Справа № 308/3581/20
Закарпатський апеляційний суд
26.10.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/630/20, за апеляційною скаргою захисника-адвоката Ковача І.В. подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17. 06. 2020.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 388849 від 19. 03. 2020 та постанови судді від 17. 06. 2020 вбачається, що ОСОБА_1 19. 03. 2020 о 09 год. 25 хв. на автодорозі «Київ-Чоп» у с. Глибоке, керував автомобілем марки ГАЗ-2705, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку із застосуванням технічного приладу «Драгер» в присутності двох свідків. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Ковач І.В. просить постанову судді від 17. 06. 2020 скасувати та закрити провадження у справі в порядку ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог вказує на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції. Стверджує про порушення судом вимог ст. 278 КУпАП, зокрема щодо не витребування під час підготовки справи до розгляду від органу поліції відеозапису, який доданий до протоколу про адміністративне правопорушення і відсутність такого запису при розгляді справи, а також не з'ясування належним чином фактичних обставин справи, в тому числі у не допиті поліцейського ОСОБА_3 . Звертає увагу на те, що письмові пояснення свідків не є належними і допустимими доказами, оскільки містять виправлення і суперечливі відомості. Також вказує на недійсність результатів тесту, оскільки прилад «Драгер Алкотест 6810» не пройшов калібрування у встановлений виробником шестимісячний строк. Вважає, що суд не встановив доказів, якими підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. В даному випадку слід застосувати аналогію закону, а саме положення ст. ст. 49, 106 КК України щодо звільнення ОСОБА_1 від відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності з огляду на сплив тримісячного строку із дня складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
-2-
Будучи неодноразово належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Ковач І.В. на розгляд справи щодо ОСОБА_1 не з'явилися, судову кореспонденцію отримували, до суду в черговий раз не з'явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч. 4 ст. 294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07. 07. 1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Ковача І.В., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. ст. 268, 271 КУпАП. Крім того апеляційний суд враховує заяву захисника - адвоката Ковача І.В. про розгляд апеляційної скарги у його відсутності.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та наведені доводи, викладені в апеляційній скарзі, дослідивши зібрані по справі докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
За змістом ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09. 11. 2015 (далі Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
-3-
Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними і дослідженими судом доказами.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення та досліджених доказів, апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 19. 03. 2020 о 09 год. 25 хв. на автодорозі «Київ-Чоп» у с. Глибоке керував автомобілем марки ГАЗ-2705, номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку із застосуванням технічного приладу «Драгер» в присутності двох свідків. Відповідно до роздруківки тесту № 845 приладу «Драгер Алкотест 6810» у ОСОБА_1 виявлено стан алкогольного сп'яніння з результатом 1,48 проміле.
Безпосередньо у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 власноручно у своїх пояснень зазначив, що напередодні вживав вино, а в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів з результатом про його перебування в стані алкогольного сп'яніння в 1,48 проміле, погодився (а. с. 1, 5).
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП також стверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів.
Зокрема, вина ОСОБА_1 стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 388849 від 19. 03. 2020, яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результатами тесту № 845 приладу «Драгер Алкотест 6810», поясненнями свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , рапортом поліцейського Лібри В.В.
Під час розгляду справи апеляційним судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що поліцейський СРПП Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області Лібра В.В. був упереджений при складанні протоколу, що в нього були підстави фальсифікувати такий. Тому, суд приходить до висновку, що вказаний поліцейський при виконанні своїх функціональних обов'язків діяв у межах наданих йому повноважень, протокол ним складено згідно з вимогами Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07. 11. 2015 та згідно зі ст. 256 КУпАП.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
З встановлених апеляційним судом обставин вбачається, що ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу погодився на проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та погодився з його результатом. Використати надане йому право на проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, бажання не виявив.
Судом першої інстанції вживалися заходи щодо надання органом поліції копії відеозапису даної події і, як наслідок, листом заступника начальника Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області від 03. 06. 2020 повідомлено суд про неможливість її надати (а. с. 15, 24), а також судом викликався в судове засідання поліцейський Лібра В.В., який складав даний протокол про адміністративне правопорушення, однак до суду не з'явився (а. с. 25).
Оцінюючи доводи апеляційної скарги захисника - адвоката Ковача І.В. про те, що показники приладу «Alkotest 6810» фірми «Drager» не можуть вважатися допустимим доказом, апеляційний суд звертає увагу на наступне.
-4-
Згідно з пунктами першим та третім розділу ІІ зазначеної Інструкції передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Перелік спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України та Держспоживстандартом для проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння міститься в Державному реєстрі затверджених типів засобів вимірювальної техніки, Газоаналізатор «Drager Alcotest», в тому числі 6810, включений до вказаного переліку.
Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01. 01. 2016, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається. Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016.
Відповідно до листа (який є публічно доступним) заступника директора Українського медичного центру сертифікації МОЗ України № 45 від 18. 01. 2018 на запит Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, використання медичних виробів «Газоаналізатори «Alcotest Drager 6810», які були завезені та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії Свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10. 02. 2010 по 10. 02. 2015, є можливим, за умов додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджує вірність результатів вимірювання.
В апеляційній скарзі не наведено переконливих доводів щодо неможливості застосування приладу «Alcotest Drager 6810», або заборони використання його на території України, за умови правомірності введення такого в експлуатацію на час дії дозвільних документів та своєчасного проходження відповідного калібрування.
При цьому із роздруківки результату технічного приладу «Drager Alcotest 6810», застосованого працівниками поліції для перевірки стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 вбачається, що вказаний технічний засіб пройшов повірку 02. 08. 2019.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13. 10. 2016 № 1747, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01. 11. 2016 за № 1417/29547 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлені міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, а саме для Газоаналізаторів - один рік.
За наведених обставин, поліцейськими правомірно був застосований під час огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 газоаналізатор «Drager Alcotest 6810» та його показники є допустимими доказами.
Таким чином, наведені в апеляційній скарзі твердження про невідповідність проведеного щодо ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння вимогам закону, є безпідставними, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, саме зі згоди водія ОСОБА_1 на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з
-5-
використанням спеціальних технічних засобів, такий огляд і був проведений, що відповідає вимогам ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09. 11. 2015 № 1452/735.
Отже, обґрунтування вимог апеляційної скарги захисником - адвокатом Ковачем І.В. щодо порушення судом першої інстанції законодавства при винесенні постанови, яке полягало у не з'ясуванні місцевим судом всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді.
При розгляді справи наявним доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження адвоката Ковача І.В. у поданій апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необґрунтованими.
Обставини, які б виключали провадження в справі відповідно до ст. 247 КУпАП, апеляційним судом не встановлені.
За таких обставин, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, і вони повністю відповідають фактичним обставинам справи.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга захисника - адвоката Ковача І.В. задоволенню не підлягає.
При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що стороною захисту не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, і будь-яких обґрунтованих клопотань із цього приводу, у тому числі про витребування доказів, не заявлялось.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
апеляційну скаргу захисника - адвоката Ковача І.В., подану в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17. 06. 2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя