вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"25" жовтня 2021 р. Cправа № 902/802/21
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.,
представників:
позивача - Кравчук О.В.,
відповідача - Покотило М.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (пров. Костя Широцького, 24, м. Вінниця, 21012)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплицький комбінат хлібопродуктів" (вул. Івана Франка, буд. 79, смт Теплик, Теплицький район, Вінницька область, 23800)
про стягнення 10 494,94 грн заборгованості,
Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплицький комбінат хлібопродуктів" про стягнення 10 494,94 грн заборгованості.
Ухвалою суду від 25.08.2021 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/802/21 в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду по суті на 07.09.2021, вказаною ухвалою встановлено учасникам справи строки для вчинення процесуальних дій. При цьому у судовому засіданні 07.09.2021 за участю представників сторін оголошено перерву до 23.09.2021, а згодом до 25.10.2021, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.
Слід зазначити, що ухвалою суду від 06.09.2021 представнику відповідача забезпечено участь у судових засіданнях у справі № 902/802/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Також, протокольною ухвалою від 07.09.2021 відмовлено позивачу у задоволенні зави (вх. № 01-34/7817/21 від 02.09.2021) про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження з підстав необґрунтованості.
У визначений судом строк надійшов відзив відповідача на позовну заяву, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплицький комбінат хлібопродуктів" щодо позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Окрім того, 22.09.2021 від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" надійшла відповідь на відзив, у прохальній частині якої викладено клопотання про поновлення строку для поданні відповіді на відзив.
Разом з тим суд ухвалив залишити таке клопотання без розгляду, про що постановлено відповідну ухвалу від 23.09.2021 у протокольній формі.
Так, приписами ч. 1 ст. 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
За результатами відстеження поштового пересилання відзиву на позовну заяву на офіційному сайті АТ "Укрпошта" встановлено, що такий відзив отримано позивачем 10.09.2021.
Відтак, встановлений ухвалою суду від 25.08.2021 про відкриття провадження у справі №902/802/21 строк для подання відповіді на відзив (5-днів з дня отримання відзиву) сплинув 15.09.2021, а відповідь на відзив подана позивачем лише 22.09.2021.
Обставини пропуску строку на подання відповіді на відзив позивачем визнаються.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (ч. ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України).
Виходячи з положень статті 119 ГПК України, за заявою учасника справи суд може поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом, тоді як встановлений судом процесуальний строк за заявою учасника справи може бути продовжений судом.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 904/5995/16.
Посилання позивача щодо обставин перебування його представника у відпустці, у зв'язку з чим інші працівники не мали фізично змоги вчасно подати відповідь на відзив до суду є необґрунтованими та об'єктивно такі обставини не можуть розцінюватися як поважні чи виключні, що унеможливили подання відповіді на відзив у встановлений судом строк, оскільки поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Згідно з приписами другої статті 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
20.10.2021 до суду надійшли письмові пояснення позивача з додатком ряду додаткових документів. При цьому 23.10.2021 на адресу електронної пошти суду надійшло заперечення відповідача щодо долучення таких документів, позаяк Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" порушено строки подання доказів і дії позивача мають розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами та намагання долучити докази у непередбачений законом спосіб, оскільки до відповіді на відзив відповідні докази долучалися та відповідь на відзив з доданими документами залишено судом без розгляду з підстав пропуску строку на їх подання.
Окремо суд зазначає, що однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (п.11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з п. 5 ч. 5 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
За приписами ч.1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (ч.1 ст. 4 ГПК України).
Наведені норми свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Проте, слід враховувати, що будь-яке суб'єктивне право має межі, оскільки суб'єктивне право є міра свободи, міра можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.
За приписами ч. 1, 2 ст. 80 ГПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
Так, у позовній заяві позивач не повідомляв про неможливість подання доказів, доданих до пояснення (вх. канцелярії суду №01-34/9373/21 від 20.10.2021) разом із позовною заявою, не обґрунтовано такої неможливості і у поданому поясненні, відтак в силу приписів ч. 8 ст. 80 ГПК України такі докази судом не приймаються до розгляду.
На визначену дату та час у судове засідання з'явилися усі учасники справи, в т.ч. представник відповідача в режимі відеоконференції.
Представник позивача заявлений позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача щодо позову заперечила з підстав та обставин, викладених у відзиві на позовну заяву.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором розподілу природного газу, укладеному на умовах Типового договору шляхом підписання заяви-приєднання №094200J2DIBP016 від 01.01.2016, в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги з розподілу природного газу, внаслідок чого Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплицький комбінат хлібопродуктів" 10 494,94 грн заборгованості, з яких: 10 442,18 грн - основного боргу; 265,15 грн - 3% річних; 613,98 грн - пені та 948,28 грн - інфляційних втрат.
Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву зводиться до того, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на Акти наданих послуг, які взагалі не додані до позовної заяви. При цьому умовами Договору та Кодексу газорозподільних систем передбачений прямий обов'язок Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" надати споживачу два примірника акта наданих послуг, а також виставити рахунок на оплату таких послуг. Натомість вказані вимоги позивачем виконані не були, акти наданих послуг та рахунки на їх оплату Товариству з обмеженою відповідальністю "Теплицький комбінат хлібопродуктів" не надавалися.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як слідує з матеріалів справи та визнається сторонами, між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Вінницягаз", найменування якого змінено на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Вінницягаз" (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплицький КХП" (Споживач, відповідач) укладено Договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви - приєднання № 094200J2DIBPO16 (Договір) на умовах Типового договору.
Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Типовий договір розподілу природного газу затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2498.
У п. 1.1. Договору вказано, що цей типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Пунктами 1.2., 1.3. вказаного Договору передбачено, що умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 року № 2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем). Цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст. 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
За цим Договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п. 2.1 договору).
У п. 2.3. Договору визначено, що при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися Законом України "Про ринок природного газу" та Кодексом газорозподільних систем. Оператор ГРМ зобов'язується вносити зміни та оновлювати інформацію, що розміщена на його сайті, зокрема, чинну редакцію тексту цього договору та Кодексу газорозподільних систем.
Відповідно до п. 6.6. Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Пунктом 6.8. Договору передбачено, що надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Споживач зобов'язується, зокрема здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором (п. 7.4. Договору).
Договір розподілу природного газу є договором приєднання, тобто таким, за яким його умови визначені заздалегідь однією із сторін, а тому такий договір може бути укладений лише шляхом приєднання другою стороною до нього в цілому, що означає, що друга сторона не може змінювати умови запропонованого договору, а може лише прийняти їх в запропонованому вигляді.
За приписами ч. 2, 6 ст. 633 ЦК України умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Умови публічного договору, які суперечать ч. 2 цієї статті та правилам, обов'язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.
Наявність між сторонами договірних відносин щодо розподілу природного газу для споживачів, що не є побутовими, шляхом підписання заяви-приєднання №094200J2DIBP016 від 01.01.2016 до умов Договору розподілу природного газу на умовах Типового договору встановлено рішенням суду від 18.11.2020 у справі №902/921/20.
В силу приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як слідує з матеріалів справи №902/802/21 спір між сторонами виник щодо сплати заборгованості за послуги з розподілу природного газу за період липня 2020 року - червня 2021 року.
Пунктом 6.8. Типового договору розподілу природного газу, до якого приєднався відповідач, обумовлено, що надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Згідно з п. 10 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем надання Оператором ГРМ послуги споживачу, що не є побутовим, за договором розподілу природного газу підтверджується підписаним між ними актом наданих послуг.
Оператор ГРМ до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, надсилає споживачу два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Оператором ГРМ.
Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Схоже визначення первинних документів міститься також і в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 № 168/704 (Положення).
У пункті 2.1 зазначеного Положення вказано, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Відповідно до пункту 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Враховуючи вищевикладене, саме належним чином оформлені Акти наданих послуг по розподілу природного газу є первинними документами на підтвердження заявленої до стягнення заборгованості.
Разом з тим до матеріалів позовної заяви таких Актів узагалі не надано, навіть підписаних в односторонньому порядку. При цьому додана до матеріалів позову оборотно-сальдова відомість (а.с. 14-15, том 1) є документом складеним позивачем в односторонньому порядку, не містить підписів відповідальних осіб та не може вважатися належним та допустимим доказом у справі.
Згодом позивач подав акти наданих послуг, підписані в односторонньому порядку, проте в силу вимог процесуального закону у суду не було підстав для їх прийняття та врахування, оскільки позивачем не було дотримано порядку подання доказів на підтвердження позовних вимог. Тобто, за результатами оцінки наявних доказів, які суд бере до уваги, фактично склалася ситуація, що суд позбавлений можливості навіть перевірити вартість наданих послуг, оскільки відсутні самі акти надання цих послуг, а інші докази на підтвердження позовних вимог подані з порушенням процесуальної процедури їх подання.
Посилання позивача, що останнім вживалися заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення претензій (вимог) відповідачу про сплату заборгованості, в т. ч. з додатком відповідних Актів наданих послуг по розподілу природного газу, не виключає необхідності встановлення судом наявності заборгованості на підставі первинних документів.
Суд звертає увагу, що навіть у разі підписання сторонами акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, необхідне підтвердження наявності такого боргу первинними документами (постанова ВС КГС від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17).
Окрім того, суд погоджується із доводами позивача, що за наявності чинних договірних відносин між сторонами та підтвердження факту фізичного приєднання відповідача до газорозподільних мереж в силу вимог Кодексу газорозподільних систем послуга з приєднання повинна оплачуватися, водночас, як судом зазначалося вище, позивачем недоведені позовні вимоги належними, допустимими та достовірними доказами.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
За приписами ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т. ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи із оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності та допустимості, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об'єктивного з'ясування обставин справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі у зв'язку із його недоведеністю.
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, у зв'язку із відмовою в задоволенні позову витрати на сплату судового збору в сумі 2270 грн за подання позовної заяви залишаються за позивачем.
Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Витрати на сплату судового збору в сумі 2 270 грн залишити за позивачем.
3. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також на відповідні адреси електронної пошти: office@vngas.com.ua; pm@fedoryshyn.com; m_pokotilo@ukr.net.
Повне рішення складено 01 листопада 2021 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2,3 - позивачу - пров. Костя Широцького, 24, м. Вінниця, 21012; office@vngas.com.ua;
4,5,6 - відповідачу - вул. Івана Франка, буд. 79, смт Теплик, Теплицький район, Вінницька область, 23800; pm@fedoryshyn.com; m_pokotilo@ukr.net.