"20" жовтня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/2370/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.
при секретарі судового засідання Пелехатій А.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Лобанова О.В. (самопредставництво);
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Національної служби здоров'я України (04073, м. Київ, пр-т Степана Бандери, буд. 19, код ЄДРПОУ 42032422);
до відповідача: Комунального некомерційного підприємства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області «Ізмаїльський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» (68600, Одеська обл., М. Ізмаїл, вул. Шевченка, буд. 8, код ЄДРПОУ 42483376);
про стягнення 781 617,46 грн.
Суть спору: 06.08.2021 року позивач - Національна служба здоров'я України звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО № 2457/21) до відповідача - Комунального некомерційного підприємства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області «Ізмаїльський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» в якій просить суд стягнути з останнього грошові кошти 781 617,46 грн., а також витрати зі сплати судового збору.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в результаті проведення НСЗУ верифікації з проведенням перерахунків встановлено, що за період дії договору №0000-9ТН5-М000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій від 13.01.2020 відповідачу було надмірно сплачено кошти в сумі 781 617,46 грн., однак відповідачем, не зважаючи на листи та претензію позивача, вказані кошти не були повернуті НСЗУ
Розглянувши матеріали вказаної позовної заяви, судом було встановлено, що вказана заява подана без додержання вимог, викладених у ст.ст. 162,164 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з чим, ухвалою суду від 11.08.2021 року, за результатами розгляду матеріалів даної позовної заяви, в порядку ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення відповідних недоліків.
Так, на виконання вимог ухвали суду від 11.08.2021 року позивачем 31.08.2021 року подано до суду заяву про усунення недоліків, згідно якої позивачем усунуто встановлені судом недоліки та надано відповідні документи.
01.09.2021 року суд листом повідомив Національну службу здоров'я України про те, що у зв'язку з перебуванням судді Невінгловської Ю.М., заяву про усунення недоліків позовної заяви буде розглянуто після виходу судді Невінгловської Ю.М. з відпустки.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.09.2021 року було відкрито провадження у справі №916/2370/21 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.10.2021 р. о 11:00.
28.09.2021 року до суду від Комунального некомерційного підприємства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області «Ізмаїльський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» надійшов відзив (вх. № 25568/21) на позовну заяву, в якому відповідач визнає факт отримання надмірно отриманих коштів від НСЗУ та зазначив, що 23.06.2021 року ним надано відповідь на претензію №9423/2 від 05.05.2021 року по чотирьом пунктам претензії, де було вказано: 1) що уся інформація пов'язана зі смертю пацієнтів фізично знаходиться у органів державної реєстрації актів цивільного стану та ними подається у базу даних електронної системи охорони здоров'я і цілком залежить від цього органу, і відповідач доступу до цієї системи не має; 2) що при укладанні нової декларації, попередня вважається недійсною автоматично, тому лікар не має технічної можливості самостійно припинити дію попередньої декларації; 3) дані про звільнення лікаря надаються через Медичну інформаційну систему (МІС) на наступний день за звільненням, тому, усі дії, які залежать від відповідача, пов'язані з вчасним розірванням декларації, робляться достовірно та своєчасно; 4) лікарі-педіатри не укладають декларації з пацієнтами старше 18 років, це роблять лікарі-терапевти, а лікарі педіатри не мають технічної можливості самостійно припинити дію декларації з пацієнтами, які досягли 18 річного віку, такі декларації повинні скасовуватись автоматично.
Також відповідач зазначив, що 04.08.2021р. листом №632 просив позивача роздрібнити повернення надмірно сплачених коштів згідно розрахунку суми претензії п. 1.13 починаючи з серпня 2021р. і зобов'язався здійснювати платежі згідно графіку погашення заборгованості суми претензії. Однак, як вказує відповідач, відповідь на претензію та лист-прохання про розстрочення повернення надмірно сплачених коштів залишились без уваги позивача.
Крім цього відповідач повідомив суд, що на виконання вказаних зобов'язань, платіжним дорученням №2752 від 25.08.2021р. вже було повернуто 73 287,78 ґрн., а платіжним дорученням №2821 від 21.09.2021р. повернуто 73 059,70 грн., та в подальшому щомісяця частинами буде повністю погашена заборгованість та зазначив, що фактично спору між сторонами не існує.
Разом з тим відповідач у прохальній частині відзиву вказав, що позов визнає частково та просив суд в рішенні вказати про стягнення останньої заборгованості помісячно на користь позивача, судовий збір стягнути солідарно по 1/2 частини та судове засідання провести без участі представника відповідача.
04.10.2021 року судом отримано від НСЗУ клопотання (вх. ГСОО №26105/21) про долучення до матеріалів справи банківських виписок за 25.08.2021 року про сплату відповідачем 73287,78 грн. та за 21.09.2021 року на суму 73059,70 грн.
У судовому засіданні 04.10.2021 року суд ухвалою у протокольній формі оголосив відкладення підготовчого засідання на 20.10.2021 року о 15:00.
07.10.2021 року судом отримано від Комунального некомерційного підприємства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області «Ізмаїльський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» заяву про визнання позову (вх. ГСОО №26554/21), в якій відповідач визнав позов в повному обсязі, просив розстрочити стягнення заборгованості щомісяця за запропонованим графіком та розподілити судові витрати між сторонами порівну.
20.10.2021 року у судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про причини неявки не повідомив, однак був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, шляхом відправлення ухвали від 04.10.2021 року на електронну адресу, зазначену відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У судовому засіданні 20.10.2021 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив, що повне рішення буде складено 01.11.2021 року.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:
Статтею 42 ГПК України визначено перелік прав та обов'язків учасників справи.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Частиною 1 ст.191 ГПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем було визнано в повному обсязі заявлені позивачем позовні вимоги, про що зазначено у заяві про визнання позову (вх. ГСОО №26554/21).
Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
За таких обставин, з огляду на те, що визнання позову не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, суд, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, доходить висновку про задоволення позовних вимог Національної служби здоров'я України до Комунального некомерційного підприємства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області «Ізмаїльський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» про стягнення грошових коштів у сумі 635 269,98 грн.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За таких обставин, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог до початку розгляду по суті, суд доходить висновку про необхідність повернення з державного бюджету 50% сплаченого Національною службою здоров'я України судового збору на суму 5862,13 грн.
З урахуванням викладеного, враховуючи задоволення судом позовних вимог, а також повернення позивачу з державного бюджету України частини судового збору у сумі 5862,13 грн., витрати по сплаті судового збору у іншій частині у сумі 5862,13 грн. (50 відсотків судового збору), згідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.
Між тим, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості, що підтверджується платіжними дорученнями №2752 від 25.08.2021р. на суму 73 287,78 ґрн. Та №2821 від 21.09.2021р. на суму73 059,70 грн.
Відповідно до п.2. ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Разом з тим, враховуючи погашення відповідачем частини заборгованості на загальну суму 146 347,48 грн., суд дійшов висновку про наявність фактичних та правових підстав для закриття провадження у справі в частині Комунального некомерційного підприємства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області «Ізмаїльський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» на користь Національної служби здоров'я України заборгованості в розмірі 146 347,48 грн. у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення, суд зазначає таке:
Відповідно до ч.1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Надання розстрочення виконання судового рішення є процесуальною дією суду, яка регламентована статтею 331 ГПК України та вчиняється судом за встановлення обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також, серед іншого, враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору та наявність стихійного лиха, інших надзвичайних подій тощо (п.п.1,3 ч.4 ст. 331 ГПК України).
Так, розстрочка означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі та допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
У п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.
Оцінюючи обставини, що ускладнюють виконання рішення, суд звертає увагу на те, що відповідач є комунальним некомерційним підприємством.
Положеннями ст. 42 Господарського кодексу України передбачено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до ч.1 ст. 52 Господарського кодексу України, некомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.
Згідно ч.1 ст. 85 Цивільного кодексу України, непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
За приписами ч.1,2 ст. 78 Господарського кодексу України, комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Частинами 3, 4 ст. 78 Господарського кодексу України передбачено, що майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Статутний капітал комунального унітарного підприємства утворюється органом, до сфери управління якого воно належить. Розмір статутного капіталу комунального унітарного підприємства визначається відповідною місцевою радою.
Суд також враховує позицію відповідача, спрямовану на визнання заборгованості перед позивачем та відсутність доказів, що свідчать про можливе ухилення від виконання рішення суду, а також спрямованість дій відповідача на погашення заборгованості, про свідчить часткова оплата суми боргу.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач є некомерційним підприємством, господарська діяльність якого спрямована на досягнення соціальних результатів без отримання прибутку та є комунальним підприємством, яке утримується за рахунок коштів місцевого бюджету, суд вважає за можливе розстрочити виконання рішення суду у справі №916/2370/21.
На думку суду, надання розстрочки виконання судового рішення надасть боржнику можливість поступового погашення присуджених до стягнення сум без значного одноразового фінансового навантаження, а стягувачу - можливість реального отримання грошових коштів частками із певним інтервалом у часі.
Поряд з цим, суд, вирішуючи питання щодо строку розстрочення виконання рішення, враховуючи баланс інтересів сторін, а саме досягнення мети виконання судового рішення при максимальному дотриманні співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора, вважає за необхідне задовольнити заяву відповідача та розстрочити виконання рішення суду від 20.10.2021р. у справі №916/2370/21 наступним чином:
- до 31.10.2021 - 75 938,45 грн.,
- до 30.11.2021 - 76 141,91 грн.,
- до 31.12.2021 - 76 789,13 грн.,
- до 31.01.2022 - 76 733,64 грн.,
- до 28.02.2022 - 76 505,55 грн.,
- до 31.03.2022 - 76 234,30 грн.,
- до 30.04.2022 - 82 068,75 грн.,
- до 31.05.2022 - 94 858,25 грн.
Керуючись ст.ст. 129, 191, 231, 232, 233, 236-238, 240-241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області «Ізмаїльський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» (68600, Одеська обл., М. Ізмаїл, вул. Шевченка, буд. 8, код ЄДРПОУ 42483376) на користь Національної служби здоров'я України (04073, м. Київ, пр-т Степана Бандери, буд. 19, код ЄДРПОУ 42032422) грошові кошти у сумі 635 269/шістсот тридцять п'ять тисяч двісті шістдесят дев'ять/грн. 98 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5862/п'ять тисяч вісімсот шістдесят дві/грн. 13 коп.
3.Повернути Національній службі здоров'я України (04073, м. Київ, пр-т Степана Бандери, буд. 19, код ЄДРПОУ 42032422) з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 38016923) 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову, в розмірі 5862/п'ять тисяч вісімсот шістдесят дві/грн. 13 коп. у зв'язку з визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті.
4.Закрити провадження у справі №916/2370/21 в частині стягнення з Комунального некомерційного підприємства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області «Ізмаїльський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» на користь Національної служби здоров'я України заборгованості в розмірі 146 347,48 грн. у зв'язку з відсутністю предмета спору.
5.Задовольнити клопотання Комунального некомерційного підприємства Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області «Ізмаїльський міський центр первинної медико-санітарної допомоги», викладене в заяві про визнання позову (вх. ГСОО №26554/21) щодо розстрочення виконання рішення.
6.Розстрочити виконання рішення Господарського суду Одеської області від 20.10.2021р. по справі №916/2370/21 наступним чином:
- до 31.10.2021 - 75 938,45 грн.,
- до 30.11.2021 - 76 141,91 грн.,
- до 31.12.2021 - 76 789,13 грн.,
- до 31.01.2022 - 76 733,64 грн.,
- до 28.02.2022 - 76 505,55 грн.,
- до 31.03.2022 - 76 234,30 грн.,
- до 30.04.2022 - 82 068,75 грн.,
- до 31.05.2022 - 94 858,25 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 01 листопада 2021 р.
Суддя Ю.М. Невінгловська