Номер провадження: 22-ц/813/8715/21
Номер справи місцевого суду: 496/3889/19
Головуючий у першій інстанції Галич О. П.
Доповідач Гірняк Л. А.
27.10.2021 року м. Одеса
Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
Головуючого судді - Гірняк Л.А.,
Суддів - Сегеди С.М., Цюри Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 13 квітня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1
- про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -
Короткий зміст позовної заяви:
03.10.2019 року ОСОБА_2 подала позов до ОСОБА_1 з вимогою про стягнення аліментів на малолітню дитину та на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років. Просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 16 990 грн. з урахуванням індексації, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також просить стягнути з відповідача на свою користь кошти на її утримання в розмірі 2 500 грн. до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.
Позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що 21.04.2017 року між нею та відповідачем було укладено шлюб. Від вказаного шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що з липня місяця шлюбні стосунки між нею та відповідачем фактично припинені, позивачкою подано позовну заяву про розлучення, син проживає з позивачкою та знаходиться на утриманні матері позивачки, оскільки сама ОСОБА_2 перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення дитиною трьох років
Відповідач надав відзив, в якому просив позовні вимоги задовольнити частково, а саме в частині стягнення аліментів на дитину у розмірі 2 000 грн. та стягнення аліментів на дружину до досягнення дитиною трьох років у розмірі 2 102 грн. Вказує, що виходячи з віку дитини, якому на момент надання даного відзиву ще немає двох років, мінімальний розмір аліментів, на які може беззаперечно розраховувати позивачка, є одна друга від мінімуму для дитини його віку 1 779 гривень, а саме 890 гривень щомісячно. Відповідач визнає свій обов'язок сплачувати на її утримання 2 102 гривень щомісячно, що відповідає прожитковому мінімуму на працездатну особу на 2019 рік.
Від представника позивачки - адвоката Чумаченко С.О. надійшли додаткові пояснення, у яких робиться наголос на розрахунок заробітної плати ОСОБА_1 за квітень 2019 року, відповідно до якого середньомісячна заробітна плата відповідача 2-го механіка складає 7 000 доларів США на місяць.
У запереченнях на додаткові пояснення представник відповідача - адвокат Кірова О.М. зазначає, що сума, яку позивачка має намір стягувати з нього на утримання дитини не відповідає принципу розумності та справедливості.
Короткий зміст рішення першої інстанції:
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 13 квітня 2021 року позов задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 16 990 грн., але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи від дня пред'явлення позову до суду, а саме з 03.10.2019 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 2 500 грн., щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову до суду, а саме з 03.10.2019 року до досягнення дитиною трьох років.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 гривень.
Допущено негайне виконання рішення суду в межах стягнення аліментів за один місяць.
Короткий зміст апеляційної скарги:
Відповідач, посилаючись на безпідставність зазначеного рішення, порушення норм матеріального та процесуального права, в апеляційній скарзі просить змінити рішення Біляївського районного суду Одеської області від 13.04.2021 р. та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 частково, а саме: стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 у розмірі 5 000 грн., але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи від дня пред'явлення позову до суду, а саме з 03.10.2019 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на її утримання у розмірі 1 147 грн., щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову до суду, а саме з 03.10.2019 року до досягнення дитиною трьох років.
До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник позивачки - ОСОБА_4 просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення Біляївського районного суду Одеської області від 13.04.2021 року - без змін.
АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) СТОРІН:
Апелянт зазначає, що висновок суду про стягнення 16 690 грн. аліментів щомісячно не ґрунтується на доказах, та що для нормального фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку його дитини достатньою є сума у розмірі 5 000 грн., оскільки дитина здорова, на будь-які додаткові кружки або заняття з метою його розвитку його не водять, чогось особливого він не потребує. Посилається на факт утримання ним двох непрацездатних батьків, один з яких є інвалідом II групи та потребує постійної допомоги.
У відзиві представник позивачки вказує, що відповідачем не надано суду належних та достовірних доказів того, що у нього немає можливості сплачувати аліменти у визначеному позивачкою розмірі, а й відтак відсутні підстави для їхнього зменшення лише за умови небажання останнього їх сплачувати у такому розмірі. Наголошує, що відповідач не надав жодного доказу, які стосуються фінансових витрат по у триманню батьків.
У відповіді на відзив ОСОБА_2 наголошує на тому, що з незрозумілих для нього причин колишній представник не надав до суду першої інстанції докази про утримання відповідачем батьків, а тому є всі підстави для прийняття їх для дослідження.
Матеріалами справи встановлено, що позивачка та відповідач уклали шлюб 21.04.2017 року, актовий запис - 735, що підтверджуються свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 ( т. 1 а.с. 19).
В період шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 2270 (т. 2 а.с. 33).
Згідно витягу з наказу Дачненського НВК «Школа-гімназія» № 219/01-11 від 29.12.2017 року, позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ( т. 1 а.с. 20).
З послужної книжки моряка № 05784/2009/24 вбачається, що відповідач є моряком з 2010 р. та з 27.05.2017 по 27.09.2017 року перебував на судні M/V «HONEY BADGER» судновласник AURELLIA SHIPPING LLC, на посаді другого механіка, з 19.02.2018 року по 02.07.2018 року перебував на судні M/V «STAR AQUARIUS» судновласник STAR ASIA I LLC, на посаді другого механіка, з 09.01.2019 року до 11.06.2019 року перебував на судні M/V «WOLFVERINE» судновласник RAINBOW MARITIME LLC на посаді другого механіка ( т. 1 а.с. 21-33).
На адвокатський запит № 0130 від 03.09.2019 року від ПП «Альфа Навігейшн» були надані копії контрактів, згідно яких ОСОБА_1 отримував послуги по працевлаштуванню за кордон від їхнього підприємства. ( т. 1 а.с. 37-40).
На виконання ухвали суду від 07.10.2019 року на адресу суду надійшов лист від Державної прикордонної служби України за вих. № 0.184-36779/0/15-19 від 23.10.2019 року в якому зазначено, що ОСОБА_1 перетинав державний кордон України у період з травня 2017 року по червень 2019 року ( т. 1 а.с. 59).
З наданої відповідачем розписки вбачається, що 09.07.2018 року від ОСОБА_5 було отримано в борг грошовій кошти у розмірі 60 000 доларів США з метою купівлі автомобіля. За вказаною розпискою вбачається, що відповідач має можливість повернути борг протягом місяця з надання письмової вимоги ( т. 1 а.с. 67-а).
На адвокатський запит № 142 від 22.05.2019 року від Інспекції з питань підготовки та дипломування моряків були надані копії підтверджуючих документів щодо наявності кваліфікації відповідача у професійній діяльності, а саме: паспорт моряка, послужна книжка моряка, свідоцтво про підвищення кваліфікації, посвідчення особи моряка ( т. 1 а.с. 82-99).
Згідно розрахунку заробітної плати за квітень та травень 2019 року відповідач отримав заробітну плату із усіма надбавками в розмірі по 7 000 дол. США ( т. 1 а.с. 34-35).
На виконання ухвали суду від 31.01.2020 року від АТ «ПУМБ» за вих. № КНО-07.8.3/518БТ від 13.02.2020 року надійшла відповідь, в якій зазначено, що станом на дату надання відповіді в Банку не відкривались рахунки на ім'я ОСОБА_1 . У відповіді від АТ «Укрсиббанк» за вих. № 15-1-4/20666 від 18.02.2020 року на виконання ухвали суду від 31.01.2020 року зазначено, що ОСОБА_1 рахунки в Банку не відкривав. У відповіді від АТ «Укрсиббанк» за вих. № 15-1-04/4958 від 26.02.2020 року на виконання ухвали суду від 31 січня 2020 року зазначено, що на ім'я ОСОБА_1 рахунки в Банку не відкривались. У відповіді від АТ «Приватбанк» за вих. № 20.1.0.0.0/7-20200217/1254 від 05.03.2020 року на виконання ухвали суду зазначено, що на ім'я ОСОБА_1 рахунки в Банку відсутні (т. 1 а.с. 122,125,131,133).
На виконання ухвали суду від 31.01.2020 року надійшла відповідь від ПАТ «МТБ Банк» у м. Одесі за вих. № 256/01-БТ від 18.02.2020 року в якій зазначено, що на ім'я ОСОБА_1 відкритий поточний рахунок № НОМЕР_3 . Станом на 18.02.2020 року залишок на поточному рахунку становить - 21,01 дол. США (двадцять один долар США 01 цент, заборгованість перед Банком) ( т. 1 а.с. 127-128).
Відповідно до довідки Чорноморської професійної спілки моряків від 13.10.2020 року, ОСОБА_1 не є членом профспілки та відомостями про його заробітну плату профспілка не володіє. Відповідно колективних договорів, укладених між роботодавцями та профспілкою щомісячна заробітна плата 2-го механіка складає 6 992 доларів США (т. 1 а.с. 183).
На виконання ухвали суду від 21.09.2019 року від ПАТ «МТБ Банк» на адресу суду надійшла виписка на ОСОБА_1 про рух коштів за період з 03.10.2019 року по 22.10.2020 р., з якої вбачається, що кошти відсутні «обороти в день - 0» (т. 1 а.с. 206-212).
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення за наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦК України.
Визначаючи розмір аліментів на малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 16 990 грн. районний суд виходив з того, що відповідач працює моряком на судах іноземних судновласників на посаді 2-го механіка та його заробітна плата за квітень та травень 2019 року становить по 7 000 дол. США.
Визначаючи розмір аліментів на дружину до досягнення дитиною трьох років у розмірі 2 102 грн. районний суд виходив з того, що вона не маєзмоги працювати і утримувати себе самостійно у зв'язку з перебуванням у декретній відпустці по догляду за дитиною, а відповідачявляється працездатною особою, інших осіб на утриманні не має.
Згідно ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За правилами, передбаченими ст.ст. 180 - 184, 192 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 1 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Отже, обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, незалежно від того, одружені вони, чи їх шлюб розірвано.
У відповідності до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Частиною 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В той же час, поняття «мінімум» визначає крайню межу, а ч. 2 ст. 182 СК України зобов'язує встановити розмір аліментів необхідний та достатній для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
В даному контексті суд пов'язує поняття гармонійного розвитку із процесом виховання дитини, як всебічно та гармонійно розвиненої особистості - члена суспільства у демократичній державі, якою проголошена Україна. Такий процес можливий лише при повній взаємодії всіх ланок суспільства: сім'ї, навчально-виховних закладів, громадських формувань, спеціальних інституцій держави. І лише комплексний підхід може принести очікувані результати. Він передбачає забезпечення єдності вимог у системі всебічного гармонійного виховання, а також єдності й узгодженості форм, засобів і методів впливу на особистість та включає завдання морального, розумового й фізичного виховання.
Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. 2 ст. 184 СК України, розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Аналіз вказаних норм свідчить, що кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Тобто, визначення способу (в твердій грошовій сумі чи частці) залежить тільки від вибору одержувача аліментів. При цьому для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі не має значення, що, зокрема: платник аліментів одержує заробіток (дохід) повністю або частково в іноземній валюті; або має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.11.2020 у справі № 523/2927/18.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що 21.04.2017 року сторони уклали шлюб, ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народився син - ОСОБА_3 . На момент звернення з позовом шлюбні відносини між сторонами були фактично припинені. Син проживає з позивачкою.
Відповідач працездатний та працевлаштований на керівній посаді другого механіка іноземного судна, отримує заробітну плату у іноземній валюті, робота моряка не є постійною зі стабільною платою та залежить від ринку праці, яка надається крюінговими компаніями з урахуванням різних умов пропонуючих контрактів.
Згідно щомісячного розрахунку заробітної плати за квітень та травень 2019 року відповідач отримав заробітну плату із усіма надбавками в розмірі по 7 000 дол. США.
Враховуючи мінливість доходів відповідача та періодичність рейсів, матеріальний стан відповідача можливо розрахувати наступним чином: 7 000 * 12 / 2 = 42 000 дол. США, що станом на момент винесення рішення становить близько 1 107 000 грн. на рік та 92 250 щомісячно. Таким чином, 16 990 грн. аліментів на утримання дитини складає 18,4% від щомісячного доходу відповідача, а 2 500 грн. аліментів на утримання дружини складають 2,7% його щомісячного доходу.
Суд першої інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог, а також стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану та матеріального становища відповідача, відсутності у платника аліментів на утриманні непрацездатних дружини, батьків, дітей, дійшов обґрунтованого висновку про те, що визначені ним розміри аліментів є достатніми для забезпечення гармонійного розвитку дитини та утримання дружини.
Згідно п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, в апеляційній скарзі має бути зазначено, в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Доводи апелянта про неподання з незрозумілих йому причин його колишнім представником, адвокатом Кіровою О.М. документів, які свідчили б про наявність у нього на утриманні непрацездатних осіб, а саме його матері та батька, оцінюються судом критично, адже відповідач не надав суду достатніх, допустимих та належних доказів поважності причин неподання зазначених доказів в суді першої інстанції. Крім того, відповідно до ст. 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Отже, обов'язок дітей утримувати своїх батьків має ґрунтуватися одночасно на двох підставах - непрацездатності батьків та їхньої потреби в матеріальній допомозі. Апелянт не надав суду належних, допустимих та достатніх доказів потреби його батьків в матеріальній допомозі, доказів утримання своїх батьків та проживання з ними однією сім'єю, а лише надав суду докази їхньої непрацездатності.
Посилання відповідача на те, що позивачка не вказує дохід, який отримує від держави у розмірі 860 грн. на місяць не беруться судовою колегією до уваги, оскільки отримання доходів матір'ю не звільняє батька від обов'язку щодо утримання дитини.
Інші наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог ст. 367 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Таким чином, суди першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь позивачки у твердій грошовій сумі у розмірі 16 990 грн. на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та аліментів на утримання позивачки у розмірі 2 500 грн.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 376, 379, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) - залишити без задоволення.
Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 13 квітня 2021 року залишити - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. п. а) - г) п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складено 27.10.2021 року.
Судді Одеського апеляційного суду Л.А. Гірняк
С.М. Сегеда
Т.В.Цюра