Справа № 461/2413/21 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.
Провадження № 33/811/1264/21 Доповідач в 2-й інстанції: Стельмах І. О.
29 жовтня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі:
судді - Стельмаха І.О.,
з участю особи яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 ,
захисника - адвоката Дуліч-Рибій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою захисника Дуліч-Рибій Ю.В., на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 18 серпня 2021 року
Постановою судді Галицького районного суду м. Львова від 18 серпня 2021 року,
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
який проживає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн судового збору.
ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 22.03.2021 о 23 год 51 хв. в м. Львові на вул. Городоцькій, 44, керував транспортним засобом марки «VolkswagenPolo», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка вимова). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
На постанову судді захисник Дуліч-Рибій Ю.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на такі доводи: постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята із значними порушеннями норм матеріального та процесуального права; протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції; відсутнє письмове направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я; на відеозаписі не відображено всієї події; відсутні належні та допустимі докази про факт вчинення адміністративного правопорушення.
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , його захисник Дуліч-Рибій Ю.В. апеляційну скаргу підтримали, просили задоволити. ОСОБА_1 пояснив, що не відмовлявся від проходження огляду, а просив у працівників поліції, щоб вони надали йому сертифікат відповідності на прилад «Драгер», йому надали лише свідоцтво. Через сумнів у правильності роботи приладу і відмовився пройти огляд на місці. До медичного закладу теж не поїхав, оскільки не довіряє медикам, вважає, що вони співпрацюють із працівниками поліції.
Захисник Дуліч-Рибій Ю.В. в суді апеляційної інстанції зазначила, що протокол не може бути належним доказом, оскільки між оригіналом протоколу та копією, яка наявна у ОСОБА_1 є розбіжності у даті його складання, так в оригіналі зазначено дату складання 23.03.2021 (яка виправлена), а в наявній копії 23.01.2021, що є суттєвим порушенням. Наголошує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, вимагав надати сертифікат, який так і не отримав, а саме направлення на огляд працівники поліції не виписували, що вважає порушенням порядку огляду. Наявний у матеріалах справи відеозапис не відображає всього спілкування працівників поліції із ОСОБА_1 . Зазначає, що у справі відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 , оскільки такий не відмовлявся від огляду.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , виступ захисника Дуліч-Рибій В.В., перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення від 23.03.2021 серії ОБ № 143116 (а.с.1);
відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції від 23.03.2021 відповідно до якого працівник поліції пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, на що ОСОБА_1 вимагав надати йому сертифікат на прилад «Драгер». Працівник поліції надав ОСОБА_1 свідоцтво про повірку приладу, але ОСОБА_1 продовжував вимагати сертифікат, та вказував, що у нього є підозра, що свідоцтво не дійсне в Україні. Працівник поліції неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на місці, але ОСОБА_1 продовжував вимагати сертифікат та висловлював сумнів щодо справності приладу. Працівник поліції роз'яснив, що таку поведінку розцінює, як відмову від огляду. ОСОБА_1 вказував, що не відмовляється. Однак, на пропозицію працівника поліції пройти огляд в медичному закладі чітко відмовився. У подальшому працівник поліції роз'яснив ОСОБА_1 , що згідно з п. 2.5 ПДР відносно нього буде складено протокол. Згодом на питання поліцейського до ОСОБА_1 , чому він не хоче проходити огляд - ОСОБА_1 повідомив, що не довіряє, та зазначив, що якби був у Києві, то пройшов би огляд. Працівник поліції склав протокол про адміністративне правопорушення, ознайомив ОСОБА_1 з його змістом, та роз'яснив заборону подальшого керування транспортним засобом (а.с. 2);
письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 23.03.2021 про те, що 23.03.2021 о 00 год 01 хв. у м. Львові на вул. Городоцькій, 44, працівниками поліції були залучені в якості свідків при оформленні адміністративних матеріалів, за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. В їх присутності водій транспортного засобу «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 від проходження у встановленому порядку огляду на стан сп'яніння з використанням приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився (а.с. 3-4);
постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3957516 від 22.03.2021 відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено стягнення у розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с. 3);
Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.
Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.
Згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
При цьому відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що і стало підставою для складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Як вбачається з наявного відеозапису у матеріалах справи, працівник поліції неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, але ОСОБА_1 вимагав надати йому сертифікат на прилад «Драгер».
Невиконання ОСОБА_1 неодноразових вимог поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, дії ОСОБА_1 , який постійно вимагав сертифікат відповідності приладу, правильно оцінені поліцейським, і суддею першої інстанції, як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинку транспортного засобу, так і в медичному закладі.
Доводи апеляційної скарги, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом, через розбіжність дат у його складанні, між оригіналом та копією протоколу, апеляційний суд вважає безпідставним, і такими, що не можуть бути безумовною підставою для скасування постанови.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 вказав, що подія мала місце 23.03.2021, і така дата збігається із датою зазначеною в оригіналі протоколу та датою, яка висвітлюється на копії відеозапису з нагрудної камери поліцейського, який долучено до справи, а тому виправлення поліцейським допущеної ним описки в даті протоколу не є такими істотними порушеннями закону, які б тягли за собою визнання адміністративного протоколу недопустимим доказом.
Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.
Твердження в апеляційній скарзі, що працівники поліції не виписали направлення на огляд до медичного закладу апеляційний суд до уваги не бере з таких підстав.
Відповідно до ч.2. ч.3, ч.4 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
З викладених вимог закону вбачається, що лише у випадку відмови водія від огляду на місці зупинки, або незгоди із результатами такого огляду, та надання згоди особи на проведення огляду в медичному закладі, працівник поліції повинен доставити водія до медичного закладу для проходження огляду, та виписати направлення на такий огляд.
Враховуючи, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі, відтак у працівників поліції не виникало обов'язку виписувати направлення на огляд.
Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Зібрані у справі докази в їх сукупності від повідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 18 серпня 2021 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Дуліч-Рибій Ю.В. - без задоволення.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя
Львівського апеляційного суду І.О. Стельмах