Справа № 752/258/19
Провадження № 2/752/751/21
28.10.2021 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Колдіної О.О.,
з участю секретаря Пастух З.Ф.,
розглянувшизаяву позивача про відвід головуючому судді Колдіній О.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку,
в провадженні Голосіївського районного суду м.Києва під головуванням судді Колдіної О.О. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку.
Позивачем 27.10.2021 р. подана до суду заява про відвід головуючому судді Колдіній О.О., яка передана 28.10.2021 р.
В своїй заяві як на підставу відводу позивач посилається на постановлення суддею, на думку заявника, неправосудної ухвали про закриття підготовчого провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про відвід є необгрунтованою з наступних підстав.
Підстави для відводу судді визначені ст.ст. 36, 37 ЦПК України.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обгрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Заявляючи про відвід позивач посилається на існування рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Статтею. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого протинього кримінального обвинувачення.
При оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду для визначення суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії"(Wettsteinv. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).
Заява про відвід, подана позивачем, не містить посилання на безпосередньо дії судді, які свідчать про її упередженість або можливу необ'єктивність при розгляді даної справи, а отже є необгрунтованою.
Обставини, на які посилається позивач, не можуть бути підставами для відводу, визначеними п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, оскільки стосуються прийнятого судом процесуального рішення, порядок оскарження якого передбачений у інший спосіб.
Беручи до уваги те, що заява про відвід подана після судового засідання, що призначалось на 27.10.2021 р., суд вважає за необхідне вирішення питання про відвід головуючої судді Колдіної О.О. передати на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України.
Керуючисьст.ст. 36, 37, 40 ЦПК України , суд
заяву позивача про відвід головуючому судді Колдіній О.О. у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку передати на вирішення іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя