22-ц/804/2956/21
263/11943/21
Головуючий в 1 інстанції Томілін О.М.
Доповідач: Зайцева С.А.
29 жовтня 2021 року м. Маріуполь
Донецький апеляційний суд у складі:
головуючого Зайцевої С.А.,
суддів Лопатіної М.Ю., Пономарьової О.М.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ», на дії державного виконавця, - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 жовтня 2021 року,-
Ухвалою Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 жовтня 2021 року провадження за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), ТОВ «АНСУ», на дії державного виконавця закрито.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка безпосередньо надійшла до Донецького апеляційного суду. Зокрема, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , з посиланням на ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», просив зупинити виконання за виконавчим листом № 2-1134/10 Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АНСУ» заборгованості за кредитним договором в сумі 12716 доларів США 34 центів, судові витрати в сумі 127,16 доларів США і 120 грн; зупинити передачу майна - нежитлової будівлі загальною площею 222,2 кв.м, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , - на реалізацію.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 25 жовтня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 жовтня 2021 року, витребувано з Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області матеріали цивільної справи № 263/11943/21 та роз'яснено учасникам справи право подати відзив на апеляційну скаргу, який за своїм змістом має відповідати вимогам, встановленим ч. 2 ст. 360 ЦПК України та відповідно до ч. 3 ст. 359 ЦПК України надати заперечення щодо заявленого клопотання, в строк 15 листопада 2021 року.
27 жовтня 2021 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій зазначено, що ним подано апеляційну скаргу на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 жовтня 2021 року прийняту за результатом розгляду його скарги на дії державного виконавця щодо проведення оцінки арештованого майна - нежитлової будівлі, що розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Оскарження оцінки зумовлено тим, що вона не відображає дійсну ринкову вартість майна, так як її проведено без огляду експертом будівлі, за відсутності технічної документації та заниження площі будівлі більше ніж в 2 рази, оскільки площа будівлі становить 500,3 кв.м., а експертом зазначено та оцінено площу 222,2 кв.м.
На даний час державним виконавцем виставлено майно на реалізацію та торги призначено на 01 листопада 2021 року. В описі лота зазначена невірна площа майна - 222,2 кв.м. У разі продажу майна на аукціоні його права можуть бути порушені та це унеможливить виконання рішення суду, у разі задоволення його скарги, ефективний захист та поновлення його прав. Докази передачі майна на реалізацію подані до апеляційної скарги та є в матеріалах справи.
Посилаючись на ч. 2 ст. 149, п. 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» просить зупинити передачу майна на реалізацію нежитлової будівлі загальною площею 222,2 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Дослідивши доводи заявника, апеляційний суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі за скаргою на дії держаного виконавця, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 статті 5 ЦПК України визначено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Статтею 18 ЦПК України установлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно зі змістом чинного ЦПК України розгляд таких заяв відноситься до розділу VII Судовий контроль за виконанням судових рішень.
Відповідно до ч.5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Приписами Закону України «Про виконавче провадження» та розділу VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» визначено засоби та порядок захисту прав учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, шляхом оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби в судовому порядку.
З оскаржуваної ухвали суду від 08 жовтня 2021 року та доданих до скарги матеріалів, встановлено, що ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) та просив визнати протиправними дії державного виконавця з проведення оцінки майна та ознайомлення його з оцінкою; скасувати оцінку майна нежитлової будівлі загальною площею 222,2 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_1 , проведену ПП «Центр незалежності оцінки та експертизи»; до розгляду судом витребувати з Центрального ВДВС м. Маріуполь висновок про вартість майна нежитлової будівлі загальною площею 222,2 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_1 , проведену ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи»; викликати та допитати в якості свідка оцінювача ОСОБА_2 ; зупинити виконання за виконавчим листом № 2-1134/10 Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором в сумі 12 716,34 доларів США, судових витрат у сумі 127,16 доларів США і 120 грн.; до розгляду скарги зупинити передачу майна - нежитлової будівлі загальною площею 222,2 кв.м., що розташована за адресою АДРЕСА_1 , на реалізацію.
До апеляційної скарги скаржником додано: копію постанови старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Хараджи О.С. ВП № 45745240 від 23 червня 2021 року про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадження; копію заявки на реалізацію в СЕТАМ - нерухомого майна; лист Центрального відділу державної виконавчої служби міста Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 01 вересня 2021 року / 55985 про можливість ознайомлення з оцінкою майна; копія скріншоту інтернет сторінки про стан аукціону.
Положення статей 149, 150 ЦПК України, що регламентують забезпечення позову у справах позовного провадження, не підлягають застосовуванню при розгляді скарги у порядку, визначеному розділом VII ЦПК України.
Статтями 447-453 ЦПК України не передбачається вжиття заходів забезпечення скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця.
Саме такий правовий висновок міститься у пункті 15 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6, згідно з яким при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.
Заявлені скаржником заходи не можуть бути застосовані під час оскарження дій державного виконавця, у зв'язку з цим є помилковим посилання ОСОБА_1 на положення ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження».
Оскільки в ЦПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому ст. ст. 149, 150 ЦПК України, вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення передачі на реалізацію майна, слід дійти висновку, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 260,381 ЦПК України, апеляційний суд , -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Центральний відділ державної виконавчої служби міста Маріуполь Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), товариство з обмеженою відповідальністю «АНСУ», на дії державного виконавця, - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 08 жовтня 2021 року, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Судді: