22-ц/804/2662/21
0519/4518/2012
26 жовтня 2021 року місто Маріуполь
справа № 0519/4518/2012
провадження № 22-ц/804/2662/21
Донецький апеляційний суд у складі:
судді-доповідача Пономарьової О.М.,
суддів Зайцевої С.А., Лопатіної М.Ю.,
секретар судового засідання Лазаренко Д.Т.,
сторони:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДЕПТ ФІНАНС»
заінтересовані особи - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області у складі судді Федоренко Т.І. від 11 листопада 2020 року та на ухвалу Жовтневого районного суду Донецької області у складі судді Федоренко Т.І. від 22 січня 2021 року,
Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У жовтні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДЕПТ ФІНАНС» (далі ТОВ «ФК «ДЕПТ ФІНАНС») звернулось до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому листі та виконавчому провадженні її правонаступником, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення.
Заява мотивована тим, що 13 вересня 2012 року рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» (далі ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК») заборгованість за кредитним договором № 474/нд-12-06 від 25 грудня 2006 року у сумі 262 289 грн 13 коп., судовий збір 2 622,89 грн.
На підставі вказаного рішення 31 травня 2013 року Жовтневим районним судом міста Маріуполя видані виконавчі листи №2/0519/2161/2012.
02 вересня 2020 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (далі ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») укладено договір №2303/К/1 про відступлення прав вимоги.
07 вересня 2020 року між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ДЕПТ ФІНАНС» укладений договір №2303/К/1-ФК про відступлення прав вимоги до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 за кредитним договором №474/нд-12-06 від 25 грудня 2006 року з усіма додатками та додатковими угодами.
За договором відступлення ТОВ «ФК «ДЕПТ ФІНАНС» набуло статусу нового кредитора та стягувача.
На виконанні Жовтневого ВДВС Маріупольського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження №38678965 з примусового виконання виконавчого листа №2/0519/2161/2012 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» заборгованості за кредитним договором № 474/нд-12-06 від 25 грудня 2006 року у сумі 262 289 грн13 коп.
16 липня 2015 року головним державним виконавцем Криловою Л.Ю. винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України про виконавче провадження.
Жодної постанови стягувач не отримував, вважає, що виконавчі документи були втрачені ВДВС під час направлення їх, тому ТОВ «ФК «ДЕПТ ФІНАНС» просило суд замінити стягувача - ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на його правонаступника ТОВ «ФК «ДЕПТ ФІНАНС» за виконавчими листами, виданими Жовтневим районний судом міста Маріуполя Донецької області у справі 2/0519/2161/2012 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №474/нд-12-06 від 25 грудня 2006 року та судового збору; замінити стягувача - ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на його правонаступника ТОВ «ФК «ДЕПТ ФІНАНС» за виконавчими провадженнями щодо виконання виконавчих листів, виданих Жовтневим районний судом міста Маріуполя Донецької області у справі 2/0519/2161/2012 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №474/нд-12-06 від 25 грудня 2006 року та судового збору; видати дублікати виконавчих листів по справі № 2/0519/2161/2012 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» заборгованості та судового збору; поновити строки пред'явлення виконавчих листів по справі № 2/0519/2161/2012 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» заборгованості та судового збору.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Жовтневого районного суду від 11 листопада 2020 року задоволено заяву ТОВ «ФК «ДЕПТ ФІНАНС» про заміну сторони у виконавчому листі та виконавчому провадженні її правонаступником, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення.
Замінено стягувача - ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на його правонаступника ТОВ «ФК «ДЕПТ ФІНАНС» за виконавчими листами, виданими Жовтневим районний судом міста Маріуполя Донецької області у справі 2/0519/2161/2012 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №474/нд-12-06 від 25 грудня 2006 року та судового збору.
Видано дублікати виконавчих листів по справі № 2/0519/2161/2012 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №474/нд-12-06 від 25 грудня 2006 року та судового збору.
Поновлено ТОВ «ФК «ДЕПТ ФІНАНС» пропущений строк для пред'явлення виконавчого документу до виконання.
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 січня 2021 року виправлено описки в ухвалі від 11 листопада 2020 року.
Суд першої інстанції, виходив з того, що у правовідносинах, що виникли на підставі кредитного договору, відбулась заміна стягувача з ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» на ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а останній змінено на ТОВ «ФК «ДЕПТ ФІНАНС», судове рішення про задоволення вимог кредитора не виконане боржником, що не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин, а тому дійшов висновку про заміну сторони у виконавчому провадженні та виконавчому листі задовольнити.
Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області у цивільній справі № 2/0519/2161/12 у заявника відсутній, на примусовому виконання у відділі державної виконавчої служби він не перебуває, втрачений та рішення суду до теперішнього часу залишається невиконаним, тому суд дійшов висновку про можливість видачу дубліката вказаного виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг
21 вересня 2021 року на адресу апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати ухвали суду від 11 листопада 2020 року та від 22 січня 2021 року та відмовити у задоволенні заяви ТОВ «ФК «ДЕПТ ФІНАНС».
Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що договором, який укладений з боржниками, банк зобов'язався зберігати банківську таємницю та нести відповідальність за її розголошення, договором не передбачено переуступка іншій особі вимог за вказаним договором.
Відповідно до вимог ст. 442 ЦПК України необхідною умовою для заміни сторони виконавчого провадження є перебування вказаного виконавчого документу на виконанні, а для заміни стягувача у виконавчому листі виконавчого документу, відповідно заява може бути подана до відкриття виконавчого провадження з виконання вказаного виконавчого листа.
Заявником до заяви про зміну сторони у виконавчому провадженні не додано документів, які необхідні для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, а саме: копія виконавчого листа, копія рішення суду, яке набрало законної сили, інформації про стан виконавчого провадження на момент звернення до суду.
Заявники зазначають, що процесуальний строк на звернення із заявою про зміну сторони виконавчого провадження закінчився 05 серпня 2020 року, тобто через 20 днів після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби «COVID-19» від 18 червня 2020 року №731-ІХ.
Доводи інших учасників справи
Правом подання відзиву інші учасники справи не скористались.
Рух справи у суді апеляційної інстанції
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 вересня 2021 року визначений склад суду: Пономарьова О.М. (суддя-доповідач), Попова С.А., Лопатіна М.Ю.
Ухвалою апеляційного суду від 22 вересня 2021 року апеляційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишена без руху, заявникам запропоновано надати належно складену заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 жовтня 2021 року визначений склад суду: Пономарьова О.М. (суддя-доповідач), Зайцева С.А., Лопатіна М.Ю.
Ухвалою апеляційного суду від 07 жовтня 2021 року у справі відкрито апеляційне провадження.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 жовтня 2021 року визначений склад суду: Пономарьова О.М. (суддя-доповідач), Биліна Т.І., Зайцева С.А.
Ухвалою апеляційного суду від 18 жовтня 2021 року у справі закінчено проведення підготовчих дій та призначено справу до розгляду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 жовтня 2021 року визначений склад суду: Пономарьова О.М. (суддя-доповідач), Зайцева С.А., Лопатіна М.Ю.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 13 вересня 2012 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» заборгованість за кредитним договором № 474/нд-12-06 від 25 грудня 2006 року у сумі 262 289 грн13 коп., судовий збір 2 622,89 грн.
На підставі рішення Жовтневим районним судом міста Маріуполя Донецької області 31 травня 2013 року видані відповідні виконавчі листи.
Згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень на виконанні Жовтневого ВДВС ММУЮ перебувало виконавче провадження №38678965 з примусового виконання виконавчого листа №2/0519/2161/2012 про стягнення солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» заборгованості за кредитним договором № 474/нд-12-06 від 25 грудня 2006 року у сумі 262 289 грн13 коп.
16 липня 2015 року головним державним виконавцем Криловою Л.Ю. винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України про виконавче провадження.
Відповідно до договору про відступлення прав вимоги від 02 вересня 2020 року №2303/К/1, укладеного між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» відступив новому кредитору права вимоги за кредитними договорами згідно з реєстром боржників.
Згідно з договором про відступлення прав вимоги від 07 вересня 2020 року № 23-3/К/1ФК, укладеним між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ДЕПТ ФІНАНС», ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» відступив новому кредитору права вимоги за кредитними договорами згідно з реєстром боржників.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
В судове засідання апеляційної інстанції боржник ОСОБА_1 не з'явився з причин зайнятості на роботі, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що підтвердила в судовому засіданні ОСОБА_2 .
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_2 , яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити, пояснення представника ТОВ «ФК «ДЕПТ ФІНАНС» Рябошапка О.В., яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги та просила її залишити без задоволення, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходив апеляційний суд, та застосовані норми права
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки у ній прямо визначено правило поведінки, а саме право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин (правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 29 березня 2021 року у справі № 2-5356/10).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Задовольняючи заяву про заміну сторони стягувача у виконавчому листі та виконавчому провадженні на його правонаступника, суд першої інстанції правильно врахував вищевказані положення закону та акцентував, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором про відступлення прав вимоги є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. Заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.
Доводи апеляційної скарги про те, що договором від 25 грудня 2006 року не передбачена переуступка прав вимоги, апеляційний суд вважає необгрунтованими, оскільки така можливість передбачена ст. 512 ЦК України, а відповідно до положень ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що необхідною умовою для заміни сторони є перебування виконавчого документу на виконанні і що заява про заміну сторони може бути подана тільки до відкриття виконавчого провадження, оскільки такі вимоги в ст. 442 ЦПК України відсутні. Заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність у стягувача при подачі заяви копій виконавчого листа, рішення суду не можуть обмежувати права стягувача, оскільки в заяві про заміну сторони у виконавчому провадженні, видачі дублікату виконавчого документу зазначено причини відсутності у нового кредитора будь-яких документів виконавчого провадження - державний виконавець прийняв постанову про повернення виконавчого листа стягувачу, проте ця постанова із виконавчим документом стягувачу не надходила, тобто виконавчий документ був втрачений.
Відповідно до статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно з підпунктм 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі N 2-836/11 (провадження N 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону N 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви".
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі N 2-1053/10 (провадження N 61-18169св18) зроблено висновок про те, що «оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист».
Суд, встановивши, що строк пропущений з підстав, що не залежали від заявника, виконавчий документ втрачено, рішення суду не виконано, дійшов правильного висновку про задоволення заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа та поновлення строку для його пред'явлення на виконання.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 просили скасувати ухвалу суду від 22 січня 2021 року, якою вирішено питання про виправлення описки в ухвалі суду від 11 листопада 2020 року в прізвищі боржників на підставі заяви представника ТОВ «ФК «ДЕНТ ФІНАНС».
Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Суд розглянув заяву представника ТОВ «ФК «ДЕНТ ФІНАНС» про виправлення описки у відповідності до вимог ст. 269 ЦПК України і підстав для скасування ухвали суду від 22 січня 2021 року апеляційний суд не вбачає.
Доводи апеляційної скарги не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття судового рішення щодо скасування або зміни оскаржуваних судових рішень.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і процесуальному сенсах.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Ухвали суду першої інстанції відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до частини 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині судового рішення, та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до помилкового судового рішення. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та судові рішення суду апеляційної інстанції не надано.
Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції виконав вимоги закону про законність судового рішення, висновки суду здійсненні з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судових рішень без змін.
Розподіл судових витрат
Відповідно до підпунктів «б» та «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки судові рішення залишено без змін, а апеляційна скарга - без задоволення, питання про розподіл судових витрат апеляційний суд не вирішує.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 листопада 2020 року та на ухвалу Жовтневого районного суду Донецької області від 22 січня 2021 року залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 11 листопада 2020 року та ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 22 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 29 жовтня 2021 року.
Суддя-доповідач О.М. Пономарьова
Судді С.А. Зайцева
М.Ю. Лопатіна
.
кст>