01.11.2021 Справа №607/15375/20
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого ОСОБА_1
за участю секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в м.Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210010000996 від 19 квітня 2020 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Борщів Тернопільської області, громадянина України, із середньою освітою, учень другого курсу денної форми навчання Державного навчального закладу «Хоростківський професійний сільськогосподарський ліцей», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , потерпілого ОСОБА_8 , представника потерпілого ОСОБА_9 , представника служби у справах дітей Тернопільської міської ради ОСОБА_10 ,-
18 квітня 2020 року о 19 год у неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 , який перебував у громадському місці: у дворі будинку АДРЕСА_3 , виник умисел, направлений на вчинення хуліганства.
Реалізуючи свій умисел, 18 квітня 2020 року о 19 год неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 , перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_3 , підійшов до громадянина ОСОБА_8 , який знаходився поблизу дитячого майданчика поряд із будинком № 14, по вул.Б.Лепкого у м.Тернополі та безпідставно, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось у зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокійний відпочинок громадян та дотримання правил поведінки в побуті, маючи на меті показати свою винятковість та розгнузданість самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи та людської гідності, висловлюючись нецензурною лексикою, розпочав словесний конфлікт із незнайомим йому ОСОБА_8 , в ході якого, діючи з особливою зухвалістю, яка виразилась в застосуванні фізичного насильства умисно наніс останньому один удар правою ногою в ділянку лівого підребер'я. В подальшому, неповнолітній ОСОБА_4 , продовжуючи свої протиправні дії об'єднані єдиним умислом, наніс ще один удар правою ногою в ділянку задньої (потиличної) частини голови потерпілого. Надалі, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 наніс потерпілому ОСОБА_8 три хаотичні удари кулаками обох рук в ділянку голови.
Внаслідок протиправних дій неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_8 завдано фізичного болю, а також спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців бокової поверхні грудей та живота зліва, які за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень.
Окрім цього, в результаті протиправної діяльності неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 , було грубо порушено громадський порядок, а саме суспільні відносини, які забезпечують спокійний відпочинок громадян і дотримання правил поведінки в побуті, а також заподіяно шкоду особистим інтересам потерпілого ОСОБА_8 наданих йому Конституцією України правам на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканність.
Таким чином, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку визнав, не оспорював фактичні обставини справи, та показав, що у квітні 2020 року близько 17 години у дворі одного з будинків по АДРЕСА_3 спілкувався зі своїми товаришами ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . В цей час повз них проходив потерпілий ОСОБА_8 , який зробив їм зауваження з приводу того, що під час спілкування вони вживають нецензурні слова. Після цього він підійшов до потерпілого та наніс йому один удар рукою в потилицю та один удар рукою по тілу. Під час нанесення ударів він та потерпілий впали на землю. Коли потерпілий встав, то він наніс ще декілька ударів останньому кулаком руки в область спини. Далі його товариші розборонили їх, і він залишив місце події.
У вчиненому щиро розкаюється, просить пробачення у потерпілого, негативно оцінює свій вчинок, просить суд, звільнити його від покарання, застосувавши до нього примусові заходи виховного характеру.
Крім визнання вини самим обвинуваченим його винуватість, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України, доводиться наданими стороною обвинувачення письмовими доказами, показаннями, отриманими під час судового розгляду потерпілого, свідка, зокрема:
-показаннями, допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_8 , який суду показав, що у квітні 2020 року близько 19 год він проходив у дворі будинку АДРЕСА_3 . Саме в цей час до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_4 та почав безпричинно наносити йому удари. Зокрема, обвинувачений спочатку наніс йому один удар ногою в область тулуба, від чого він впав на землю. Далі, ОСОБА_4 наніс ногою удар в область грудної клітки (ребрам) та два удари ногою в область голови. Потім обвинувачений наніс два-три удари кулаком руки в область голови (потилицю). Після цього, обвинувачений втік. На наступний день він звернувся в лікарню з приводу отриманих тілесних ушкоджень, де йому діагностували зламане ребро і забої, внаслідок чого він проходив відповідне лікування. Обвинувачений не намагався з ним примиритись, заподіяна шкода йому досі не відшкодована;
-показаннями, допитаного в судовому засіданні неповнолітнього свідка ОСОБА_12 , який суду показав, що детально не пригадує обставин, які мали місце у квітні 2020 року. Пам'ятає, що у вказаний період часу гуляв зі своїм товаришем ОСОБА_11 . Далі вони зустріли обвинуваченого ОСОБА_4 , який на усне зауваження потерпілого щось викрикував до останнього. Після цього між обвинуваченим та потерпілим розпочалась шарпанина, під час якої ОСОБА_4 наносив ОСОБА_8 ногою кудись удари. Потім він та ОСОБА_11 розборонили ОСОБА_4 та ОСОБА_8 . Під час конфлікту ОСОБА_4 висловлювався, вживаючи нецензурну лексику. Це все, що він пригадує;
-висновком, проведеної судово-медичної експертизи №346 від 24 квітня 2020 року, з якої вбачається, що згідно із записами у медичній карті амбулаторного хворого (номер не зазначений) поліклінічного відділення Тернопільської міської лікарні № 2, у ОСОБА_8 21.04.2020 лікарем ортопедом відмічено забиття м'яких тканин лівої половини грудної клітки.
При судово-медичній експертизі 21.04.2020 у ОСОБА_8 виявлено синці бокової поверхні грудей та живота зліва.
Вид та морфологічні властивості виявлених у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, вказують на їх утворення від дії тупих предметів, близько за 2-4 доби до його експертного огляду, не виключено у вказаний в постанові термін події 18.04.2020.
Утворення виявлених у ОСОБА_8 синців за повідомлених ним при судово-медичній експертизі обставин події не виключається.
Виявлені у ОСОБА_8 синці за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень (п. 2.3.5 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" - МОЗ України, Київ, 1995).
Виставлений при зверненні за медичною допомогою в травмпункт 19.04.2020 КНП "ТМКЛШД" діагноз "закр. перелом XI ребра зліва по середньо-аксілярній лінії", а при огляді лікарями поліклінічного відділення TMKЛ № 2 - "підозра на перелом XІ ребра зліва?", не може бути підданий судово-медичній експертній оцінці з приводу визначення виду, механізму, давності та ступеня тяжкості тілесного ушкодження, оскільки не підтверджений експертним вивченням наданої рентгенограми;
-даними, які містяться в протоколі огляду предмету від 12.07.2020, згідно яких встановлено, що при відкриті відеозапису з файлу «18 квітня Тернопіль» встановлено, що даний відео файл тривалістю 43 сек, в подальшому видно, як на вказаному відеозаписі ОСОБА_4 скинув із себе кофту та почав нецензурно висловлюватись та провокувати старшого чоловіка. Після чого почалась шарпанина, в ході якої ОСОБА_13 наніс один удар правою ногою в ділянку ребра із лівої сторони. Надалі потерпілий зловив ОСОБА_4 за праву ногу та вони впали на землю. Піднявшись, ОСОБА_4 наніс один удар правою ногою в ділянку голови, після знову наніс один удар кулаком правої руки в ділянку голови ззаду. Надалі старший чоловік намагався піднятись, тому знаходився на колінах, коли ОСОБА_4 наніс один удар кулаком правої руки в ділянку голови ззаду. Під час конфлікту потерпілий зловив ОСОБА_4 за ноги, нижче колін, у цей момент ОСОБА_4 наніс йому близько 3 удари кулаком правої руки в ділянку ребр із лівої сторони. Надалі ОСОБА_4 наніс старшому чоловікові близько 4-ох ударів кулаком правої руки в ділянку спини.
Зазначений відеозапис досліджений під час судового розгляду;
-даними, які містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 16 червня 2020 року, згідно яких свідок ОСОБА_11 детально відтворив обставини подій, які мали місце 18.04.2020 у дворі будинку АДРЕСА_3 , за яких обвинувачений ОСОБА_4 наніс удари, спричинивши тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_8 ;
-даними, які містяться у протоколі проведення слідчого експерименту від 04 червня 2020 року, згідно яких свідок ОСОБА_12 детально відтворив обставини подій, які мали місце 18.04.2020 у дворі будинку АДРЕСА_3 , за яких обвинувачений ОСОБА_4 наніс удари, спричинивши тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_8 ;
-даними, які містяться у протоколі пред'явлення особи для впізнання від 05 червня 2020 року, згідно яких потерпілий ОСОБА_8 серед пред'явлених йому осіб, упізнав особу під №1, а саме, ОСОБА_4 , яка 18.04.2020 близько 19 години на дитячому майданчику по вул.Б.Лепкого, 14 у м.Тернополі спричинила йому тілесні ушкодження;
-даними, які містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 05.06.2020, згідно яких потерпілий ОСОБА_8 детально відтворив механізм спричинення йому тілесних ушкоджень неповнолітнім ОСОБА_4 .
Таким чином, проаналізувавши наведені обставини, суд, об'єктивно дослідивши та оцінивши всі зібрані та перевірені у судовому засіданні докази в їх повній сукупності, прийшов до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 та кваліфікує його дії за ч.1 ст.296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю.
Щодо призначення ОСОБА_4 виду й розміру покарання за вказаний кримінальний проступок, то суд виходить з наступного.
Санкція ч.1 ст.296 КК України, передбачає як альтернативні такі види основних покарань: штраф, арешт, обмеження волі.
З урахуванням наданих суду даних про особу обвинуваченого, який раніше несудимий, за даними облікової документації не перебуває на обліку у лікарів психіатра та нарколога, має постійне місце проживання, навчається. Щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, що судом визнається як обставини, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді арешту, з врахуванням положень ст.101 КК України, оскільки саме таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Окрім цього, суд бере до уваги умови життя та виховання ОСОБА_4 , який проживає у багатодітній неповній сім'ї, разом з матір'ю, братом та сестрою, має належні умови проживання, задовільно характеризується за місцем навчання, відвідує богослужіння у храмі.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 є неповнолітнім, навчається на денній формі, що унеможливлює його працевлаштування, на даний час не має доходу, який би давав можливість сплатити штраф у розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.296 КК України, суд позбавлений можливості обрати менш суворий вид покарання у виді штрафу, оскільки вважає, що за даних обставин він буде менш дієвим та справедливим. Також, суд враховує те, що відповідно до положень ст.98 КК України, основне покарання у виді обмеження волі до неповнолітніх не застосовується.
Під час судового розгляду сторона захисту вказала, що ОСОБА_4 на цей час не потребує застосування покарання, що, відповідно до ст.105 КК України, його можливо звільнити від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері. Проте, суд не вбачає підстав для звільнення від покарання, оскільки суду не надано переконливих та беззаперечних доказів, того, що у обвинуваченого після вчинення злочину була бездоганна поведінка і на момент постановлення вироку ОСОБА_4 не потребує застосування покарання.
Разом з цим, суд звертає увагу не те, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок проти громадського порядку та моральності, і як наслідок спричинив тілесні ушкодження потерпілому, який є особою похилого віку на очах у сторонніх осіб, які є неповнолітніми, фіксуючи дане кримінальне правопорушення у формі відеозапису за допомогою мобільного телефону.
З врахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для застосування ст.ст.104, 105 КК України.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України та призначити йому за цим Законом покарання у виді арешту на строк 15 (п'ятнадцять) діб.
Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відраховувати з моменту поміщення до спеціально пристосованої установи в порядку виконання вироку.
Речові докази: комп'ютерний диск з відеозаписом під назвою: « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - залишити при матеріалах судового провадження.
Вирок може бути оскаржений до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Головуючий суддяОСОБА_1