Справа № 307/832/21
Закарпатський апеляційний суд
26.10.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., за участю захисника-адвоката Білчика О.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Ужгороді, справу про адміністративне правопорушення №33/4806/503/21 за апеляційною скаргою захисника - адвоката Білчика О.Ю. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 12. 05. 2021.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, директор ТзОВ «Старлайнер», місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався, визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі дві тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454, 40 грн.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №745232 від 10. 03. 2021 та постанови судді від 12. 05. 2021 вбачається, що ОСОБА_1 10. 03. 2021 о 05 год. 56 хв. в м. Тячів по вул. Нересенській, на автомобілі марки «Мерседес Бенц Спрінтер», державний номерний знак НОМЕР_1 , перевозив пасажирів в кількості 07 (сім) осіб, чим порушив п. п. 11 п. 3.5 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 19. 12. 2020, із змінами №104 від 17. 02. 2021 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат Білчик О.Ю. в інтересах ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує на незаконність та обґрунтованість постанови суду, вважає, що суд належним чином не дослідив докази в справі та не вірно встановив фактичні обставини. Вказує, що його довірителя ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, як посадову особу ТзОВ «Старлайнер», ЄДРПОУ 41493785, однак останній ніколи не був посадовою особою вказаного Товариства та не являється ні його засновником, ні учасником. З наведених підстав вважає, що діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, що ставиться йому у вину. Окрім того, захисник - адвокат Білчик О.Ю. порушує питання про поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки суд розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 , а копію постанови отримав лише 27. 05. 2021, що позбавило його можливості вчасно її оскаржити.
-2-
Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 на розгляд справи щодо нього не з'явився, судову кореспонденцію отримував, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07. 07. 1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 , що не може розцінюватись як порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП. Окрім того, апеляційний суд враховує думку захисника - адвоката Білчика О.Ю., який не заперечував про розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 , який обізнаний про день, час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення захисника - адвоката Білчика О.Ю., який підтримав вимоги апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання та апеляційної скарги, суд приходить до висновку про задоволення клопотання про поновлення строку та часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце, і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_3 не був присутнім в судовому засіданні під час розгляду справи щодо нього, інших доказів, ніж ті, які зазначені в апеляційній скарзі, щодо дати отримання постанови судді від 12. 05. 2021, в матеріалах справи відсутні.
З врахуванням наведеного, з метою недопущення порушення права на захист особи, доводи захисника - адвоката Білчика О.Ю. щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови відносно ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає поважними, клопотання таким, що підлягає до задоволення, а строк поновленню.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
-3-
Диспозицією ч. 1 ст. 44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Разом з тим, вказана норма є бланкетною правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст.
Згідно з частиною першою статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів № 211 від 11. 03. 2020 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» встановлено на усій території України карантин.
Згідно з підпунктом 11 пункту 3-5 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09. 12. 2020 на території регіонів, на яких установлений «червоний» рівень епідемічної небезпеки, додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, забороняється, зокрема здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів (посадки та висадки) автомобільним, залізничним транспортом, крім транзитних перевезень та перевезень легковими автомобілями, кількість пасажирів, включаючи водія, в яких не більше п'яти осіб без урахування дітей віком до 14 років службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами підприємств, закладів та установ в межах кількості місць для сидіння і виключно за маршрутами руху, про які поінформовано не менше ніж за два дні органи Національної поліції; пасажирів спеціальними залізничними рейсами у внутрішньому сполученні, рішення щодо яких приймається в кожному конкретному випадку перевізником за заявками обласних державних адміністрацій за погодженням з Міністерством інфраструктури та Міністерством охорони здоров'я, а також у приміському залізничному сполученні за рішенням перевізника, прийнятим за поданням чи за погодженням з обласною державною адміністрацією.
Статтею 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначено, що карантин, це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
З матеріалів справи та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 10. 03. 2021 о 05 год. 56 хв. в м. Тячів по вул. Нересенській, на автомобілі марки «Мерседес Бенц Спрінтер», державний номерний знак НОМЕР_1 , перевозив пасажирів в кількості 07 (сім) осіб, чим порушив п.п.11 п.3.5 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 19. 12. 2020, із змінами внесеними постановою №104 від 17. 02. 2021 та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Незважаючи на заперечення захисником Білчиком О.Ю. вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, його винуватість у вчиненні вказаного правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів.
Зокрема, вина ОСОБА_1 стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 №745232 від 10. 03. 2021; рапортом поліцейського СРПП Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області Бойка І. від 10. 03. 2021; відеозаписом із нагрудного відеореєстратора працівника поліції
-4-
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження захисника Білчика О.Ю. в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необгрунтованими. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 №745232 від 10. 03. 2021 зазначено: дату і місце його складення; посаду, прізвище, ім'я та по батькові працівника поліції, який склав протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; а також зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, однак від підписання протоколу та отримання його копії ОСОБА_1 , у тому числі від надання будь-яких пояснень відмовився.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейським з РПП ВПО №1 Тячівського РВП ГУ НП в Закарпатській області Бойком І.І. законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейським дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №745232 від 10. 03. 2021 складено у відповідності до вимог, встановлених ст. 256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом.
Зазначені докази у своїй сукупності підтверджують наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність наведених доказів та викладених в них обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Отже, вказаний висновок про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги захисника Білчика О.Ю. щодо порушення місцевим судом законодавства при винесенні постанови, яке полягало у нез'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді
При цьому не заслуговують на увагу й доводи захисника про те, що ОСОБА_3 притягнутий до відповідальності, як посадова особа суб'єкта господарювання, оскільки а ні ст. 44-3 КУпАП, а ні п.п. 11 п. 3-5 постанови №1236, не містять вказівку про те, що суб'єктом вчинення адміністративного правопорушення та закріплені на законодавчому рівні обмеження та заборони стосуються виключно суб'єкта господарювання.
Той факт, що ОСОБА_3 керував транспортним засобом та особисто здійснював перевезення пасажирів у кількості 07 (сім) осіб на території регіону, на якому встановлено червоний рівень епідемічної небезпеки, свідчить про фактичне порушення ним встановлених правил щодо карантину людей, та запроваджених посилених протиепідемічних заходів.
Наявне у постанові суду першої інстанції помилкове посилання на те, що ОСОБА_3 є засновником ТзОВ «Старлайнер», ЄДРПОУ 41493785, що спростовується з долученого до апеляційної скарги витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ФОП та громадських формувань, хоча і має місце, однак не впливає на факт доведення винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
-5-
Суд першої інстанції, при обставинах наведених у постанові, повно й об'єктивно дослідив усі матеріали справи про адміністративне правопорушення, та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Разом з тим, санкція ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, передбачає накладення стягнення у виді штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ст. ст. 23, 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність та враховується мета адміністративного стягнення, яка застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Зі змісту постанови місцевого суду вбачається, що в ній відсутні обґрунтування та мотиви обрання судом саме такої міри та виду адміністративного стягнення з огляду на справедливий баланс між адміністративним проступком та мірою відповідальності.
Статтею 24 КУпАП зазначено, що обставинами, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються: 1) щире розкаяння винного; 2) відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди; 3) вчинення правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання або при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин; 4) вчинення правопорушення неповнолітнім; 5) вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року. Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом'якшуючими і обставини, не зазначені в законі.
Обставини, які пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, є проявом принципу індивідуалізації покарання.
Суддя при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді максимального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті, прийняте рішення не мотивувала.
Судом належним чином не враховано те, що ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності притягується вперше, відсутні обставини, що обтяжують його відповідальність, а тому апеляційний суд з урахуванням особи порушника, враховуючи мету адміністративного стягнення, прийшов до висновку про те, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді мінімального розміру штрафу, визначеного санкцією ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, що в даному випадку буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів, поваги до правил співжиття, а також забезпечить запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
У зв'язку з наведеним, постанова в частині накладення адміністративного стягнення підлягає зміні.
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною
-6-
захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, і будь-яких обґрунтованих клопотань з цього приводу, у тому числі про витребування доказів, не заявлялось.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
клопотання захисника - адвоката Білчика О.Ю задовольнити, поновити захиснику Білчику О.Ю. строк на апеляційне оскарження постанови судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 12. 05. 2021 .
Апеляційну скаргу захисника - адвоката Білчика О.Ю. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Тячівського районного суду Закарпатської області від 12. 05. 2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАПв частині накладеного адміністративного стягнення у виді штрафу змінити, застосувавши до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
У решті постанову судді від 12. 05. 2021 щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
'
Суддя