Номер провадження: 11-сс/813/1293/21
Номер справи місцевого суду: 522/14875/21 1-кс/522/8055/21
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
27.10.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретарки судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.08.2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Одеси, маючого середню освіту, офіційно не одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий 19.10.2016 Приморським РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області, зі слів раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України у кримінальному провадженні №22021160000000123 від 27.07.2021 року,
установив
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.08.2021 року було задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Одеській області майора юстиції ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 тазастосовано відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.10.2021 року з визначенням розміру застави у сумі 3405000,00 грн.
Рішення слідчого судді мотивоване тим, що прокурором в судовому засіданні була доведена наявність у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину та наявність ризиків, передбачених п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а також із тим, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не зможуть забезпечити подальшу належну поведінку підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, вважає, що застава, згідно з абз.2 п.3 ч. 5 ст.182 та ч.3 ст.183 КПК України, як запобіжний захід, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, має бути визначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та визначив заставу у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3405000,00 грн.
Зміст вимог апеляційної скарги.
В своїй апеляційній скарзі, захисник підозрюваного вважає ухвалу слідчого судді необґрунтованою, та в обґрунтування апеляційної скарги посилається на наступне:
- повідомлення про підозру ОСОБА_8 вручене з порушенням порядку, передбаченого ст.278 КПК України, а тому фактично він не набув статусу підозрюваного;
- розмір застави, визначений слідчим суддею необґрунтований в оскаржуваній ухвалі, а суд, фактично не встановивши майновий стан підозрюваного, визначив явно непомірний розмір застави.
На підставі викладеного, захисник підозрюваного в апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
28.09.2021 року на електронну адресу апеляційного суду надійшли клопотання ОСОБА_8 та його захисника адвоката ОСОБА_7 про проведення розгляду апеляційної скарги за участю підозрюваного ОСОБА_8 .
Підозрюваний ОСОБА_8 у судове засідання апеляційного суду не був доставлений.
В судовому засіданні апеляційного суду захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_7 вважав за можливе провести апеляційний розгляд без участі підозрюваного ОСОБА_8 , пояснивши що це узгоджено з підозрюваним.
Відповідно до ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
Враховуючи вищезазначене, вислухавши думку захисника ОСОБА_7 та прокурора, які вважали за можливе розглянути справу за відсутності підозрюваного, враховуючи відсутність клопотання про участь підозрюваного в судовому засіданні, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності підозрюваного.
Позиції учасників судового розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника, який підтримав вимоги апеляційної скарги; думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Згідно частини 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК України вказує, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Рішення слідчого судді має чітко відповідати вимогам КПК України, у відповідності до яких воно постановлюється. В протилежному випадку рішення слідчого судді є незаконним.
Зазначені вимоги суд першої інстанції виконав в повному обсязі. В оскарженій ухвалі слідчий суддя навів належні та достатні мотиви для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, а також мотиви визначення розміру застави.
За таких обставин, на думку апеляційного суду, відсутні підстави стверджувати про необґрунтованість та невмотивованість судового рішення.
У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Згідно з приписом п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя при постановленні ухвали в повній мірі дотримався та врахував зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що у проваджені СВ УСБУ в Одеській області перебуває кримінальне провадження №22021160000000123 від 27.07.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.
У межах даного кримінального провадження 05.08.2021 року прокурором погоджено повідомлення про підозру ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі строком від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Твердження апеляційної скарги захисника стосовно того, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 вручене з порушенням порядку, передбаченого ст.278 КПК України, а тому фактично він не набув статусу підозрюваного, на думку апеляційного суду, не узгоджуються із нормами закону та фактичними обставинами, з огляду на таке.
Згідно з ч.1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру здійснюється в порядку, передбаченому ст.278 КПК України, відповідно до норм якої письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Отже, у разі неможливості вручити особисто, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений для виклику та приводу особи (глава 11 КПК України, ст. 135, 136), тобто шляхом надіслання поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою (ч.1 ст.135 КПК України); у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання, повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
Згідно рапорту слідчого (а.п.88) у зв'язку з відсутністю ОСОБА_8 за місцем реєстрації та невстановленням його фактичного місцезнаходження, слідчим вручене повідомлення про підозру відносно ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, його матері - ОСОБА_10 для подальшої передачі сину, що підтверджується її підписом на останньому аркуші цього повідомлення (а.п.68, 97 зворот).
Крім того, ОСОБА_11 для подальшої передачі сину вручено повістки про виклики підозрюваного ОСОБА_8 на допит до слідчого відділу УСБУ в Одеській області на 10 год. 00 хв. 09.08.2021 року та 10.08.2021 року, що підтверджується копіями відповідних корінців повістки про виклик (а.п.89).
У зв'язку з неявкою у визначені дати та час ОСОБА_8 до органу досудового розслідування, 10.08.2021 року слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_8 з метою його приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у даному кримінальному провадженні.
11.08.2021 року ОСОБА_8 затримано відповідно до зазначеної ухвали слідчого судді та він у цей день у присутності захисника особисто підписав раніше вручене його матері повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України (а.п.97 зворот).
За таких обставин апеляційний суд вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 вручено у відповідності до вимог ст.ст.135, 276, 278 КПК України, а тому на час розгляду клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою він набув статус підозрюваної особи у даному кримінальному провадженні.
Що стосується доводів апеляційної скарги розмір застави, визначений слідчим суддею необґрунтований в оскаржуваній ухвалі, а суд, фактично не встановивши майновий стан підозрюваного, визначив явно непомірний розмір застави, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 3 ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Апеляційний суд враховує зазначені вище норми законодавства та практику Європейського суду з прав людини.
Так, позиція Європейського суду з прав людини стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, Суд, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя врахував обставини вчиненого злочину а також прийняв до уваги особу підозрюваного, майновий та сімейний стан підозрюваного, який не є одруженим, інших даних про його особу та встановлені під час розгляду клопотання ризики, передбачені п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, у зв'язку з чим слідчий суддя дійшов вірного висновку, що застава у межах, встановлених п.3 ч.5 ст.182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків тоді як застава у розмірі 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом та такий розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, у випадку її внесення.
Апеляційний суд звертає увагу та враховує те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти громадської безпеки, а саме участь у терористичній організації «ЛНР», діяльність якої є незаконною та спрямованою на насильницьку зміну, повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також зміну меж території та державного кордону України.
Крім того, апеляційний суд враховує те, що згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_8 має також паспорт громадянина Російської Федерації (а.п.102), що, на переконання апеляційного суду, значно збільшує встановлені судом першої інстанції ризики, а тому застава у межах, встановлених п.3 ч.5 ст.182 КПК України, не здатна стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного під загрозою звернення застави в дохід держави, та забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, у випадку її внесення.
Апеляційний суд відхиляє посилання захисника на те, що слідчий суддя безпідставно обґрунтовує розмір застави наявністю нерухомого майна у родини підозрюваного, оскільки відповідно до ч.2 ст.182 КПК України застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), тоді як вартість мана, яке належить родині підозрюваного, як потенційних заставодавцев, зазначена у клопотанні слідчого, не свідчить про те, що визначений судом розмір застави може бути завідомо непомірним для заставодавця.
Враховуючи наведене, на переконання апеляційного суду саме визначений судом першої інстанції розмір застави у розмірі 1500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сукупності з покладенням на ОСОБА_8 обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України буде достатнім для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, дозволить контролювати його місце перебування під час досудового розслідування, а також зможе запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, на які посилається слідчий у клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги захисника немає, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала слідчого судді без змін.
Керуючись ст. 177, 182, 183, 196, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
постановив
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.08.2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України у кримінальному провадженні №22021160000000123 від 27.07.2021 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4