Справа № 191/1775/21
Провадження № 2/191/566/21
26 жовтня 2021 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Костеленко Я.Ю.
за участю секретаря -Куцевол Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості займи» доОСОБА_1 про стягення заборгованості,-
Позивач ТОВ «Прості займи» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 22.04.2018 року між ТОВ «Прості займи» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансових послуг №180421-171208 на суму 2000,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,00 грн. за кожен день такого користування строком на 16 календарних днів шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок відповідача.
Кредитний договір було укладено в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства в електронній формі, яка відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової форми. ТОВ «Прості займи» є фінансовою установою та здійснює діяльність щодо надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту.
Товариство свої зобов'язання з приводу надання грошових коштів виконало повністю, кошти за Кредитним договором в сумі 2000,00 грн., було перераховано 22.04.2018 на банківську картку позичальника платіжною системою Товариства з обмеженою відповідальністю фінансова компанія «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» (WayForPay), яка є учасником внутрішньодержавної платіжної системи «FLASHPAY».
Згідно з кредитним договором, відповідач взяв на себе зобов'язання повернути кредит у розмірі 2000,00 грн. та сплатити проценти у розмірі 640,00 грн. у строк 16 днів до 07.05.2018 року, а також у разі виникнення заборгованості, сплатити неустойку у вигляді пені згідно Кредитного договору.
Оскільки відповідачем 07.05.2018 року та 23.05.2018 року було частково внесено кошти на рахунок Товариства в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором, то це свідчить, що відповідач визнав борг і підтвердив свій обов'язок повернути кредит у розмірі 2000,00 грн. та сплатити проценти у розмірі 640 грн.
Відповідач свої обов'язки за кредитним договором не виконав, а саме станом на 13.04.2021 р. заборгованість заповідача за Кредитним договором склала: сума кредиту - 2 000,00 грн., проценти за користування кредитом - 43 519,00 грн., пеня - 360,32 грн., індекс інфляції за весь період прострочення - 716,98 грн., та три проценти річних від простроченої суми - 2120,56 грн. Загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 48 716,86 грн.
На підставі викладеного просили стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 48716,86 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2270,00 грн.
В судове засідання представник позивача Пономар В.О. не з'явився, але надав суду клопотання в якому просив розгляд справи здійснювати за відсутністю позивача. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, але надав заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги не визнав та просив у їх задоволенні відмовити. Просив долучити до матеріалів справи копії квитанції про сплату боргу на суму 8000 грн. від 07.09.2021, та на суму 2000 грн. від 10.08.2021.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Прості займи» є юридичною особою та зареєстровано як фінансова установа відповідно до розпорядження НКФУ № 3601 від 29 серпня 2017 року. Основним видом діяльності ТОВ «Прості займи» є кредитування, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (копія) та статуту.
22.04.2018 року між ТОВ «Просто займи» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансових послуг №180421-171208, у режимі онлайн шляхом заповнення в електронній формі заяви-анкети на сайті відповідача, згідно умов якого відповідач отримав кредит на особисті потреби у розмірі 2000,00 грн. строком на 16 днів - до 07.05.2018 року та зобов'язався його повернути і сплатити відсотки у розмірі 640 грн. (розмір відсотків: 2% за кожен день користування кредитом, (730 відсотків річних). Дата початку нарахування відсотків розпочинається з 22.04.2018 року. При виникненні заборгованості позичальник також зобов'язалася сплатити неустойку у вигляді штрафу у розмірі 3% за кожен день користування у межах встановленого строку та пеню у розмірі 3,64% від суми заборгованості, починаючи з першого дня заборгованості, на 15-й день - 5,02 %, на 30-й - 7,67 %.
У інформаційній довідці щодо порядку (процедури), хронологія дій щодо укладення електронного договору, вчинених Товариством та заявником в інформаційно-телекомунікаційній системі та поза нею з зазначенням часу та дати таких дій містяться дані відповідача ОСОБА_1 , його прізвище, ім'я та по батькові, серія та номер паспорта, дата та орган його видачі, ідентифікаційний податковий номер, адреса реєстрації та місця проживання, дата народження, номер телефону, відомості про місце роботи, щомісячний дохід та сімейний стан. Також у ній зазначено номер карткового рахунку, на який позичальнику перераховуватимуться кредитні кошти.
Відповідно до п.п. 4-6 заяви-анкети відповідач підтвердив, що доступ до заповнення від його імені заяв-анкет на офіційному сайті Товариства (pzaim.zp.ua або www.bistrozaim.ua) належить лише йому, ні які інші особи не мають можливості скористатись від його імені можливістю отримання інтернет-кредиту у Товаристві; всі заяви-анкети, що надходять від його імені на сайт pzaim.zp.ua абоwww.bistrozaim.ua , є дійсними та надані ним особисто: всі заявки на видачу кредитних коштів на його картковий рахунок надані з його особистого мобільного телефону є дійсними та надані ним особисто.
Згідно наданого позивачем ТОВ «Просто займи» алгоритму укладення договору за допомогою мережі «Інтернет», після подачі відповідної заяви позичальником ОСОБА_1 отримано унікальний код на підтвердження оформлення позики через SМS на мобільний номер, вказаний на сайті при реєстрації, який було введено відповідачем на цьому сайті, підтвердивши подачу заяви-анкети.
ТОВ «Прості займи» прийнято позитивне рішення про надання кредиту та 22.04.2018 року через платіжну систему за допомогою ТОВ «ВЕР ФОР ПЕЙ» здійснено переказ кредитних коштів в сумі 2000 грн. на платіжну картку.
Згідно довідки ТОВ «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» на банківську кредитну картку, вказану відповідачем при оформленні заяви-анкети 22.04.2018 року, перераховані кошти за кредитним договором у розмірі 2000 грн., деталі транзакції: власник картки (емітент) банк JSC STATE SAVINGS OF UKRAINE (OSCHADBANK), категорія картки: MasterCard, номер картки: НОМЕР_1 , час запиту: 22.04.2018 року о 10:16:45.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч.2 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що Правила про порядок надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Прості займи» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст.ст. 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договору позики, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Кредитний договір було укладено в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Прості займи» в електронній формі.
Відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору №180421-171208 від 22.04.2018 року ОСОБА_1 отримав кошти у розмірі 2000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 16 днів, із сплатою відсотків у розмірі 640 грн.
Крім того, при виникненні заборгованості позичальник також зобов'язався сплатити неустойку у вигляді штрафу у розмірі 3% за кожен день користування у межах встановленого строку та пеню у розмірі 3,64% від суми заборгованості, починаючи з першого дня заборгованості, на 15-й день - 5,02 %, на 30-й - 7,67 %.
Відповідно до розрахунку ТОВ «Прості займи» заборгованість за кредитним договором №180421-171208 від 22.04.2018 року станом на 13.04.2021 року складає 48716 грн. 86 коп., у тому числі: 2000 грн. - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 43519,00 грн.- заборгованість за відсотками; 360,32 грн. - пеня; 716,98 грн. - індекс інфляції за весь період прострочення; 2120,56 грн. - 3% річних від простроченої суми.
Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, у передбачений в договорі строк кошти (суму позики) та нараховані відсотки за користування позикою не повернув, внаслідок чого виникла заборгованість за основним зобов'язанням, яка складається із суми позики - 2000 грн. та процентів за користування позикою в межах строку кредитування за період з 22.04.2018 року по 07.05.2018 року в сумі 640 грн.
Таким чином, вимога позивача ТОВ «Прості займи» в частині стягнення з відповідача заборгованості за основним зобов'язанням, яка складається із суми позики 2000 грн. та процентів за користування позикою в межах строку кредитування за період з 22.04.2018 року по 07.05.2018 року в сумі 640 грн. є доведеною.
Суд враховує, що відповідачем не заперечується факт отримання від позивача позики в сумі 2000 грн. на підставі кредитного договору №180421-171208 від 22.04.2018 року.
Разом з тим, вимога позивача ТОВ «Прості займи» в частині стягнення з відповідача заборгованості за відсотками за період з 07.05.2018 року по 13.04.2021 року в сумі 43519,00 грн. не може бути задоволена , з огляду на таке.
Відповідно до статей 1046, 1049 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
З аналізу зазначених норм матеріального права слідує, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що за умовами укладеного сторонами кредитного договору №180421-171208 від 22.04.2018 року ТОВ «Прості займи», як фінансова установа, надало відповідачу суму позики, яку він зобов'язувався повернути у повному обсязі до 07.05.2018 року.
Таким чином, позикодавець ТОВ «Прості займи» відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, тобто до 07.05.2018 року. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки.
Досліджений судом розрахунок заборгованості свідчить про те, що визначена позивачем ТОВ «Прості займи» до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках за користування позикою в сумі 43519,00 грн. включає період з 07.05.2018 року по 13.04.2021 року, який виходить за межі строку кредитування.
Оскільки після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, тому заявлена позикодавцем ТОВ «Прості займи» вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування позикою за період з 07.05.2018 року по 13.04.2021 року є безпідставною та задоволенню не підлягає.
Вирішуючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, 716,98 грн. - індекс інфляції за весь період прострочення та 2120,56 коп. - 3% річних від простроченої суми, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з наданих ТОВ «Прості займи» розрахунку збитків від інфляції та розрахунку 3% відсотків річних, за період з 07.05.2018 року по 13.04.2021 року нараховано збитки від інфляції в сумі 716,98 грн. за весь період прострочення та 3% відсотки річних в сумі 2120,56 грн. від простроченої суми.
Проте суд не погоджується з правильністю нарахування зазначених сум, оскільки в ці суми ТОВ «Прості займи» було враховано розмір відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 07.05.2018 року по 13.04.2021 року в сумі 43519,00 грн. та нарахованих після спливу строку кредитування.
З наданих відповідачем ОСОБА_1 квитанції №0.0.2256435808.1 від 07.09.2021 та дубліката чеку від 26.10.2021 до квитанції №0.0.2224353062 від 10.08.2021 вбачається, що ним сплачена заборгованість по кредитному договору №180421-171208 в загальній сумі 10000,00 грн., що значно перевищує встановлений судом розмір заборгованості.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ «Прості займи», оскільки заборгованість за кредитним договором №180421-171208 відповідачем сплачена в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України не підлягають до стягнення з відповідача понесені позивачем судові витрати по справі.
Керуючись ст. 3, 4, 12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-266, 273, 280-284 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Прості займи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Я. Ю. Костеленко