом оглянуто у судовому засіданні по суті 20.09.2021 у присутності сторін і їх представників під час дослідження доказів безпосередньо мобільний телефон на наявність відповідної групи у додатку VIBER та встановлено існування повідомлення у ній про проведення 25.06 об 18-00 зборів кооперативу, основне питання - виключення з його членів.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 13.07.2020 у справі № 753/10840/19, скрін-шоти повідомлень з телефону та планшету, роздруківки з VIBER, що досліджені судами у їх сукупності з надання їм належної правової оцінки, є належними та допустимими доказами.
Суд, з огляду на імперативну норму, що міститься у ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" враховує вищезазначені висновки Верховного Суду щодо допустимості такого доказу як роздруківка VIBER з мобільного телефону при розгляді даної справи.
Згідно письмової заяви та показів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_6 і пояснень представника відповідача - голови Правління ОСОБА_2, наданих суду в судовому засіданні по суті, безпосередньо перед проведенням зазначених зборів у телефоному режимі було повідомлено сина позивача - ОСОБА_3 про відповідні збори, при чому останній зазначив про обізнаність та намір сплати простроченну заборгованость з внесків, у тому числі, за свого батька - позивача, під час майбутньої присутності на зборах.
Однак, враховуючи, що дана інформація заперечується показами свідка ОСОБА_3 та змістом його письмової заяви свідка й не підтверджена іншими наданими суду доказами, суд не покладає дані свідчення та пояснення в основу висновків у даній справі, оскільки рішення суду не може грунтуватись на припущеннях.
Крім зазначеного, згідно пояснень представника відповідача - Голови правління ОСОБА_2 голова кооперативу особисто телефонував кожному члену Автокооперативу, однак, зазначене твердження заперечується позивачем стосовно повідомлення саме його.
У той же час суд, враховуючи вимоги п. 3.3. Статуту відповідача, яким визначено форми оповіщення про проведення зборів, зокрема, по телефону, й, навіть, можливість усного повідомлення, вважає повідомлення позивача про проведення зборів за допомогою мобільного додатку VIBER таким, що відповідає відповідному положенню цього Статуту та не суперечить ст. 15 Закону України "Про кооперацію" у відповідній редакції, а заперечення позивача у цій частині - необгрунтованими.
Також, враховуючи положення діючого станом на 25.06.2020 законодавства, судом встановлено наступне.
25.06.2020 року у Автокооперативу «Харківський» (далі - Відповідач) проведено чергові загальні збори, скликані та організовані Головою кооперативу - ОСОБА_2 у зв'язку із потребою, а саме: листом - вимогою голови ревізійної комісії Радіонова В.В. від 01.03.2020, що не суперечить ч. 4 ст. 15 Закону.
Першим та основним питанням було виключення членів кооперативу, які є боржниками.
Відповідно до п. 3.3. Статуту, сповіщення (повідомлення) усіх членів Автокоопертиву про проведення 25.06.2020 о 18.00 год. загальних зборів про вирішення питання виключення членів кооперативу, які є боржниками на вимогу ревізійної комісії відповідно до вимог Статуту, здійснювалося головою кооперативу особисто по телефону. Також, головою автокооперативу розміщено оголошення в групі мобільного додатку VIBER, до якої були додані члени автокооперативу, у тому числі позивач до його виключення.
Невід'ємним додатком до протоколу № 1 від 25.06.2020 позачергових загальних зборів представників членів Автокооперативу є реєстр осіб, які приймали участь та їх представників, які приймали участь від від їх імені та в їхніх інтересах на підставі письмових заяв.
Можливість делегування відсутніми членами кооперативу своєї участі у роботі шляхом написання відповідної письмової заяви передбачена п. 3.4 Статуту відповідача.
Копії вказаного реєстру, а також письмових заяв щодо права представництва, які подані суду представниками відповідача, містять прізвища й підписи присутніх. Всього було присутніх - 38 членів авто кооперативу.
Як вже було зазначено, матеріалами справи підтверджена кількість дійсних членів відповідача станом на 25.06.2020 - 48.
Позивач вважає збори недійсними, аргументуючи це, крім іншого відсутністю кворуму та необхідної кількості голосів для прийняття відповідного рішення.
У той же час судом встановлено й матеріалами справи підтверджується, що на зборах 25.06.2020 були присутні тридцять вісім з сорока восьми членів кооперативу, що відповідає за арифметичним підрахунком вимогам ст.15 Закону України "Про кооперацію.
При дослідженні судом обгрунтованості причин виключення позивача з членів кооперативу під час прийняття зборами оспорюваних рішень 25.06.2020 враховано, що відповідно до статті 19 Закону для досягнення мети своєї діяльності кооператив збуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна ооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; інші надходження, не заборонені законодавством.
Позивачу зазделегідь - 25.12.2019 було направлено лист-попередження щодо сплати боргу за період 2018-2019 роки на належну адресу: 40030, м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, 12/17, однак, дане відправлення повернуто відділенням пошти відправнику "за закінченням встановленого терміну зберігання", про що свідчить копія конверту та повідомлення про невручення рекомендованого поштового відправлення із зазначенням вказаної причини.
Загальний порядок збору членських внесків та інших платежів чітко не визначений у Законі, за поясненями сторін та показами свідків - встановлений в Автокооперативі, починаючи з часів керування ним позивача шляхом отримання коштів безпосередньо головою та оформлення відповідної квитанції й прибуткового касового ордеру. Квитанція віддається платнику, ордер зберігається у Голови кооперативу. На підтвердження сплати також ставиться відповідна відмітка в членській книжці. Контроль надходження та витрат внесків здійснює Ревізійна комісія.
Обов'язок членів кооперативу внесення платежів у касу кооперативу передбачено п/п б п. 4.2 Статуту відповідача.
Матеріали справи містять прибуткові касові ордери про сплату позивачем до автокооперативу коштів за 2014, 2015 та 2017 роки.
Доказів сплати позивачем внесків у 2018 та 2019 роках матеріали справи не містять, сторонами відповідні підтверджуючи документи суду не подавались, а тому твердження позивача щодо відсутності заборгованості суд вважає недоведеними, як й посилання позивача на необхідність внесення коштів на депозит нотаріуса, враховуючи, що жодних доказів здійснення відповідних дій суду не надавалось.
Суд критично відноситься до тверджень позивача, його представника та свідка ОСОБА_3 щодо ненадання відповідної можливості головою автокооператива - ОСОБА_2 , у зв'язку з їх недоведеністю, а також до посилань позивача на лист щодо вирішення питання погашення заборгованості від 16.01.2021, оскільки даний доказ не є належним - не стосується предмету доказування в даній справі, оскільки складений та направлений позивачем за часом пізніше проведення оспорюваних загальних зборів - 25.06.2020, вже після відкриття провадження у даній справі.
Суд не покладає в основу висновків у справі покази свідка ОСОБА_6 у частині заборгованості позивача в розмірі 1200 доларів, яка за часом виникнення відноситься до періоду керування позивачем даним кооперативом й не є за своєю суттю заборгованістю з членських внесків. Наявність або відсутність вказаної заборгованості позивача не є предметом розгляду в даній справі, а тому в цій частині судом не досліджуються докази як неналежні до обставин, які підлягають встановленню.
Відповідно до загальних положень Статуту, Автокооператив «Харківський" є добровільним об'єднанням громадян, які мають в приватній власності гаражі та мають за мету спільну експлуатацію гаражів, їх охорону і колективне утримання.
Відповідно до ст. 13 Закону, членство в кооперативі припиняється у випадках:
добровільного виходу з нього; припинення трудової участі в діяльності виробничого кооперативу; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу - фізичної особи; ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; припинення діяльності кооперативу.
Згідно з п.п. 4.4 та 4.5 Статуту, члена кооперативу можуть виключити за несплату внесків протягом одного року та більше.
У зв'язку з наявністю у позивача непогашеної заборгованості зі сплати внесків на підставі вищевказаних пунктів Статуту та ст. 12 Закону, питання про виключення позивача з членів кооперативу було винесене на розгляд загальних зборів. 25.06.2020 одноголосним рішенням всіх присутніх на Зборах, позивача виключено з членів кооперативу, про що складено Протокол, й що відповідає положенням ст. 13 Закону та п.п. 4.4 та 4.5 Статуту відповідача.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (стаття 79 ГПК України).
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог статті 129 ГПК України судові витрати позивача (судовий збір та витрати на правову допомогу) покладаються на нього у зв'язку з відмовою в задоволенні його позовних вимог та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні позову відмовити.
Згідно статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Повний текст рішення підписано суддями 01.11.2021 (у зв'язку з перебуванням головуючого судді Джепи Ю.А. у період з 30.09.2021 по 04.10.2021 включно у відпустці, а також тимчасовою непрацездатністю (перебуванням на лікарняному) судді-члена колегії Заєць С.В. у період з 04.10.2021 по 29.10.2021 включно).
Головуючий суддя Ю.А. Джепа
Суддя С.В. Заєць
Суддя В.Л. Котельницька