Справа № 362/5497/21
Провадження № 2-н/362/492/21
18 жовтня 2021 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М., розглянувши у наказному провадженні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату послуг з постачання природного газу,-
У жовтні 2021 року заявник ТОВ "Київоблгаз Збут" звернувсь до Васильківського міськрайонного суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за оплату послуг з постачання природного газу в сумі 13594,64 грн. та витрат по оплаті судового збору у розмірі 227,20 грн.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Між тим, п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановленому законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Згідно ст. 256ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Так, в поданій до суду заяві про видачу судового наказу стягувач зазначає період виникнення боргу з 01.08.2018 р. по 29.09.2021 р., однак з доданого до суду Фінансового стану абонента ОСОБА_1 , вбачається, що нарахування боргу починається не з нульового показника, а з суми 220,65 грн. станом на 05.2018 р., що позбавляє суд можливості встановити, за який саме період утворився борг та в сукупності з загальним розміром заборгованості свідчить про наявність спору про право.
Більш того, з доданого заявником до заяви Фінансового стану (розрахунку заборгованості) вбачається, що заборгованість яку заявник просить стягнути нараховувалась за період з травня 2018 р. по травень 2021 р., загальна сума якої складає 13594,64 грн., що перевищує строк позовної давності.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
В даному випадку з заяви і доданих до неї документів вбачається спір, що за правилами п. 3 ч. 1 ст. 165ЦПК України є підставою для відмови у видачі судового наказу. Тому, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне відмовити заявнику у видачі судового наказу, оскільки заявлений спір має бути вирішений у порядку позовного провадження.
Частиною ч. 2 ст. 164 ЦПК України визначено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 165,166, 167, 354 ЦПК України, суд, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз Збут" у видачі судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за оплату послуг з постачання природного газу в сумі 13594,64 грн.
Копію ухвали разом із заявою та доданими до неї матеріалами надіслати заявнику.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Л.М. Кравченко