Справа № 509/4845/19
29 жовтня 2021 року Овідіопольський районний суд Одеській області у складі:
головуючого судді Кириченко П.Л.,
при секретарі Осадченко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення оплати за договором та моральної шкоди та зустрічнім позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним пункту угоди, суд, -
учасники цивільного провадження:
позивач по первісному позову: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 представник відповідача адвокат Козак Ф.І.
позивач по зустрічному позову: позивач ОСОБА_2 представник відповідача адвокат Козак Ф.І., відповідач ОСОБА_1 ,
05 вересня 2019 року до Овідіопольського районного суду Одеської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення оплати за договором та моральної шкоди, та просить стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у сумі 197 928 гривень у якості оплати за надані адвокатські послуги за Договором про правову допомогу №144 від 12.12.2015 року, та стягнути з відповідача на його користь 300 000 грн. моральної шкоди (а.с. 1).
29 жовтня 2019 року до Овідіопольського райсуду Одеської області звернувся ОСОБА_2 з зустрічним позовом про визнання недійсним п.4 угоди №144 від 12.12.2015 року укладений між ОСОБА_2 і адвокатом Орловським О.В в частині розміру винагороди.
позиція сторін
В обґрунтування позовних вимог, позивач ОСОБА_1 зазначив, що 12 грудня 2015 року ним, як адвокатом, було укладено Угоду про надання правової допомоги №144 з ОСОБА_2 , згідно якої позивачем здійснювалося представництво інтересів ОСОБА_2 у цивільній справі №509/3302/15 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, яким позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені повністю, а рішення суду набрало чинності 11.04.2016 року. Вказував, що зобов'язання за Угодою ним були виконані, були підготовлені процесуальні документи, відвідані судові засідання, досягнуто позитивного результату.
Відповідач ОСОБА_2 згідно умов Угоди зобов'язувався виплатити за надані йому адвокатські послуги гонорар у розмірі 3% від 1/3 всієї спадкової маси, яка залишилася після смерті його батька, тобто від вартості належної йому за законом частки. Згідно наявних оціночних звітів, приблизна вартість 1/3 (частки ОСОБА_2 ) отриманого у спадок нерухомого майна, складала станом на 30.03.2016 року (на дату винесення рішення) приблизно 5 145 926 грн., 3% від яких складають 154 377 грн. Крім того, до складу спадщини входило три автомобіля, приблизна загальна вартість яких складала 920 000 грн., 3% від яких складають 9200 грн. Загальна сума боргу складала 163 577 грн., та з урахуванням індексу інфляції і 3% річних від простроченої суми сума заборгованості складає 197 928 грн. Відповідач гроші, визначені Угодою не сплатив, став переховуватися від позивача. Такими діями відповідача також було завдано моральну шкоду у вигляді душевних страждань та хвилювань, пов'язаних з тривалою затримкою та несплатою винагороди, почалася депресія та на нервовому ґрунті загострилися хронічні захворювання. Завдану моральну шкоду оцінив у 300 000 грн.
Позивач по первісному позову ОСОБА_1 в ході судового розгляду надав до суду заяву про слухання справи за його відсутності, в якої підтримав позовні вимоги та просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 в ході судового розгляду надав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 зазначив, що вказана у п.4 Угоди №144 від 12.12.2015 року винагорода у розмірі 3% від 1/3 частини спадкової маси, є неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а також вона не відповідає вимогам статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно якої гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни гонорару, порядок його сплати, умови повернення визначаються у договорі. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація, досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Вважає, що зазначена у п.4 Угоди оплата у розмірі 3% від 1/3 частини спадкової маси не є фіксованим розміром або погодинною оплатою, а є завуальованою формою сплати за результат розгляду справи судом, що є неприпустимим, як складова предмету договору про надання юридичних послуг суперечить основним засадам здійснення правосуддя в Україні, актам цивільного законодавства.
Зазначає, що позовну заяву він готував та подавав до суду самостійно, 29.07.2015 року за його позовною заявою судом було відкрито провадження по справі, та після цього, у грудні 2015 року було укладено Угоду №144 з адвокатом Орловським О.В. на вкрай невигідних для нього умовах в непередбаченої законом формі в частині виплати гонорару у розмірі 3% від 1/3 частини спадкової маси, що є неспівмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатських послуг, так як адвокат був присутнім лише у трьох проміжних короткочасних судових засіданнях, а у судовому засіданні 30.03.2016 р. під час з'ясування обставин справи та дослідження доказів участі не приймав, пояснень суду не надавав, у судових дебатах участі не приймав, прийняття рішення про задоволення позову відбулося у відсутності адвоката Орловського О.В., відповідачі погоджувалися з його позовними вимогами, а тому справа не була складна.
Також вказує, що Угодою №144 від 12.12.2015 року не встановлено такої відповідальності, як відшкодування моральної шкоди, а тому така шкода не підлягає відшкодуванню у договірних правовідносинах.
Позивач по зустрічному позову ОСОБА_2 наполягав на своїх позовних вимогах та просить розглянути справу на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідач по зустрічному позову ОСОБА_1 копію позову та матеріалів до нього отримав належним чином, до суду направив заяву, з якої вбачається, що з позовом не погоджується.
рух справи
10 вересня 2019 року судом першої інстанції було відкрито цивільне провадження.
15 грудня 2020 року цивільні позови були об'єднані в одне провадження.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 509 ч. 1 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ч.1 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 627 ч.1 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 901 ч.1 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 27 ч.5 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
обставини, які встановлені судом
12 грудня 2015 року між фізичною особою ОСОБА_2 та адвокатом Орловським Олегом Володимировичем було укладено Угоду №144. (а.с.10). Пунктом 2 "Предмет угоди" зазначено представництво інтересів в Овідіопольському районному суді Одеській області. Пунктом 4 "Сума винагороди" зазначено 3% від 1/3 частини спадкової маси. Виходячи з угоди, яку було укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що між сторонами виникли цивільно-правові відносини, передбачені главою 63 ЦК України "Послуги" та розділом ІV Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Під час судового розгляду відповідач надав суду відзив на позов, з якого видно, що позивач ОСОБА_1 ,, будучи адвокатом, фактично належних послуг не надавав, його участь у справі носило формальний характер. Довідку позивача про результати роботи адвоката від 30.07.2021 року вважає недостовірною.
З матеріалів цивільної справи №509/3302/15 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , що діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання права власності на частину нерухомого майна та корпоративних прав в порядку спадкування за законом, видно, що учасниками цивільного провадження є позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат Орловський О.В., відповідачка ОСОБА_3 , яка діє в своїх інтересах та інтересах малолітнього ОСОБА_5 , відповідачка ОСОБА_6 . Предмет позову є вимоги майнового та не майнового характеру, а саме визнано право власності в порядку спадкування за законом на нерухоме майно, у вигляді 9(дев'яти) об'єктів нерухомого майна яке перебуває в різних населених пунктах на території Одеської області; 3(три) автомобіля; корпоративні права 3(трьох) юридичних осіб. Ціна позову складає 2 185 600. Під час судового розгляду судом першої інстанції не одноразово приймались процесуальні рішення, в тому числі 30 березня 2016 року, з якого видно, що позов був задоволений. В ході судового розгляду було призначено судові засідання. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 надав суду детальний опис (довідка) від 30.07.2021 року наданих послуг та виконаних робіт необхідних для надання правничої допомоги. Даний опис (довідка) відповідає матеріалам вищевказаної цивільної справи та підтверджується ходом розгляду справи. На час розгляду справи рішення є чинним.
Таким чином, суд приходить до висновку, що між позивачем ОСОБА_1 , будучи адвокатом та відповідачем ОСОБА_2 , будучи фізичною особою виникли правовідносини, щодо надання послуг, відповідно до глави 63 ЦК України та ст. 27 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яка відповідає принципам вільності укладання договору, вибору контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог діючого законодавства вимог розумності та справедливості.
30 березня 2016 року Овідіопольським районним судом Одеської області по вищевказаній цивільній справі №509/3302/15-ц за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визначено право спільної часткової власності на наступне рухоме та нерухоме майно та корпоративні права:
-1/3 частину земельної ділянки, площею 0,0489 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, розташованої по АДРЕСА_1 . Вартість об'єкту нерухомого майна відповідно до позову складає 720 000 грн.;
- 2/15частин житлового домоволодіння, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 та складається: літ А жилою площею 23,2 кв. м., загальною площею 30,3 кв. м., літ.«Б» - житлова площа: 35,6 кв.м. загальна площа 43,4 кв.м., літ. «Д»- вбиральня, літер «К»-сарай, літ. «Е»-вбиральня, 1-9 надвірні споруди, та розташовані на земельній ділянці пл. 0,091 га, яка знаходиться у фактичному користуванні. Вартість об'єкту нерухомого майна відповідно до позову складає 80 000 грн.;
- 1/36 частин домоволодіння з надвірними будівлями, яке знаходиться в АДРЕСА_4 , яке складається в цілому із: літ «А» - будинок жилий, цегляний, площею 128,7 кв.м., літ. «Б» магазин цегляний, площею 638,1 кв.м., літ. «Б» установа, цегляна, площею 67,5 кв. м., літ. «В», «Г», «Д» сараї, на земельній ділянці 1264 кв. метрів, яка знаходиться у фактичному користуванні. Вартість об'єкту нерухомого майна відповідно до позову складає 20 791 грн. грн.;
- 4/141 частин жилого будинку-будівлі, який знаходиться в АДРЕСА_5 , який складається в цілому із: літ. «А» будинок жилий будівля, цегляний, площею 1323,5 кв.м., літ. «В» гараж, літ. «Б» сарай, який розташований на земельній ділянці площею 1371, кв.м.,яка знаходиться у фактичному користуванні,
- 1/99 частин нежитлового приміщення, позначеного в плані: літ. «А» приміщення № XXXII, XXXIII, XXXIV - підвали, загальною площею 39, 4 кв.м., яке знаходиться АДРЕСА_5 , що складається в цілому: літ А будинок житловий, цегляний, площею 1323,5 кв.м., на земельній ділянці, площею 1371 кв.м. Вартість об'єкту нерухомого майна відповідно до позову складає 5 800 грн.;
-1/3 частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що знаходяться в АДРЕСА_6 , який складається в цілому з одного кам'яного жилого будинку під літ. «А», загальною площею 115,7 кв.м., житловою площею 66,4 кв.м. з спорудженням під № 1-2,І. Вартість об'єкту нерухомого майна (житловий будинок та земельна ділянка) відповідно до позову складає 1 600 000 грн.;
-1/3 частину земельної ділянки, площею 0,0125 га., цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована в АДРЕСА_6 . Вартість об'єкту нерухомого майна (житловий будинок та земельна ділянка) відповідно до позову складає 1 600 000 грн.;
-1/3 частину житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, загальною площею 424,90 м, житловою 193,5 м, який розташований в АДРЕСА_6 , житловому масиві « ІНФОРМАЦІЯ_2 », по АДРЕСА_7 . Вартість об'єкту нерухомого майна (житловий будинок та земельна ділянка) відповідно до позову складає 3 200 000 грн.;
-1/3 частину земельної ділянки площею 0,1295 га для будівництва і обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_7 . Вартість об'єкту нерухомого майна (житловий будинок та земельна ділянка) відповідно до позову складає 1 600 000 грн.;
-1/3 частину автомобіля марки LEXUS LX470, 2008 року виписку, номер шасі № НОМЕР_1 , вартістю 450000 грн.;
-1/3 частину автомобіля марки TOYOTA Lexus, 2000 р.в., кузов НОМЕР_2 , держ. номер НОМЕР_3 , вартістю 240000 грн.;
-1/3 частину автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT, 1993 р.в., шасі НОМЕР_4 ,вартістю 40000 грн.;
-1/3частину корпоративних прав засновника юридичної особи суб'єкта підприємницької діяльності Приватного підприємства «Транспортне-виробниче підприємство Автобаза № 5» (ПП „ТВП „Автобаза № 5), ідентифікаційний код 30662931, адреса: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Островського, 79; розмір статутного фонду складає 1000 грн.;
-1/3 частину корпоративних прав засновника юридичної особи суб'єкта підприємницької діяльності Малого багатопрофільного приватного підприємства «Дунай-Метал-Експорт» (МБПП Дунай-Метал-Експорт), ідентифікаційний код 30129130, адреса: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Островського, 79, розмір статутного фонду складає 1000 грн.;
-1/3 частину корпоративних прав засновника юридичної особи суб'єкта підприємницької діяльності Малого багатопрофільного приватного підприємства „Босфор Плюс (МБПП „Босфор Плюс), ідентифікаційний код 30129167, адреса: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Островського, 79, розмір статутного фонду складає 1000 грн.
Загальна ціна позову 1/3 частини спірного майна складає 2 185 600 грн. (а.с. 11)
В обґрунтування своїх позовних вимог в частині винагороди за надання правової допомоги, позивач ОСОБА_1 , посилається на довідки ТОВ "Ніка-Моріс" від 16.09.2019 року . (а.с.42-59) Згідно звітів вартість 1/3 частки отриманого відповідачем ОСОБА_2 у власність нерухомого майна, відповідно до судового рішення складає 5 145 926 грн., рухомого майна (автомобілі) складає - 306 666 грн., в свою чергу 3 % від даної суми складає - 163 577 грн.
Відповідач фактично не погоджується з даною вартістю об'єктів нерухомого майна, при цьому дане майно фактично знаходиться в його користуванні, належних та допустимих доказів того, щоб спростовували вартість надану з боку позивач ОСОБА_1 відповідач не надав.
Предметом розгляду даного спору є вартість послуг. Розмір послуг, який просить стягнути позивач ОСОБА_1 з відповідача складає 163 577 грн. З урахуванням предмету позову, який є надання послуг. Відсутності доступу позивача до об'єктів вищевказаного майна, суд вважає можливим взяти за основу вартість майна наданої з боку позивача ОСОБА_1 . Позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача 3 % річних за не виконання своїх зобов'язань в розмірі 34 351 грн. Відповідно до договору від 12.12.2015 року про надання правової допомоги, не була передбачена відповідальність за невиконання зобов'язань, предмет договору не містить конкретної суми (розміру) грошових коштів, а тому суд приходить до висновку , що в цій частині позовні вимоги, відповідно до ст.ст. 13,263 ЦПК України не знайшли свого обґрунтування.
Таким чином, суд приходить до висновку, що плата за договором про надання послуг (договором про правову допомогу) від 12.12.2015 року є співмірною, виходячи зі складності справи та наданих послуг з боку адвоката, часом, витрачених адвокатом на виконання відповідних послуг(робіт), обсягом наданих послуг з боку адвоката та їх якості, та ціни позову, а тому з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_7 підлягає стягненню оплата за договором послуги (договором про правову допомогу) в розмірі 163 577 грн.
Позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 300 000 гривень. Відповідач в даній частині позову не погоджується.
Відповідно до змісту угоди №144 від 12.12.2015 року не передбачено відповідальність відповідача за невиконання умов угоди у вигляді моральної шкоди.
Позивач ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів того, що при укладанні та виконанні вищевказаної угоди йому з боку ОСОБА_2 були здійснені протиправні дії, які принизили його честь та гідність і ділову репутацію, а тому вимога про стягнення моральної шкоди під час судового розгляду не знайшла свого підтвердження.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся із заявою в порядку ст. 267 ЦК України про застосування наслідків спливу строків позовної давності, посилаючись на те, що рішення суду по справі, в якій ОСОБА_1 представляв інтереси ОСОБА_2 , набуло чинності 11.04.2016 року, а позовну заяву ОСОБА_1 подав 05.09.2019 року після спливу трирічного строку позовної давності, та цей строк було пропущено ним без поважних причин. З вищевказаною заявою позивач фактично не погодився. В ході судового розгляду справи було з'ясовано, що по цивільній справі №509/3302/15-ц за позовом ОСОБА_2 до інших фізичних осіб, приймались неодноразово процесуальні рішення, останнє процесуальне рішення було прийнято 09.01.2018 року. З урахуванням останнього процесуального рішення та датою звернення до суду, яке мало місце 05.09.2019 року, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 не пропустив строк позовної давності, а сама заява відповідача ОСОБА_2 про застосування даних строків не знайшла свого підтвердження.
В ході судового розгляду, фізична особа ОСОБА_2 подав зустрічний позов та просив суд визнати недійсним п. 4 Угоди №144 від 12.12.2015 року, укладеної між ОСОБА_2 та відповідачем адвокатом Орловським О.В. в частині суми винагороди (гонорару).
Позивач ОСОБА_2 просить визнати зазначений пункт угоди недійсним, посилаючись на те, що даний пункт угоди суперечить основним засадам здійснення правосуддя в Україні, актам цивільного законодавства, та ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідач ОСОБА_1 з позовом не погодився, при цьому відзив відповідно до ст. 178 ЦПК України не надав.
Дослідивши письмові матеріали по справі, суд вважає, що позовні вимоги за зустрічним позовом не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.263 ч.1 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст.13 ч.1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом і передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ч.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
Дійсно у позивача ОСОБА_2 у 2015 році після смерті його батька ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , виникла необхідність у прийнятті спадщини за законом.
27 липня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовними вимогами про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
12.12.2015 року між позивачем ОСОБА_2 та адвокатом Орловським О.В. було укладено Угоду №144 про надання правової допомоги. Таким чином, суд приходить до висновку, що дійсно у позивача ОСОБА_2 виникла необхідність у наданні йому правової допомоги адвокатом. Виходячи з предмету позову, наявності спірного нерухомого майна та інших правовідносин, порядку розгляду, суд вважає, що дана справа є складною.
В пункті 4 угоди №144 зазначено, що розмір винагороди 3% від 1/3 частини спадкової маси, командировочні витрати 1500 грн. Дійсно даний пункт не передбачений актами цивільного законодавства, але з урахуванням правовідносин, які виникли між позивачем ОСОБА_2 та адвокатом, відповідає загальним засадам цивільного законодавства.
Позивач ОСОБА_2 під час судового розгляду не заперечував, що уклав угоду без будь-якого тиску, погрози, насильства тощо, або в будь-яких складних умовах.
Даний пункт угоди в контексті всієї угоди відповідає вимогам щодо звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та був підписаний та укладений учасниками без будь-яких обмежень.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сама угода від 12.12.2015 року та в тому числі пункт 4 цієї угоди, було укладено відповідно до ст. 627 ЦК України на умовах вільності його укладання, вибору контрагента та визначення умов договору.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_2 відповідно до ст. 13 ЦПК України в межах позовних вимог не зміг належним чином відповідно до ст. 263 ЦПК України обґрунтувати свої позовні вимоги, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
судові витрати
При поданні позову, позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір в розмірі 768 гривень. Позивач звернувся з позовом майнового характеру про стягнення грошових коштів. Суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 , підлягає частковому задоволенню, розмір грошових коштів, які підлягають стягненню складає 163 577 грн., що складає розмір судового збору на час подання позову в сумі 1635.77 грн., а тому з відповідача ОСОБА_2 на корись позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 768 грн. та з ОСОБА_2 на користь держави в розмірі 867.77 грн.
При поданні позову позивач ОСОБА_2 сплатив судовий збір у розмірі 768,40 грн. Суд прийшов до висновку, що позов є необґрунтований, а тому відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст.12,13,76-81,89,141,258, 259, 263-265,268 ЦПК ст.ст. 509 ч.1, 526 ч.1, 627 ч.1, 901 ч.1 ЦК України, ст. 27 ч.5 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення оплати за договором та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 оплату за договором в розмірі 163 577 грн. та судовий збір в розмірі768 грн., а всього 164 345 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 867.77 грн.
В іншій частині відмовити.
В задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним пункту угоди відмовити.
Копію рішення направити сторонам у справі.
Рішення може бути оскаржено до палати по цивільними справам Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.
Сторони по справі:
Сторони по справі:
-позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , код НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_8 ;
-відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_9 .
Суддя П.Л. Кириченко