Справа №295/10997/21
1-кс/295/5214/21
Іменем України
30.09.2021 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 ,
при секретарі с/з ОСОБА_2 ,
за участі особи, яка подала скаргу - адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020065020000685 від 17.09.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 152 КК України, -
25 серпня 2021 року на адресу слідчого судді надійшла указана скарга, в якій представник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_3 вказала, що СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області розслідувалося кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020065020000685 від 17.09.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.129, ч.1 ст.152 КК України, та 19.08.2021 року потерпілій ОСОБА_4 від слідчої СВ Житомирського РУП стало відомо про закриття даного провадження. Представник потерпілої вважає, що оскаржувана постанова винесена передчасно, жодних процесуальних та слідчих дій щодо кваліфікованого слідством за ч.1 ст.129 КК України кримінального правопорушення органом досудового розслідування не здійснювалось, а рішення про закриття кримінального провадження прийнято в цілому без проведення повного, об'єктивного та всебічногодосудового розслідування. Зокрема, в справі не проведено молекулярно-генетичне дослідження, не допитано свідків примушування потерпілої ОСОБА_4 до відмови від написання заяви про злочин 22.08.2020 року в приміщенні чергового відділу Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області, не надано належної правової оцінки розташуванню тілесних ушкоджень у потерпілої, які виникли саме 22.08.2020 року внаслідок умисних дій ОСОБА_5 , що виключає можливість оговору щодо факту зґвалтування. З огляду на викладене у скарзі, адвокат просить визнати протиправною бездіяльність уповноважених осіб щодо виконання вимог ч.6 ст.284 КПК України відносно потерпілої ОСОБА_4 , визнати протиправними дії уповноважених осіб щодо передчасного та необґрунтованого закриття кримінального провадження № 12020065020000685 від 17.09.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.129, ч.1 ст.152 КК України, а також скасувати постанову про закриття кримінального провадження № 12020065020000685 від 17.09.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.129, ч.1 ст.152 КК України, та направити матеріали для продовження досудового розслідування.
30.09.2021 року на адресу суду представником ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_3 до суду були подані письмові доповнення до скарги. У даних доповненнях представник додала, що прокурорський нагляд в кримінальному провадженні №12020065020000685 взагалі не здійснювався, а в провадженні № 1202006002200004147 від 11.12.2020 року (до його об'єднання) наявна не датована постанова про визначення групи прокурорів, що свідчить про їх відсутність в даних кримінальних провадженнях. Крім цього, у кримінальному провадженні №12020065020000685, як і в об'єднаному з ним № 1202006002200004147, допущено ряд порушень вимог КПК України щодо початку досудового розслідування та Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого Наказом Офісу Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298. Зокрема, щодо невнесення відомостей про подію кримінального правопорушення до ЄРДР, а пізніше внесення відомостей, що не відповідають фактичним обставинам справи. Також адвокат звертала увагу, що згідно із витягом із ЄРДР, датованим травнем місяцем 2021 року, відомості про слідчого, що здійснює досудове розслідування, внесено одночасно із відомостями про закриття кримінального провадження, що суперечить загальним засадам кримінального процесу та вимогам КПК України. Більше того, упродовж майже півроку (із середини грудня 2020 року до 12.05.2021 року) органом досудового розслідування не проведено жодної слідчої чи процесуальної дії.
Окремо в письмових доповненнях представник потерпілої послалась на наявність суперечностей у оскаржуваній постанові, а саме висновок про добровільність згоди на статевий акт обґрунтований тим, що отримані 22.08.2020 року тілесні ушкодження «могли утворитись під час конфлікту». В той же час, ні ОСОБА_4 ні ОСОБА_5 не вказують обставин «конфлікту», при яких могли утворитись ушкодження ОСОБА_4 на обох верхніх, лівій нижній кінцівці. Висновку експерта, що підтверджував би таке виникнення в матеріалах справи також немає, однак експерт підтвердив можливість виникнення таких ушкоджень саме під час примушування до статевого акту.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , вимоги скарги підтримала з підстав у ній викладених, просила скаргу задовольнити, із урахуванням наведених у письмових доповненнях до скарги обставин. Додатково пояснила, що ОСОБА_5 не міг бути допитаний як свідок у кримінальному провадженні, оскільки безпосередньо на нього вказала безпосередньо потерпіла. Останній міг бути допитаний виключно як підозрюваний, проте таке свідоме порушення норм процесуального законодавства фактично ускладнило притягнення ОСОБА_5 до відповідальності. Крім того, якщо слідча встановила відсутність події кримінального правопорушення, то залишилося риторичне питання - за що ОСОБА_5 компенсував потерпілій збитки. Наостанок представник послалась на ще одну суперечність, а саме встановлення слідчою факту заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень та не вчинення працівником органу досудового розслідування дій, спрямованих на перекваліфікацію кримінального правопорушення або внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Слідча СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду скарги повідомлялася згідно з положенням діючого КПК України. Неявка слідчого не є перешкодою для розгляду скарги у відповідності із ч. 3 ст. 306 КПК України.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 , вивчивши й дослідивши письмові матеріали скарги, оглянувши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України заявником, потерпілим, його представником чи законним представником на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених рішень.
Згідно з вимогами статті 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання тощо. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
За загальним правилом, обов'язок доказування наведених у попередньому абзаці обставин, покладається на слідчого, прокурора (ч. 1 ст. 92 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що постановою слідчої СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 від 12.05.2021 року об'єднане кримінальне провадження № 12020065020000685 закрито у зв'язку із встановленням відсутності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152 КК України, а також відсутності події кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України.
Згідно з ч. 5 ст. 110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається зі вступної, мотивувальної та резолютивної частин, при цьому мотивувальна її частина повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Як убачається зі змісту оскаржуваної постанови, в обґрунтування підстав для закриття кримінального провадження з підстав відсутності в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152 КК України, слідча послався на фактично добровільний статевий акт між потерпілою та свідком ОСОБА_5 , який відрізняється від зґвалтування як раз наявністю на це згоди потерпілої особи. Також слідча вказала, що у жодній із своїх звернень чи показаннях ОСОБА_4 не вказувала про погрози саме вбивством, натомість погроза застосування фізичного насильства чи погрози поширення компрометуючих даних не є кримінально караними діяннями, а може виступати елементом об'єктивної сторони окремих кримінальних правопорушень.
Однак, на переконання слідчого судді, такі висновки слідчої є передчасними, зважаючи на наведені в оскаржуваній постанові мотиви її прийняття, їх обґрунтування та наявність певних суперечностей із іншими, встановленими органом досудового розслідування обставинами. Зокрема, посилаючись на добровільну згоду потерпілої вступити у статевий акт із ОСОБА_5 слідча не надала оцінки висновку судово-медичної експертизи №2507 від 30.12.2020, на який міститься посилання безпосередньо у постанові про закриття кримінального провадження. Так, за наслідками експертизи «у ОСОБА_4 виявлено синці на обох верхніх, лівій нижній кінцівках, поверхневу різану рану на правій кисті… Вказані тілесні ушкодження могли виникнути 22.08.2020, не виключено за обставин, вказаних потерпілою при її допиті».При цьому безпосередньо зі змісту дослідної частини висновку №2507 від 30.12.2020 не вбачається опису добровільності згоди, а допитаний в якості свідка 16.12.2020 року ОСОБА_5 заперечив нанесення будь-яких тілесних ушкоджень потерпілій.
Крім цього, пославшись на те, що у жодній зі своїх звернень чи показаннях ОСОБА_4 не вказувала про погрози вбивством, безпосередньо слідча зазначила в оскаржуваній постанові, що внесення відомостей до ЄРДР саме за ч.1 ст.129 КК України було ініціативою реєстратора. При цьому слідчим суддею звернуто увагу на відсутність будь-яких дій з боку сторони обвинувачення з приводу з'ясування обставин, про які попередньо зазначала ОСОБА_4 у своїй заяві, що була підставою для внесення відомостей до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України, оцінки таких обставин та подальшого вчинення або не вчинення відповідних процесуальних дій за результатами аналізу встановлених обставин.
Відтак прийняте слідчим процесуальне рішення про закриття провадження на підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 284 КПК України є передчасним, мотивувальна частина постанови не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, у зв'язку із чим остання підлягає скасуванню.
Натомість, на переконання слідчого судді, вимоги скарги про визнання протиправною бездіяльності уповноважених осіб щодо виконання вимог ч.6 ст.284 КПК України відносно потерпілої ОСОБА_4 , визнання протиправними дії уповноважених осіб щодо передчасного та необґрунтованого закриття кримінального провадження № 12020065020000685 від 17.09.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.129, ч.1 ст.152 КК України, не відповідають положенням чинного кримінального процесуального законодавства України, зокрема ст. 307 КПК України. Таким чином слідчий суддя вважає за доцільне відмовити у задоволенні таких вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 2, 9, 91, 92, 94, 284, 303, 306, 307 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу задовольнити частково.
Постанову слідчої СВ Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 від 12.05.2021 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020065020000685 від 17.09.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 129, ч. 1 ст. 152 КК України, - скасувати.
У задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя