ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
28 жовтня 2021 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ 745062 від 07.10.2021 року приблизно о 17 год. 20 хв. 07.10.2021 року у м. Одеса, вул. Мечнікова, 76, ОСОБА_1 вела господарську діяльність з розміщення громадян у хостелі «Дей енд Найт», чим порушила вимоги передбачені Постановою КМУ № 1236, від 03.12.2020 року, за що передбачена адміністративна відповідальність ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала.
Суд, заслухавши притягувану, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження по справі, відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 254 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У статті 251 КУпАП зазначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 44-3 КУпАП полягає у порушенні правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до п.п. 21 п. 3 постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами) з 29 вересня 2021 р. на території України встановлюється жовтий рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється діяльність закладів, що надають послуги з розміщення (крім готелів, санаторно-курортних закладів, установ і закладів, які надають соціальні послуги, реабілітаційних установ для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, а також стаціонарних відділень первинного та складного протезування протезно-ортопедичних підприємств, що належать до сфери управління Міністерства соціальної політики, дитячих закладів оздоровлення та відпочинку).
У розумінні чинного законодавство діяльність хостелів є господарською діяльністю.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Частиною 2 ст. 55 ГК України встановлено, що суб'єктами господарювання є:
1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
При цьому в розумінні норм ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, якщо правопорушення стосується діяльності суб'єктів господарювання, а не фізичних осіб, то до відповідальності може бути притягнута саме посадова особа такого суб'єкта господарювання.
Між тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 була адміністратором хостелу за адресою: АДРЕСА_2 та саме вона організувала діяльність хостелу, тобто суб'єктом відповідальності за ст. 44-3 ч.1 КУпАП та відноситься до кола осіб, які можуть нести відповідальність за порушення вимог Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 р., оскільки з наданої копії договору оренди приміщення від 29 вересня 2018 року вбачається, що строк оренди був встановлений з 29.09.2018 року по 29.08.2021 року, у зв'язку з чим строк оренди на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 сплив та фактично стверджувати, що вказана особа знаходилась у хостелі у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності як суб'єкта господарювання - учасника господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством (ч.1 ст. 55 ГК України), неможливо.
Таким чином у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які докази відношення ОСОБА_1 до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, з матеріалів справи, зокрема з копії Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 має право на здійснення економічної діяльності та відповідно до копії Витягу з реєстру платників єдиного податку ОСОБА_1 місцем провадження господарської діяльності зазначено АДРЕСА_2 , однак вказана копія Витягу зазначена станом на 18.09.2018 року, що не є доказом того, що вказана інформація є актуальною станом на складання протоколу.
Вирішуючи питання щодо належності, допустимості та достатності доказів на підтвердження факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Таким чином, суд приходить до висновку, що в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні достатні докази на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 на день перевірки вела господарську діяльність з розміщення громадян у хостелі «Дей енд Найт» та відповідно мала дотримуватись правил щодо карантину людей у цьому закладі, виконуючи свої професійні обов'язки, при викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставинах.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, що дає суду підстави зробити висновок про недоведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Практика Європейського суду з прав людини вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи непростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
При цьому суд також виходить з вимог ст. 62 Конституції України та передбаченого у ній принципу презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення особи не може ґрунтуватись на припущеннях. В силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібермон проти Франції», Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язків не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
З урахуванням встановлених обставин, суд констатує, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості про те, що ОСОБА_1 вела господарську діяльність з розміщення громадян у хостелі «Дей енд Найт» та порушила правила щодо карантину людей, не підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи, а її винуватість не доведена допустимими і належними доказами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд трактує всі сумніви на користь особи і, приходить до однозначного висновку, ОСОБА_2 не підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.44-3 КУпАП, та відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КпАП України.
Керуючись ст. ст. 221, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44-3 КУпАП ОСОБА_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва
Єдиний унікальний номер справи: №522/19750/21
Номер провадження №3/522/13397/21
Головуючий суддя - Русєва А.С.