Справа № 308/13986/20
Закарпатський апеляційний суд
28.10.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., розглянувши апеляційну скаргу, яку подав представник ОСОБА_1 - адвокат Голуб В.К.,
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 січня 2021 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , гр. України, тимчасово не працюючого, відомості про ідентифікаційний номер платника податку в матеріалах справи відсутні,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн, з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн.
Згідно постанови, 14.12.2020 о 00 год. 35 хв., ОСОБА_1 по вул. Митрака, 17, в м. Ужгород, керував транспортним засобом марки «Fiat Stilo», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги передбачені п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР).
В апеляційній скарзі адвокат Голуб В.К. вказує на те, постанова судді є незаконною, необґрунтованою, такою, що прийнята судом без встановлення фактичних обставин справи та без встановлення вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення, тому має бути скасована. Просить постанову скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п. 6 ст. 247 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд доходить висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги не має.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника, - адвоката Голуба В. К., неявка яких, з огляду на положення ст. 294 КУпАП, не перешкоджає її розгляду. При цьому, береться до уваги те, що вказані вище особи були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи й даних про поважність причин їхньої неявки до апеляційного суду та заяви про відкладення розгляду справи на інший термін від них не надходило.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє з огляду на таке.
Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги згідно з положеннями ст. 294 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Приписами ст. 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності до приписів ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Апеляційний суд вважає, що вищевказані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відмову від проходження на законну вимогу поліцейського огляду на стан наркотичного сп'яніння є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст. 283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 цього адміністративного правопорушення.
Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №366038, 14.12.2020 о 00 год 35 хв, ОСОБА_1 по вул. Митрака, 17, у м. Ужгород, керував транспортним засобом марки «Fiat Stilo», д.н.з. НОМЕР_1 , з очевидними ознаками наркотичного сп'яніння (порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги передбачені п. 2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. З протоколу також убачається, що ОСОБА_1 своїми підписами засвідчив: зі змістом протоколу ознайомлений, копію його отримав, відомості щодо його особи внесені правильно.
Поясненнями свідків, громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджуються обставини, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку.
З розписки ОСОБА_1 , яка міститься у матеріалах справи убачається, що останній зобов'язується залишити свій транспортний засіб марки «Fiat Stilo», д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Лобачевського у м. Ужгород.
Постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН №3552669 від 14.12.2020 підтверджується той факт, що за порушення вимог ч. 5 ст. 121 КУпАП до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 (п'ятдесят одна) гривня.
Відеозаписом, який міститься на DVD-диску підтверджується, що ОСОБА_1 у присутності двох свідків категорично відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Вищенаведені докази, які є належними й допустимими та зібрані відповідно до вимог КУпАП, адже жодних порушень при їх збиранні під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених п. 2.5 ПДР та винуватість у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено будь-яких даних, які би давали підстави вважати, що поліцейські ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були упереджені при проведенні перевірки та складанні щодо ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення.
Суд також вважає, що підстави не довіряти або мати сумніви щодо правдивості та об'єктивності показів свідків - громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , - відсутні, оскільки останні були ознайомлені з їх обов'язками та правами, визначеними ст. 63 Конституції України, їх покази є послідовними та логічними і не спростовуються іншими доказами у справі.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що згідно з п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних речовин чи лікарських препаратів. Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, у тому числі алкогольного сп'яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція). Матеріалами справи, у тому числі й відеозаписом підтверджується, що водій ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про дотримання поліцейськими при оформленні матеріалів адміністративного правопорушення приписів Інструкції та відсутність неправомірних дій з боку поліцейських.
При оцінці доводів апелянта про те, що постанова суду першої інстанції є незаконною, апеляційний суд бере до уваги і те, що в апеляційній скарзі представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - адвокат Голуб В. К., не надав жодних обґрунтувань, які можуть слугувати підставою для висновків про допущення судом порушень матеріального та процесуального права при розгляді справи та прийнятті судового рішення, у тому числі не навів жодних мотивів та не надав будь-яких доказів, які би спростовували висновки суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі доказів, які містяться у матеріалах справи, зокрема відомостей, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, пояснень свідків, розписки водія ОСОБА_1 про залишення ним транспортного засобу на місці зупинки та відеозапису з бодікамер поліцейських, де чітко зафіксовано відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, - апеляційний суд визнає, що сумнівів у правильності та обґрунтованості висновків суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог передбачених п. 2.5 ПДР та вчинення ним адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - немає.
На підставі вищевказаного, апеляційний суд доходить висновку, що місцевим судом ОСОБА_1 обґрунтовано визнаний винним у порушенні вимог, передбачених пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України і, відповідно, у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення; що адміністративне стягнення на нього накладено в межах санкції вищевказаної статті, є таким, що відповідає як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, а також передбаченій ст. 23 КУпАП меті адміністративного стягнення.
Тому, на думку апеляційного суду, оскаржувана постанова, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни, а подану стороною захисту апеляційну скаргу, доводи якої не знайшли свого підтвердження та є безпідставними, слід залишити без задоволення.
Приймаючи рішення беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати свідків тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; те, що до апеляційної скарги не додано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та підтверджували доводи апеляційної скарги, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу стороною захисту не заявлялось; що ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Голуб В. К., не з'явившись на розгляд справи, позбавили себе можливості довести обґрунтованість доводів апеляційної скарги та надати відповідні докази в їх підтвердження.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав представник ОСОБА_1 - адвокат Голуб В.К., залишити без задоволення.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 січня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Стан