Справа № 308/8177/21
Закарпатський апеляційний суд
28.10.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., за участю ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Карпинця І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення №33/4806/690/21, за апеляційною скаргою захисника - адвоката Карпинця І.В. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21. 09. 2021.
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , особа з інвалідністю, визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн. 00 коп.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 235675 від 27. 05. 2021 та постанови судді від 21. 09. 2021 вбачається, що 27. 05. 2021 о 12 год. 20 хв. по вул. Лінській в смт. Середнє, ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Шкода Фабія», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки автомобіля за допомогою приладу «Драгер» в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дрожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат Карпинець І.В. просить скасувати постанову судді від 21. 09. 2021 та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанову винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного дослідження обставин справи. Захисник зазначає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться йому у вину не доведено належними та допустимими доказами, а ті, які додано до протоколу про адміністративне правопорушення зібрані з порушенням встановленого законом порядку. Зокрема, захисник зазначає, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння було проведено за допомогою вживаного мундштука для приладу «Драгер Алкотест 6810», а тому
-2-
результати проведеного огляду слід вважати не дійсними. Отже, при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння було порушено вимоги п. 4 розділу ІІ Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу, який передбачає використання нового мундштука для кожної особи, яку перевіряють.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Карпинця І.В., які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст. ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язані з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом і правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Ці вимоги закону, всупереч доводів апеляційної скарги, судом першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 належним чином дотримані.
Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09. 11. 2015 огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №235675 від 27. 05. 2021, зміст якого відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №235675 від 27. 05. 2021 ОСОБА_1 27. 05. 2021 о 12 год. 20 хв. по вул. Лінській в смт. Середнє, керував автомобілем марки «Шкода Фабія», д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці
-3-
зупинки автомобіля за допомогою приладу «Драгер» в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП стверджується роздруківкою приладу Drager № 6810 від 27. 05. 2021 для визначення наявності в крові правопорушника ОСОБА_1 вмісту алкоголю, з якого вбачається про наявність 1,16 % алкоголю в крові; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, яким підтверджено, що водій ОСОБА_1 пройшов огляд у встановленому Законом порядку за допомогою приладу «Drager» для визначення стану сп'яніння, результат якого складав 1,16 проміле; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння; поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 27. 05. 2021; рапортом старшого інспектора СРПП ВП №1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області Пальок М.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження захисника Карпинця І.В. в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необґрунтованими. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №235675 від 27. 05. 2021 зазначено: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім'я та по батькові працівника поліції, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; а також зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, чим скористався ОСОБА_1 засвідчивши вказані обставини своїм підписом.
Матеріали справи не містять доказів про порушення старшим інспектором СРПП ВП №1 Ужгородського РУП Пальок М. законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі. Протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №235675 від 27. 05. 2021 складено у відповідності до вимог, встановлених ст. 256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом.
Окрім того, під час розгляду справи апеляційним судом порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09. 11. 2015 за №1452/735, не встановлено.
Не можуть бути взяті до уваги і доводи апеляційної скарги відносно того, що для проведення огляду ОСОБА_1 було використано вживаний мундштук, а тому результати огляду не можна вважати законними.
Відповідно до дослідженого апеляційним судом відеозапису, який долучено до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 працівниками поліції було роз'яснено
-4-
порядок проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціальних приладів та принцип його дії. Окрім того, на вимогу ОСОБА_1 працівником поліції було використано його особистий мундштук. При цьому апеляційний суд зауважує, що принцип використання алкотестера передбачає використання саме індивідуального мундштука для кожного освідчуваного, тобто такого, який раніше не використовувався іншою особою, а ніж тою, яка проходить огляд на стан сп'яніння. Таким чином, апеляційний суд вважає, що з огляду на те, що при проведенні огляду ОСОБА_1 було використано його особистий мундштук, на використанні якого він сам наполягав, то проведений огляд не можна вважати таким, що проведений з порушенням встановленого порядку, у тому числі з використанням не індивідуального мундштука. До того ж, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 сам особисто визнав факт вживання значної кількості алкоголю напередодні ввечері і результати проведеного огляду та факт його перебування в стані алкогольного сп'яніння на момент проведення огляду не заперечив.
З огляду на вказане, доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та розцінюються судом, як спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення.
Інші підстави, які б свідчили про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені.
Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що ставилось йому за провину.
Апеляційний суд враховує, що огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 проводився з використанням приладу «Драгер». Результат огляду на стан сп'яніння - 1, 16 проміле. Під час проведення огляду ОСОБА_1 поліцейські застосовували технічні засоби відеозапису, копія якого долучена до матеріалів справи.
Окрім того, апеляційний суд звертає увагу, що результат тесту ОСОБА_1 , проведеного працівниками поліції, а саме - 1,16 проміле, майже в 6 разів перевищує гранично допустиму норму (0,2% проміле) та беззаперечно вказує на перебування особи в стані алкогольного сп'яніння, виключаючи навіть можливу технічну похибку.
Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги захисника Карпинця І.В. щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з'ясуванні місцевим судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також невідповідність встановлених судом першої інстанції фактичних обставин не знайшло свого підтвердження при апеляційному розгляді.
Також судом першої інстанції з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника та обставин справи, правильно вирішено питання про кваліфікацію діяння ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 01(один) рік відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що хоч і є суворим, проте безальтернативним видом стягнення.
Суд апеляційної інстанції вважає, що з врахуванням наведених обставин, а саме, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, таке порушення правил дорожнього руху є грубим та потенційно небезпечним як для самої особи, яка керує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, так і для інших учасників дорожнього руху, тяжкістю ймовірних наслідків.
-5-
При цьому, апеляційний суд враховує, що в рішенні у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29. 06. 2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16. 10. 2008), Європейський суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання (вилучення спеціального права) вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09. 06. 2005), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24. 03. 2005) Європейський суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 відповідає характеру вчиненого правопорушення, встановлене у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для його зміни не вбачає.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга захисника - адвоката Карпинця І.В. задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі про витребування доказів, не заявлялось.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
апеляційну скаргу захисника - адвоката Карпинця І.І. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21. 09. 2021 щодо нього,- без змін.
Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя