27 жовтня 2021 р. Справа № 902/238/21
Господарський суд Вінницької області в складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Поцалюк Н.В., розглянувши в приміщенні суду у судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали у справі
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "РСД Груп", код ЄДРПОУ 40221627
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Філігран Плюс", код ЄДРПОУ 41367549
про визнання банкрутом
за участю представників:
ТОВ "РСД Груп": Нагорний Б.В., адвокат
ТОВ "Філігран Плюс": Федаш А.С., директор
арбітражний керуючий (розпорядник майна) Захарчук К.О.
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа за заявою ТОВ "РСД Груп" до ТОВ "Філігран Плюс" про банкрутство.
Ухвалою від 12.04.2021 року, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Філігран Плюс"; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Захарчук К.О.
14.04.2021 року на веб-сайті ВГСУ оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі № 902/238/21 про банкрутство ТОВ "Філігран Плюс", встановлено строк на подання заяв кредиторів з вимогами до боржника - протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою від 27.08.2021 року встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів у справі №902/238/21, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (розпорядником майна) Захарчук К.О. до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Філігран Плюс":
ТОВ "РСД Груп": 571 057,49 грн - четверта черга задоволення вимог кредиторів; 22 700,00 грн судового збору за подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство - перша черга задоволення вимог кредиторів; 20 000,00 грн витрат професійну правничу допомогу, у зв'язку з розглядом справи №902/238/21 - перша черга задоволення вимог кредиторів.
03.09.2021 року на електронну адресу суду від представника ТОВ "РСД Груп" надійшла заява б/н від 20.08.2021 року (вх.№ 01-36/652/21) з грошовими вимогами до боржника в розмірі 70 611,00 грн.
Ухвалою від 08.09.2021 року повідомлено заявника про недоліки, виявлені судом при огляді заяви б/н від 20.08.2021 року (вх.№ 01-36/652/21) з грошовими вимогами до боржника у справі № 902/238/21, зокрема, щодо відсутності належних доказів на підтвердження відправлення копії кредиторської заяви та доданих до неї документів на адресу розпорядника майна Захарчук К.О. Зобов'язано заявника усунути недоліки, виявлені судом при огляді заяви б/н від 20.08.2021 року (вх.№ 01-36/652/21) з грошовими вимогами до боржника в строк: не пізніше десяти днів з дня вручення даної ухвали суду.
09.09.2021 року на електронну адресу суду від представника ТОВ "РСД Груп" надійшла заява б/н від 09.09.2021 року про усунення недоліків, до якої додано докази на підтвердження вручення кредиторської заяви та доданих до неї документів розпоряднику майна Захарчук К.О.
Ухвалою від 10.09.2021 року вказану кредиторську заяву призначено до розгляду на 27.10.2021 року.
17.09.2021 року до суду від арбітражного керуючого Захарчук К.О. надійшло повідомлення №02-01/99 від 14.09.2021 року про результати розгляду грошових вимог, згідно якого заявлені грошові вимоги до боржника в розмірі 70 611,00 грн. визнаються у повному обсязі, з віднесенням їх до четвертої черги; також визнаються вимоги в розмірі 4 540,00 грн. зі сплати судового збору, з віднесенням їх до першої черги.
В судове засідання на визначену дату з'явились арбітражний керуючий, представники кредитора та боржника.
В ході розгляду справи представник ТОВ "РСД Груп" надав пояснення щодо обставин, викладених у кредиторській заяві, підтримав її вимоги та просив задоволити у повному обсязі.
Арбітражний керуючий зазначила про визнання заявлених грошових вимог до боржника, про що зазначено у поданому раніше до суду повідомленні про результати розгляду грошових вимог.
Представник боржника заперечив щодо визнання грошових вимог в частині нарахування інфляційних втрат, решту вимог визнав.
Суд, заслухавши арбітражного керуючого, представників кредитора та боржника розглянувши кредиторську заяву та дослідивши надані докази, встановив наступне.
Так, заява мотивована тим, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 12.04.2021 року було відкрито провадження у даній справі та визнано вимоги кредитора - ТОВ "РСД ГРУП" до боржника в розмірі 571 057,49 грн.
Зазначений розмір грошових вимог у розмірі 571 057,49 грн. було стягнуто з боржника за рішенням Господарського суду Вінницької області від 14.05.2020 року у справі № 902/1066/19, яке залишено без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарським судом від 04.11.2020 року.
07.08.2020 року Господарським судом Вінницької області видано наказ про стягнення з ТОВ "Філігран Плюс" на користь ТОВ "РСД Груп" 571 057,49 грн., у тому числі: основний борг - 550 000,00 грн., 3% річних - 7 332,79 грн., інфляційні втрати - 5 285,43 грн., витрати зі сплати судового збору - 8 439,27 грн.
Так, розмір 3% річних - 7 332,79 грн. та інфляційних втрат - 5 285,43 грн. були стягнуті Господарським судом Вінницької області станом на грудень 2019 року.
Протягом 2020 та 2021 років боржником не було погашено основний борг на користь ТОВ "РСД Груп" у розмірі 550 000,00 грн.
Отже, 3% річних та інфляційні втрати за прострочення оплати у розмірі 550 000,00 грн. за період з 01.01.2020 року по 12.04.2021 року становлять: 21 111,00 грн. - 3% річних та 49 500,00 грн. - інфляційних втрат, згідно доданого до заяви розрахунку.
Враховуючи викладене, заявник просить суд визнати грошові вимоги до боржника в загальному розмірі 70 611,00 грн, з яких: 21 111,00 грн. - 3% річних, 49 500,00 грн. - інфляційних втрат; а також 4 540,00 грн. судового збору та включити відповідні грошові вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, як встановлено судом, ТОВ "РСД Груп" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до про стягнення з ТОВ "Філігран Плюс" 550 000,00 грн. основної суми боргу, 3% річних - 7 356,71 грн. та інфляційних - 5 285,43 грн.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 14.05.2020 року у справі №902/1066/19 позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 550 000,00 грн. боргу, 7 332,79 грн. 3% річних та 5 285,43 грн. інфляційних втрат, 8 439,27 грн. витрат зі сплати судового збору.
Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 року рішення Господарського суду Вінницької області від 14.05.2020 року у справі №902/1066/19 залишено без змін.
07.08.2020 року Господарським судом Вінницької області видано наказ про стягнення з ТОВ "Філігран Плюс" на користь ТОВ "РСД Груп" 571 057,49 грн., у тому числі: основний борг - 550 000,00 грн., 3% річних - 7 332,79 грн., інфляційні втрати - 5 285,43 грн, витрати зі сплати судового збору - 8 439,27 грн.
Як зазначає кредитор та арбітражний керуючий, нарахування 3% річних та інфляційних втрат, що були стягнуті Господарським судом Вінницької області - здійснено до 10.12.2019 року.
При цьому, протягом 2020 та 2021 років боржником не було погашено основний борг на користь ТОВ "РСД Груп" у розмірі 550 000,00 грн.
Водночас, доказів зворотного до суду не надано.
Отже, 3% річних та інфляційні втрати за прострочення оплати у розмірі 550 000,00 грн. нараховано за період з 01.01.2020 року по 12.04.2021 року, які становлять: 21 111,00 грн. - 3% річних та 49 500,00 грн. - інфляційних втрат.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України), а тому зобов'язання відповідача щодо сплати суми боргу триває, оскільки не виконано останнім.
Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість. виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, статтею 625 ЦК України передбачено, що нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.
Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Законодавець визначає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3 % річних за увесь час прострочення, у зв'язку із чим таке зобов'язання є триваючим.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку про те, що кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
Таким чином, зобов'язання боржника сплатити заборгованість за товар триватиме до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання у повному обсязі. Відтак, заявник має право на отримання нарахувань, передбачених статтею 625 ЦК України, за увесь час прострочення.
При цьому, кредитором здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат за період з 01.01.2020 року по 12.04.2021 року (дата відкриття провадження у справі про банкрутство), з урахуванням положень ст. 41 КУ з процедур банкрутства.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУ з процедур банкрутства) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Приписи ст. 1 КУ з процедур банкрутства передбачають, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Згідно ч.ч. 1, 2, 4, 6 ст. 45 КУ з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Як зазначено раніше, ухвалою від 12.04.2021 року відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Філігран Плюс".
14.04.2021 року на веб-сайті ВГСУ оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі № 902/238/21 про банкрутство ТОВ "Філігран Плюс", встановлено строк на подання заяв кредиторів з вимогами до боржника - протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Заява представника ТОВ "РСД Груп" б/н від 20.08.2021 року (вх.№ 01-36/652/21) з грошовими вимогами до боржника надійшла до суду засобами електронного зв'язку 03.09.2021 року, тобто з пропуском строку, визначеного ч. 1 ст. 45 КУ з процедур банкрутства.
Відтак, враховуючи наведені вище обставини та положення закону, заява ТОВ "РСД Груп" про визнання грошових вимог до боржника підлягає задоволенню, а кредиторські вимоги в розмірі 70 611,00 грн. - визнанню, з віднесенням їх до реєстру вимог кредиторів згідно положень ст. 64 КУ з процедур банкрутства.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 540,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 45, 64 КУ з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 18, 234, 235, 236 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву ТОВ "РСД Груп" б/н від 20.08.2021 року (вх.№01-36/652/21) з грошовими вимогами до боржника у справі № 902/238/21, повністю.
2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РСД Груп" (код ЄДРПОУ 40221627, пр. Олександра Поля (Кірова), 97, м. Дніпро, 49069) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Філігран Плюс" (код ЄДРПОУ 41367549, вул. Дм. Михайловського, 53, м. Вінниця, 21020) 70 611,00 грн., з яких: 21 111,00 грн. - 3% річних, 49 500,00 грн. - інфляційних втрат (четверта черга задоволення) та 4 540,00 грн. витрат на сплату судового збору (перша черга задоволення).
3. Арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Захарчук К.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Філігран Плюс".
4. Копію ухвали надіслати на електронні адреси: ТОВ "РСД Груп" - djambulad.saf@gmail.com, представнику ТОВ "РСД Груп" - адвокату Нагорному Б.В. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , ТОВ "Філігран Плюс" - filigran2017@gmail.com, арбітражному керуючому Захарчук К.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2.
Згідно ч. 4 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали та постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийняті господарським судом у справі про банкрутство, набирають законної сили з моменту їх прийняття, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
віддрук. прим.: 1 - до справи.