Кагарлицький районний суд Київської області
Справа № 368/518/21
Провадження № 2-а/368/13/21
15.10.2021 року Кагарлицький районний суд Київської області в складі :
головуючого судді Іванюти Т.Є.
при секретарі Вареник О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кагарлику адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до поліцейського взводу №1 роти №4 БУПП в Чернігівській області ДПП Гаркави Марини Олександрівни (вул. Громадська (Борисенка), 66 м.Чернігів), Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП (вул. Громадська (Борисенка), 66 м.Чернігів) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
встановив :
Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що 26 травня 2021 року о 12 год. 00 хв. він керував автомобілем «Citroen Berlingo» державний номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений на 98 км в с. Кіпті Чернігівської області поліцейським взводу № 1 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП капралом поліції Гаркавою М.О.
Пояснити причину зупинки транспортного засобу працівник поліції Гаркава М.О. не змогла та лише попрохала пред'явити документи на автомобіль.
Після чого, нічого не пояснюючи, поліцейський взводу № 1 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП капрал поліції Гаркава М.О. винесла у відношенні позивача постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 569111 від 26 травня 2021 року щодо накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 121 КУпАП, а саме за те, що він 26 травня 2021 року о 12 год. 00 хв керував автомобілем «Citroen Berlingo» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив вимоги п. 31.3 (б) Правил дорожнього руху та наклала на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп.
Вказану постанову позивач, вважає такою, що порушує його права, а тому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не в автоматичному режимі від та закрити справу про адміністративне правопорушення.
В судове засідання позивач не з'явився, просив слухати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися про день і час слухання справи повідомлені належним чином, просили слухати справу у їхню відсутність. На адресу суду надійшов відзив, в якому відповідачі просять відмовити в задоволені позову з слідуючих підстав. Позивач 26 травня 2021 року о 12 год. 00 хв. керував автомобілем «Citroen Berlingo» державний номерний знак НОМЕР_1 , який підлягає обов'язковому технічному контролю, однак позивач своєчасно його не пройшов, чим порушив п.31.1. (б) ПДР. Вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3.5 тони із строком експлуатації більше двох років - підлягають обов'язковому технічному контролю кожні два роки, в іншому випадку, такі автомобілі не можуть бути допущені до участі в дорожньому русі, а водії, які керують ними підлягають відповідальності за ч.3 ст. 121 КУпАП. Крім того, у реєстраційному документі на транспортний засіб зазначено, що керований позивачем автомобіль за своїм типом відноситься до вантажних автомобілів, при цьому жодної відмітки, яка б свідчила про належність вказаного транспортного засобу до категорії легкових автомобілів у вказаному документі не має. Тому вважають, що поліцейська, виявивши порушення ПДР, вжила заходів щодо притягнення винної особи до адміністративної відповідальності та, як наслідок, винесла постанову, якою притягнула ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 121 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 26 травня 2021 року о 12 год. 00 хв. позивач керував автомобілем «Citroen Berlingo» державний номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений на 98 км в с. Кіпті Чернігівської області поліцейським взводу № 1 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП капралом поліції Гаркавою М.О.
Пояснити причину зупинки транспортного засобу працівник поліції Гаркава М.О. не змогла та лише попрохала пред'явити документи на автомобіль.
Після чого, поліцейський взводу № 1 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП капрал поліції Гаркава М.О. винесла у відношенні позивача постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 569111 від 26 травня 2021 року щодо накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 121 КУпАП, а саме за те, що він 26 травня 2021 року о 12 год. 00 хв керував автомобілем «Citroen Berlingo» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив вимоги п. 31.3 (б) Правил дорожнього руху та наклала на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. 00 коп.
ОСОБА_3 пояснив працівнику поліції, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП, оскільки його автомобіль не підлягає технічному контролю відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» та Державного стандарту України ДСТУ 3649-97 «Засоби транспортні дорожні», а також став з'ясовувати у зв'язку з чим не були роз'яснені його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, чому не надали можливість до розгляду справи про адміністративне правопорушення запросити захисника. До застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу позивач вимагав, щоб надали можливість написати у вказаній постанові про порушення його прав при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема, про порушення права на захист, але у задоволенні вказаного клопотання також було відмовлено.
Згідно ст. 279 КУпАП визначено, що посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки.
Пунктами 8 та 9 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затв. наказом МВС від 07.11.2015 № 1395 визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Проте вказані вимоги діючого законодавствам України до винесення постанови серії БАА № 569111 від 26 травня 2021 року поліцейським взводу № 1 роти № 4 БУПГІ в Чернігівській області ДПП капралом поліції Гаркавою М.О.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути: 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод: 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпек) для інших учасників дорожнього руху: 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв: 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не помішували в митний режим транзиту. При цьому поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З постанови поліцейського взводу № 1 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП Гаркавої М.О. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 569111 від 26 травня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 допустив порушення вимог п. 31.2 б) ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 121 КУпАП водії транспортних засобів несуть адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Згідно п. 31. 3 (б) ПДР, затв. постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306 1.3. забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Вказана норма ПДР України є банкетною та відсилає до інших нормативно-правових актів, які визначають вид транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю, зокрема, закону України «Про дорожній рух».
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» обов'язковому технічному контролю не підлягають:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".
Відповідно до Державного стандарту України ДСТУ 3649-97 «Засоби транспортні дорожні» транспортний засіб вагою 3 500 кг і кількістю сидячих місць, крім сидіння водія, не більше 8, відносяться лише до категорії Б, тобто до легкових автомобілів.
Згідно свідоцтва про реєстрацію вага мого автомобіля - «Citroen Berlingo» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у повному спорядженні важить 1 720 кг та містить лише 2 місця для сидіння, враховуючи і місце для сидіння водія.
З наведеного вбачається, що автомобіль «Citroen Berlingo» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 є легковим.
Автомобіль «Citroen Berlingo» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 не використовувався позивачем як таксі та для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, у зв'язку з чим він не підлягав обов'язковому технічному контролю.
Статтею 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення, крім іншого, повинна обов'язково містити опис обставин, встановлених під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею ст. 280 КУпАП передбачено, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Незважаючи на те, що позивач був не згоден з тим, що допустив порушення Правил дорожнього руху, відповідачем не були надані докази нібито допущеногопорушення ПДР, а також не спростовані наведені аргументи щодо необхідності врахування положень ч. 2 ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» та Державного стандарту України ДСТУ 3649-97 «Засоби транспортні дорожні».
Відповідно до ст. 251 КУпАП, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами. Підставою для накладення інспектором поліції штрафу може бути фото- та відеофіксація, а також показання свідків.
Будь-які докази вини позивача у постанові про накладення адміністративного стягнення від 26 травня 2021 року, крім посвідчення водія НОМЕР_2 , яке ОСОБА_1 не належить, оскільки він має посвідчення водія серії НОМЕР_3 , зазначені не були, що вказує на те, що будь-який інший доказ не може бути наданий відповідачем до суду на підтвердження факту його вини, оскільки він не був отриманий у встановленому законом порядку та про нього не було зазначено безпосередньо у постанові про накладення адміністративного стягнення.
Вказану позицію висловив і Верховний Суд у постанові від 24.01.2019 у справі №428/2769/17.
Тому твердження поліцейського взводу № 1 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП Гаркавої М.О. про порушення ОСОБА_1 26 травня 2021 року Правил дорожнього руху, зокрема п. 31.3 б) ПДР, затв. постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 є безпідставними та недоведеними, висновок про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП - необгрунтованим та зроблений за відсутністю доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того 26 травня 2021 року були порушені вимоги діючого законодавства України та автомобіль був зупинений за відсутності для того підстав, передбачених ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а при розгляді справи про адміністративні правопорушення були суттєво порушені права позивача, в тому числі і право на захист.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведеним конституційним положенням кореспондує частина перша статті 8 Закону України «Про Національну поліцію».
Стаття 62 Конституції України передбачає, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Таким чином, було складено незаконну постанову, факти, викладені в ній, не відповідають дійсності.
Крім того, відповідно до розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.
Згідно ст. 283 КУпАП, постанова обов'язково повинна містити правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження.
Винесена постанова не відповідає даним вимогам, так як в ній не зазначено порядок її оскарження.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Важливою для України з точки зору конкретизації положень щодо презумпції невинуватості є правозастосовна практика Європейського суду з прав людини, яка в нашій державі є джерелом права та має вищу, порівняно з національним законодавством, юридичну силу. У пункті 110 рішення Європейського суду з прав людини «Компанія "Вестберга таксі Актіеболаг" та Вуліч проти Швеції" (Vastberga taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden № 36985/97) Суд визначив, що "...адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб'єкт владних повноважень".
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", пункт 74).
Отже, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 77 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді, не довів, що позивач при притягненні до адміністративної відповідальності був належно ознайомлений зі своїми правами та обов'язками.
Відтак, означені вище суб'єкти владних повноважень при винесенні рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП про порушення вимог ч. 3 ст. 121 КУпАП діяли поза межами вимог чинного законодавства, оскільки відсутні докази, які б доводили факт порушення водієм Правил дорожнього руху, що є підставою для скасування відповідної постанови та закриття провадження у справі5.
Відповідно до ч. 88 ст.160 КАСУ повідомляю, що судовий збір за подачу позовної заяви не сплачується відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП, відповідно до якої особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення звільняється від сплати державного мита.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП та п. 2 розділу IV Інструкції № 376 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.?
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови та за наявності підстав скасовує постанову по справі про адміністративне правопорушення і закриває справу, та виносить рішення щодо скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення і закриття справи.
Виходячи із зазначеного вище, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не в автоматичному режимі від 26.05.2021 р. серія БАА № 569111 підлягає скасуванню, а відповідна справа закриттю.
Згідно ст.18 Закону Поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
У наведених положеннях Конституції України, ЗУ «Про національну поліцію» та Кодексу про адміністративні правопорушення визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду повноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному. повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про пактику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки порожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Відповідно до частини 1 статті 276 КУпАП «Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення».
Роз'ясненням Конституційного суду України у справі № 1-11/2015 за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 26 травня 2015 року за № 5-рп/2015, визначено, що: «Положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення "за місцем його вчинення " визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення».
А тому, вимоги позивача суд вважає правомірними, постанова від 26.05.2021 року БАА №569111 складено поліцейським взводу № 1 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП капралом поліції Гаркаваю М.О. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 121 ч.3 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 340 грн. підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закриттю.
Враховуючи виклакдене, керуючись ст. 243,244, 245, 246, 250 КАС України, суд,-
вирішив :
Позов задоволити.
Скасувати постанову поліцейського взводу № 1 роти № 4 БУПП в Чернігівській області ДПП Гаркавої Марини Олександрівни про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА № 569111 від 26 травня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Рішення може бути оскаржена до Шостого Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів.
Повний текст рішення виготовлено 15.10.2021 року.
Суддя Т.Є. Іванюта