01.11.2021
Справа № 482/543/21
Номер провадження 2/482/393/2021
25 жовтня 2021 року м.Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Сергієнко С.А., за участю секретаря Єфімової А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, -
27 квітня 2021 року до суду звернулася представник позивача - адвокат Ієговська А.О., з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 50076(п'ятдесят тисяч сімдесят шість) грн. страхового відшкодування моральної шкоди заподіяної смертю та 7580(сім тисяч п'ятсот вісімдесят) грн. відшкодування витрат на поховання.
У обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 27.08.2019 року близько 20 год. 15 хв. на автодорозі Н-24 «Благовіщенське - Миколаїв» у Новоодеському районі Миколаївської області, відбулась дорожньо-транспортна пригода, де водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки "ВАЗ 21063", р.н. НОМЕР_1 , допустив перекидання автомобіля. Внаслідок даної ДТП, пасажир автомобіля марки "ВАЗ 21063", р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер від отриманих тілесних ушкоджень.
Оскільки позивач є матір'ю загиблого, у зв'язку із його смертю позивачу спричинена значна та непоправна шкода, яка проявилася у моральній шкоді.
Станом на дату настання ДТП, відповідальність водія за спричинену шкоду майну, здоров'ю та/або життю третіх осіб, була застрахована у Відповідача за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АМ 5408876, який діяв на момент настання ДТП станом на 27.08.2019 року.
28.08.2019 року за фактом настання даної ДТП було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019150000000438.
Згідно відповіді заступника начальника слідчого управління головного управління національної поліції в Миколаївській області від 05.03.2021 року №25аз/24/1-2021 станом на 05.03.2021 року досудове розслідування кримінального провадження №12019150000000438 від 29.05.2019 року зупинено.
Проте, відповідно до ч. 2, 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правої підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, і шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Представник позивача посилалася на п.4 Постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01.03.2013 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки), згідно якого обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини
Підтвердженням того, що шкода не заподіяна внаслідок непереборної сили чи умислу потерпілого є той факт, що кримінальне провадження розслідується за статтею 286 КК України, як дорожньо-транспортна пригода, і жодних підстав для перекваліфікації немає.
Викладене вище свідчить, що позивач має всі підстави для відновлення свого порушеного права і одержання грошової компенсації за спричинену йому шкоду. Оскільки відповідальність водія за спричинену шкоду третім особам є застрахована, позивач вирішив відновити своє порушене право шляхом одержання грошової компенсації за спричинену шкоду у вигляді страхового відшкодування саме від відповідача. І таке право вибору, як відновити своє порушене право, це виключне право позивача, і ніхто не може йому вказувати, як його відновлювати, оскільки таке гарантоване законом.
Також представник позивача вказує, що ОСОБА_1 має право на отримання страхового відшкодування моральної шкоди у зв'язку із смертю ОСОБА_4 так як є його єдиним близьким родичем. Відомості про батька загиблої дитини у актовому записі про його народження внесено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
На день настання страхового випадку, статтею 8 Закону України "Про Державний
бюджет України на 2019 рік" встановлено у 2019 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 4173 гривні.
Із урахуванням викладеного загальний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, становить 50076.00 гри. (4173*12=50076).
Отже, позивач має право на отримання страхового відшкодування, в порядку пункту 27.3. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у розмірі 50076.00 грн..
Також згідно пункту 27.4. статті 27 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004 року №1961-IV: "Страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку".
27 серпня 2019 року ОСОБА_1 понесла витрати у сумі 7580.00 грн. на організацію та проведення поховання, що підтверджується товарним чеком №12 від 27.08.2019 року.
Отже, позивач має право на отримання страхового відшкодування, в порядку пункту 27.4. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у розмірі 7580.00 грн.
Посилаючись на вищевикладене представник позивача просила стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» на користь позивача вищевказані суми.
29.06.2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому вона зазначила, що з правовою оцінкою наданою позивачем не погоджується, у зв'язку з чим просила у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Узагальнені доводи наведені відповідачем у відзиві зводяться до наступного:
- для прийняття страховиком рішення по страховій справі необхідне рішення суду у кримінальній справі
- у випадку якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг строку виплати припиняється до дати, коли страховику стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили;
- сам лише факт того, що водій забезпеченого транспортного засобу «ВАЗ 21063» д.н.з. НОМЕР_1 був учасником пригоди, яка відалась відбулась 27.08.2019 року та в результаті якої було смертельно травмовано ОСОБА_4 , не означає його беззаперечну вину в її настанні, оскільки вина у вчиненні кримінального правопорушення підлягає доказуванню в кримінальному провадженні. Разом з тим необхідною умовою виникнення обов'язку щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілого саме для страховика є настання страхового випадку, тобтого події, внаслідок якої завдано шкоди третім особам під час ДТП, що сталося за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи). При цьому страховик не відповідає за завдання шкоди внаслідок ДТП, яка не є страховим випадком в розумінні спеціального Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». У такому випадку потерпіла особа має право вимагати відшкодування шкоди на загальних підставах, встановлених Цивільним кодексом України, тобто заявивши позов безпосередньо до володільця джерела підвищеної небезпеки.
01.07.2021 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив у якій вона просила позовні вимоги позивача задовольнити у повному обсязі.
У відповіді на відзив зазначено, що з аналізу ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.1167, 1193, 1187 ЦК України та правових позицій викладених в постановах ВС передбачено особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, що полягає в наявності лише трьох підстав для відповідальності, а саме: - наявність шкоди; - протиправна дія заподіювача шкоди; - наявність причинного зв'язку між протиправною дією та шкодою. Вина заподіювача шкоди не вимагається. Тобто особа, яка завдала шкоди джерелом підвищеної небезпеки, відповідає й за випадкове її завдання (без вини). Відповідальність такої особи поширюється до межі непереборної сили. Тому її називають підвищеною. До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 03 грудня 2014 року у справі № 6-183цс14. Тому, сам факт наявності незавершеного кримінального провадження по факту ДТП, не свідчить про передчасність вимог позивача.
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 27.08.2019 року близько 20 год. 15 хв. на автодорозі Н-24 «Благовіщенське - Миколаїв» у Новоодеському районі Миколаївської області, відбулась дорожньо-транспортна пригода, де водій ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки "ВАЗ 21063", р.н. НОМЕР_1 , допустив перекидання автомобіля. Внаслідок даної ДТП, пасажир автомобіля марки "ВАЗ 21063", р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер від отриманих тілесних ушкоджень.
Факт смерті ОСОБА_4 у зазначеній ДТП також підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Новоодеським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Миколаївській області 03.09.2019 року та довідкою про дорожньо-транспортну пригоду №3019240522194495 від 02.03.2021 року виданою УПП у Львівській області.
28.08.2019 року за фактом настання даної ДТП було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019150000000438, разом з тим у теперішній час вищевказане кримінальне провадження зупинене у звязку із оголошенням підозрюваного ОСОБА_2 у розшук 31.10.2019 року.
Згідно відповіді заступника начальника слідчого управління головного управління національної поліції в Миколаївській області від 05.03.2021 року №25аз/24/1-2021 станом на 05.03.2021 року досудове розслідування кримінального провадження №12019150000000438 від 29.05.2019 року зупинено.
Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 який керував автомобілем марки "ВАЗ 21063", р.н. НОМЕР_1 , на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди була застрахована
Станом на дату настання ДТП відповідальність водія ОСОБА_2 який керував автомобілем марки "ВАЗ 21063", р.н. НОМЕР_1 , за спричинену шкоду майну, здоров'ю та/або життю третіх осіб, була застрахована у відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АМ 5408876.
Згідно полісу АМ 5408876 страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров'ю становить двісті тисяч гривень.
Позивач ОСОБА_1 матір'ю загиблого ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_3 , виданого Новоодеським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Миколаївській області 01.11.2016 року.
Відомості про батька загиблої дитини у актовому записі про його народження внесено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження №00028263903 від 22.10.2020 року
Заходи досудового врегулювання спору позивачем не проводилися.
Згідно зі статтями 15,16 Цивільного кодексу України , кожна особа має право на захист свого порушеного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, виникає у зв'язку з настанням певних подій: каліцтва, ушкодження здоров'я або смерті фізичної особи.
Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Відповідно до статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної чи юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної чи юридичної особи, внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (ч. 2 ст. 1167 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1188 ЦК України якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їх вини.
Відповідно до ст. 999 ЦК України, законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування).
Згідно з ч. 1 ст. 990 Цивільного Кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору па підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) є спеціальним нормативно-правовим актом та регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
За змістом Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на його отримання, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинне відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до ст. 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого. Дорожньо-транспортна пригода відповідно до визначення наведеного у законі це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Згідно з п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
У відповідності до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування та визначені п. 35.2 цієї статті документи.
Відповідно до п.35.2. до заяви додаються:
а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;
б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;
в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;
г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;
ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого;
д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;
е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника;
є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).
У відповідності до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
-у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.
-у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили.
У разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.
Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик (МТСБУ) зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення про прийняте рішення.
Згідно з п. 36.1 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Відповідно до висновку Великої палати Верховного суду від 19.06.2019 у справі №465/4621/16-к зазначається, що попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» загалом не є обов'язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування.
Судом встановлено, що за наслідками скоєння дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 27.08.2019 року було розпочато кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 , проте на час розгляду справи, кримінальне провадження зупинене у звязку із оголошенням підозрюваного ОСОБА_2 у розшук 31.10.2019 року
У такому випадку у позивача немає можливості надати відповідачу вирок суду або постанову про закриття кримінального провадження.
Кримінальне провадження проводиться з метою встановлення вини водія у вчиненому правопорушенні. При цьому, якщо встановлено факт заподіяння шкоди потерпілому, то встановлення факту підтвердження наявності або відсутності вини у діях заподіювача шкоди, у даному спірному деліктному правовідношенні не має значення для виникнення недоговірного зобов'язання.
Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача, коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки незалежно від наявності вини. Тому, вина водія у вчиненні кримінального правопорушення не має правового значення для вирішення справи щодо виплати страхового відшкодування.
У свою чергу доводи представника відповідача спростовуються положенням статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які не містять вимог щодо подання разом із заявою про виплату страхового відшкодування доказів на підтвердження вини страхувальника у вчиненні ДТП.
При цьому як зазначалося вище моральна шкода заподіяна смертю особи внаслідок джерела підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка її завдала незалежно від її вини.
Судом встановлено, що позивач є матір'ю загиблого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а відомості про батька загиблої дитини було внесено до акту про його народження відповідно 135 Сімейного кодексу України, таким чином станом на дату ДТП, що сталася 27.08.2019 року, до складу сім'ї загиблого ОСОБА_4 входить лише його мати - ОСОБА_1 , отже позивач є єдиним близьким родичем загиблого і має право на отримання страхового відшкодування у повному об'ємі.
На день настання страхового випадку статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 4173,00 грн.
Таким чином, граничний розмір страхового відшкодування моральної шкоди, що передбачений п. 27.3 ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» становить 50076,00 грн. (з розрахунку 4173,00 х 12 = 50076,00), які повністю підлягають відшкодування на користь позивача.
Згідно п. 27.4. ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Загальна сума витрат позивача на поховання згідно товарного чеку ФОП ОСОБА_5 за №12 від 27.08.2019 р. становить 7580 грн.
Враховуючи встановлене п. 27.4. ст. 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмеження, розмір страхової виплати з відшкодування витрат на поховання не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, тому, заявлена сума 7580 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача і суд вважає за необхідне задовольнити її позовні вимоги в цій частині.
За таких обставин суд вважає, що наявні усі підстави для задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» тому, враховуючи положення ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст.ст. 1-3, 6, 27, 33-36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 23, 1167, 1172, 1187, 1194, Цивільного кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи - задовольнити.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», код ЄДРПОУ 32404600, адреса: 04210, м.Київ, пр.Героїв Сталінграда, 4 корпус, 6А, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , 50076(п'ятдесят тисяч сімдесят шість) грн. страхового відшкодування моральної шкоди заподіяної смертю та 7580(сім тисяч п'ятсот вісімдесят) грн. відшкодування витрат на поховання, а разом 57656 (п'ятдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят чотири) грн.
Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», код ЄДРПОУ 32404600, адреса: 04210, м.Київ, пр.Героїв Сталінграда, 4 корпус, 6А, на користь держави 908грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст рішення виготовлено 01.11.2021року.
Головуючий суддя: Сергієнко С.А.