Справа № 737/674/21
Провадження № 2-о/737/36/21
20 жовтня 2021 року смт Куликівка
Куликівський районний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Рубаненко Н.Ю., за участі секретаря Ричкаль Н.А., заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Куликівська селищна об'єднана громада в особі Куликівської селишної ради,
про встановлення факту реєстрації шлюбу
23 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який було зареєстровано 11 лютого 1927 року Дрімайлівською сільською радою Вертіївського району Ніжинського округу, актовий запис № 23.
В обґрунтування заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дід ОСОБА_2 , який на день смерті був зареєстрований та проживав один за адресою: АДРЕСА_1 . Після смерті її діда ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме: право на земельну частку (пай), що належало дружині спадкодавця ОСОБА_3 на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧН №0266449, померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадкоємцем якої був її чоловік ОСОБА_2 , який прийняв спадщину, але не оформив спадкових прав.
За життя ОСОБА_2 залишив заповіт, посвідчений секретарем виконкому Хибалівської сільської ради Кудрявецевою О. О., згідно якого заповів все своє майно заявниці.
Після смерті ОСОБА_2 заявниця звернулася до приватного нотаріуса Куликівського районного нотаріального округу Тимощука В.О. та подала заяву про прийняття спадщини. Однак, звернувшись із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказану земельну частку (пай), нотаріус оглянув подані нею документи та повідомив, що не може видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом, оскільки у актовому записі про реєстрацію шлюбу її діда і баби по-батькові останньої зазначено як « ОСОБА_4 », а в усіх документах, які посвідчують родинні відносини по- батькові значиться « ОСОБА_5 » та порадив звернутися до суду із заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було зареєстровано 11 лютого 1927 року у с. Дрімайлівка Вертіївського району Ніжинського округу.
Встановлення даного факту необхідно заявниці для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай).
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги та просила їх задовольнити з підстав викладених у заяві.
Куликівська селищна рада надала клопотання заінтересованої особи за підписом селищного голови Постернак Ю. О., в якому просила розглянути справу без участі представника селищної ради за наявними матеріалами та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Заслухавши пояснення заявника, безпосередньо дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає у порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до частини третьої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Судом встановлено, що згідно з копією архівної довідки Державного архіву Чернігівської області № К-251 від 22.01.2020 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 (за старим стилем) народилася ОСОБА_6 (мовою оригіналу), її батьками були ОСОБА_7 (мовою оригіналу) та дружина його ОСОБА_8 (мовою оригіналу) (а.с. 10).
Згідно з копією архівної довідки Державного архіву Чернігівської області № P-2093 від 01.09.2016 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 (за старим стилем) народився ОСОБА_9 (мовою оригіналу), його батьками були ОСОБА_10 (мовою оригіналу) та дружина його ОСОБА_11 (мовою оригіналу) (а.с. 9).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 (а.с.8).
Згідно з довідкою виконкому Куликівської селищної ради Куликівського району Чернігівської області № 9/03-22/292 від 08.09.2021 року, ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 (а.с.15).
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с.7).
Згідно з довідкою виконкому Куликівської селищної ради Куликівського району Чернігівської області № 9/03-22/293 від 08.09.2021 року, ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 був зареєстрований та проживав один за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14).
Згідно з копією запису акта про одруження № 23, 11 лютого 1927 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_12 (мовою оригіналу), після реєстрації шлюбу останній присвоєно прізвище « ОСОБА_13 ».
ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_14 , копією свідоцтва про одруження між ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , копією свідоцтва про народження ОСОБА_16 , та копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, згідно з яким 13 травня 1978 року ОСОБА_17 та ОСОБА_16 зареєстрували шлюб, після реєстрації шлюбу останній присвоєно прізвище « ОСОБА_18 » (а.с. 5, 6, 11).
За життя ОСОБА_2 залишив заповіт, яким все своє майно заповів онуці ОСОБА_1 . Заповіт складений 14 квітня 1995 року, посвідчений виконавчим комітетом Хибалівської сільської ради Куликівського району Чернігівської області, зареєстрований у реєстрі за № 17 (а.с. 12).
З листа начальника Куликівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Масюк С. А. від 07.12.2020 року встановлено, що відсутня можливість внесення змін до актового запису про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_19 в зв'язку з розбіжностями, зазначеними в свідоцтвах та архівних довідках: а саме:
-в свідоцтві про смерть баби заявниці серії НОМЕР_1 від 09 лютого 1998 року, виданого виконавчим комітетом Хибалівської сільської ради Куликівського району Чернігівської області вказано власне ім'я померлої « ОСОБА_6 », по батькові померлої « ОСОБА_5 »;
-в архівній довідці Державного архіву Чернігівської області від 01.09.2016 року вказано власне ім'я нареченої « ОСОБА_20 », по батькові нареченої « ОСОБА_21 ».
-в архівній довідці Державного архіву Чернігівської області від 22.01.2020 року № К-251 вказано власне ім'я дитини « ОСОБА_6 », власне ім'я батька дитини « ОСОБА_22 ».
Згідно з ч.1, ч.2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Для прийняття спадщини згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
З матеріалів спадкової справи № 159/2019 вбачається, що 30 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Куликівського районного нотаріального округу Чернігівської області Тимощука В. О. із заявою про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 (а.с.29).
Пленум Верховного Суду України у пунктах 1 та 7 своєї постанови «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5 звертає увагу, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв'язку із втратою годувальника.
У даному випадку виключним способом захисту права заявника є звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту реєстрації шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , підтверджується довідкою виконкому Куликівської селищної ради, в якій зазначено що ОСОБА_3 на день своєї смерті проживала разом зі своїм чоловіком - ОСОБА_2 , записом акта про одруження № 23 від 11.02.1927 між ОСОБА_2 та ОСОБА_23 , в якому вік останньої зазначений 22 роки, що відповідає віку ОСОБА_3 зазначеному у свідоцтві про смерть станом на 1998 рік.
Враховуючи, що допущені в актовому записі про одруження № 23 від 11 лютого 1927 року помилки позбавляють заявницю можливості в повній мірі реалізувати свої немайнові чи майнові права з приводу спадщини, що залишилась після смерті діда, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, а заявлений в ній факт встановленню.
Керуючись статтями 259-265, 293, 315-319 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) задовольнити.
Встановити факт реєстрації шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який було зареєстровано 11 лютого 1927 року Дрімайлівською сільською радою Вертіївського району Ніжинського округу, актовий запис № 23.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 29 жовтня 2021 року.
Суддя Н. Ю. Рубаненко