Справа № 357/9676/21
2/357/4121/21
29 жовтня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю., при секретарі Бутовій Ю. В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та коштів на особисте утримання,
У серпні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з моменту подачі позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття; 2) стягнути аліменти на особисте утримання позивача в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з моменту подачі позовної заяви і до досягнення трирічного віку.
20.09.2021 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
27.09.2021 року від позивача у формі електронного звернення до суду надійшла заява з проханням відізвати заяву на розлучення та стягнення аліментів.
В силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалась.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Враховуючи викладене, оскільки провадження у справі відкрите, що унеможливлює повернення (відізвання) на даній стадії позовної заяви, оскільки позивач фактично не підтримує даний позов, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача частково та залишити подану нею позовну заяву без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. 257, 260, 353 ЦПК України, суд
Клопотання ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та коштів на особисте утримання - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя А. Ю. Цуранов