Справа № 308/727/20
Закарпатський апеляційний суд
27.10.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., за участю захисника - адвоката Сковородько І.Ф., представника Закарпатської митниці Зубенка І.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про порушення митних правил №33/4806/631/20, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23. 06. 2020.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, визнано винним у порушенні митних правил за ч. 6 ст. 470 МК України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн.
З протоколу про порушення митних правил № 4643/30500/19 від 22. 12. 2019 та постанови судді від 23. 06. 2020 вбачається, що 22. 12. 2019 о 05 год. 44 хв. в зону митного контролю на ділянку «В'їзд» (ЗМК - пасажирська) по «зеленому коридору» митного посту «Тиса» Закарпатської митниці Держмитслужби, заїхав легковий автомобіль марки «OPEL», моделі «VIVARO», номерний знак НОМЕР_1 , де в якості пасажира слідував ОСОБА_1 . Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України внаслідок чого встановлено, що останнім 19. 11. 2017, через митний пост «Тиса» Закарпатської митниці ДФС на митну територію України в митному режимі «транзит» було ввезено легковий автомобіль марки «OPEL», моделі «VECTRA», номер кузова № НОМЕР_2 , номерний знак Чехії НОМЕР_3 , який станом на 22. 12. 2019 значиться не вивезеним за межі митної території України та продовжує перебувати на території України з перевищенням строку транзиту.
На думку органу, що склав протокол про порушення митних правил та суду першої інстанції, ОСОБА_1 перевищив установлений ст. 95 МК України строк доставки транспортного засобу особистого призначення, а саме транспортного засобу марки «OPEL», моделі «VECTRA», номер кузова № НОМЕР_2 з реєстраційним знаком Чехії НОМЕР_3 , що перебуває під митним контролем, до органу доходів і зборів призначення (а при переміщенні в межах зони діяльності однієї митниці - від одного підрозділу цієї митниці до іншого), більше ніж на тридцять діб, за що передбачена відповідальність за ч. 6 ст. 470 Митного кодексу України.
-2-
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді від 23. 06. 2020 щодо нього скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає про незаконність та необґрунтованість постанови, оскільки така прийнята без належного з'ясування всіх фактичних обставин справи та без дотримання вимог чинного законодавства України. Вказує на те, що місцевим судом належним чином не звернуто уваги на складення відносно нього протоколу про порушення митних правил поза межами шестимісячного строку з дня виявлення порушення ще 30. 11. 2017, оскільки він неодноразово перетинав митний кордон України і працівникам митниці починаючи з 30. 11. 2017 було відомо про не вивезення ним завчасно за межі митної території України ввезеного транспортного засобу, яких до того ж він неодноразово повідомляв про поважність причин не вивезення автомобіля через його несправність. Посилається на те, що на момент вчинення правопорушення в листопаді 2017 року діяла попередня редакція ст. 467 МК України, яка не передбачала зупинення строків накладення адміністративного стягнення на час розгляду справи судом і яка повинна бути застосована в даному випадку, а отже, на день винесення постанови судді 23. 06. 2020 також минув шестимісячний строк накладення адміністративного стягнення з дня складення протоколу про порушення митних правил від 22. 12. 2019.
В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представник Закарпатської митниці Зубенко І.І. вказує на законність постанови суду та безпідставність апеляційної скарги з огляду на наступне. Зазначає, що вказані у протоколі про порушення митних правил фактичні обставини стали правомірною підставою для винесення оскаржуваної постанови. ОСОБА_1 перевищив установлений ст. 95 МК України строк доставки транспортного засобу особистого призначення, а саме: транспортного засобу марки «OPEL», моделі «VECTRA», номер кузова № НОМЕР_2 з реєстраційним знаком Чехії НОМЕР_3 , що перебуває під митним контролем, до митного органу (а при переміщенні в межах зони діяльності однієї митниці - від одного підрозділу цієї митниці до іншого), більше ніж на тридцять діб, за що обґрунтовано підданий адміністративній відповідальності за ч. 6 ст. 470 МК України. При цьому жодних доказів, що підтверджують обставини, перелічені в ч. 1 ст. 460 МК України, якою визначено, що вчинення порушень митних правил, передбачених статтею 470 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, не надав. Окрім того, вважає необґрунтованими також і доводи про ухвалення оскаржуваної постанови поза межами строків, передбачених ст. 467 МК України, оскільки вважає правопорушення не триваючим, що вказує на неправильне тлумачення ОСОБА_1 вказаної норми закону. Фактично автомобіль марки «OPEL», моделі «VECTRA», номер кузова № НОМЕР_2 з реєстраційним знаком Чехії НОМЕР_3 ОСОБА_1 , з митної території України не вивезений, отже, протиправне невиконання взятого на себе зобов'язання про транзит продовжується і до цього часу, що вказує на те, що дане правопорушення є триваючим, а тому вважається формально закінченим з моменту фіксування такого у протоколі про порушення митних правил. Також вважає такими, що не спростовують доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, твердження ОСОБА_1 про те, що він протягом 2018-2019 неодноразово перетинав кордон України та піддавався перевірці працівниками митниці, оскільки в ході проведення аналітично-перевірочних заходів з використанням баз даних, а саме: АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України, було встановлено, що ОСОБА_1 перетинав кордон в указаний період в якості пасажира (п/п «Дзвінкове»), у пішохідному пункті пропуску «Малі Селменці», повітряним транспортом (аеропорт «Бориспіль») та залізничним транспортом «МП Чоп-Залізничний», а отже, не здійснював декларування транспортних засобів.
-3-
Справа про порушення митних правил розглядається у відсутності ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду. За згодою його захисника - адвоката Сковородько І.Ф., апеляційний суд відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, розглядає справу у його відсутності, оскільки зі слів адвоката Недбальський Д.В. обізнаний про розгляд апеляційної скарги в суді.
Заслухавши пояснення захисника - адвоката Сковородько І.Ф. на підтримання апеляційних вимог, заперечення проти таких представника Закарпатської митниці Зубенкма І.І., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши докеазип, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За приписом п. 3 ч. 1 ст. 8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.
Згідно ст. 486 МК України та ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 489 МК України та ст. 280 КУпАП встановлено, що при розгляді справи підлягають з'ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На переконання апеляційного суду, при розгляді справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані у повній мірі.
Згідно ст. 90 МК України транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митними органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Частиною 6 статті 379 МК України передбачено, що строки тимчасового ввезення громадянами товарів на митну територію України встановлюються відповідно до статті 108 цього Кодексу, а строки ввезення з метою транзиту - відповідно до статті 95 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 381 МК України встановлено, що громадянам дозволяється поміщувати у митний режим транзиту транспортні засоби особистого користування з метою прохідного транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок митного органу, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом, та переміщуються громадянами-нерезидентами.
Відповідно до глави 55 розділу ХІІ МК України поміщення громадянином - резидентом транспортного засобу, постійно зареєстрованого у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, у будь-який інший митний режим ніж транзит супроводжуватиметься обов'язковим письмовим декларуванням цього транспортного засобу та виконанням інших митних формальностей, передбачених Митним кодексом України (письмове зобов'язання, застосування заходів гарантування тощо).
-4-
Пунктом 57 частини 1 статті 4 МК України встановлено, що термін «товар» уживається в значенні будь-якої рухомої речі, у тому числі такої, на яку законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
Отже, «транспортний засіб особистого користування» охоплюється поняттям «товар», оскільки є рухомою річчю.
Товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, перебувають під митним контролем і повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст. 95 МК України (ст.ст. 90, 93 МК України).
Так, у п. 1 ч. 1 ст. 95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Приписами ч. 6 ст. 470 МК України передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше, ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розкомплектування, яка тягне за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.
Отже, перевищення встановленого ст. 95 МК України строку транзитного перевезення транспортного засобу, ввезеного на митну територію України більше, ніж десять діб визнається порушенням митних правил, за яке передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу з конфіскації транспортного засобу.
Обставин, передбачених ст. 460 МК України, з настанням яких діяння, передбачене ст. 470 МК України, не тягне за собою адміністративної відповідальності під час судового розгляду не встановлено, як не встановлено дії обставин непереборної сили, які стали причиною перевищення встановленого Митним кодексом України строку доставки транспортного засобу особистого користування.
На переконання апеляційного суду не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він неодноразово звертався до митного органу з приводу неможливості з об'єктивних причин вивезти за межі митної території України автомобіль, оскільки вони не підтверджуються жодними наявними в матеріалах справи доказами і такі не надані апеляційному суду.
З огляду на наведене, апеляційний суд погоджується з висновком судді першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України.
Винуватість ОСОБА_1 підтверджується доказами у справі, а саме: протоколом про порушення митних правил № 4643/30500/19 від 22. 12. 2019 (а.с.1-4), електронними витягами із ЄАІС ДФС України, АСМО «Інспектор» (а.с.5-6), доповідною запискою головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного посту «Тиса» Малетича М.І. від 22. 12. 2019 (а.с.12-13) та іншими матеріалами справи.
Вказані докази, на думку апеляційного суду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому законом, та прямо чи непрямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, а також інших обставин, які мають значення для провадження.
Наведеними доказами, достовірність яких в апеляційного суду не викликає сумнівів, у повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 470 МК України.
-5-
Не заслуговують на увагу і доводи ОСОБА_1 про закінчення строків накладення на нього адміністративного стягнення та складення митним органом протоколу про порушення митних правил від 22. 12. 2019 поза межами шестимісячного строку з дня виявлення правопорушення ще 30. 11. 2017 з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається і це не заперечує сам ОСОБА_1 , що ввезений ним 19. 11. 2017 на митну територію України транспортний засіб, так і не вивезений за її межі до теперішнього часу.
Правопорушення, передбачене ч. 6 ст. 470 МК України, є триваючим.
У матеріалах справи відсутні будь-які відомості про те, що митний орган скоріше, аніж 22. 12. 2019 виявив зазначене порушення ОСОБА_1 митних правил.
Відповідно до ч. 1 ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил відповідно до ст. 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом. Дана частина цієї статті в редакції Закону № 2612-VIII від 08. 11. 2018. Оскільки вчинене ОСОБА_1 триваюче правопорушення мало місце і після набрання чинності цим законом, протокол про порушення митних правил був складений вже за час його дії, тому в силу приписів даної норми строк накладення адміністративного стягнення у цій справі зупинився на час її розгляду судом.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 МК України, норми законів України, які пом'якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.
Положеннями ч. 6 ст. 470 МК України передбачено, що перевищення установленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортних засобів особистого користування та транспортних засобів комерційного призначення більше ніж на тридцять діб, а так само втрата цих транспортних засобів, у тому числі їх розукомплектування - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або конфіскацію таких транспортних засобів.
Водночас Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового порядку застосування статей 470 та 481» від 19. 12. 2019 №395-ІХ передбачено, що вчинення порушень митних правил, передбачених частинами п'ятою та шостою статті 470 цього Кодексу, виявлених у період з 22. 08. 2019 по 31. 12. 2019 включно, тягне за собою застосування адміністративного стягнення, передбаченого частиною третьою зазначеної статті.
При цьому санкцією ч. 3 ст. 470 МК України передбачено накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, порушення ОСОБА_1 митних правил було виявлено 22. 12. 2019, тобто в період дії наведеного вище Закону, а отже судом першої інстанції правильно до останнього застосовано адміністративне стягнення, передбачене ч. 3 ст. 470 МК України у виді штрафу в розмірі п'ятисот неподаткових мінімумів доходів громадян, яке є безальтернативним.
З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до висновку проте, що підстав для скасування чи зміни оскарженої постанови судді немає, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
-6-
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАПу частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі про витребування доказів, не заявлялось.
Керуючись ст. ст. 527 - 530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23. 06. 2020 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 470 МК України,- без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя