Справа № 502/1175/21
29 жовтня 2021 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді - Балан М. В.,
за участю секретаря судового засідання - Урсул Г. К.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
за наявними у справі матеріалами
цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
про
визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням
Позивач ОСОБА_1 звернулась до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. В обґрунтування позову зазначила, що позивач є власником житлового по АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 16887036 виданого 03.12.2007 року Комунальним підприємством «Районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості», а також свідоцтвом про право на спадщину за законом від 05.07.2011 року, виданим державним нотаріусом Кілійської районної державної нотаріальної контори.
14.04.2017 року між позивачем (надалі Орендодавець) та ОСОБА_2 (надалі Орендатор), було укладено договір оренди жилого приміщення, за яким Орендодавець надав, а Орендатор прийняла в оренду будинок по АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 4 Договору, приміщення і майно здається в оренду строком на 3 (три) роки, тобто до 14.04.2020 року.
Однак протягом тривалого часу, навіть ще до закінчення дії Договору ОСОБА_2 не проживає за вищезазначеною адресою, не користується майном та не має там особистих речей. Наразі позивач сплачує житлово-комунальні послуги за вищезазначений будинок, в тому числі і за ОСОБА_2 , яка не мешкає в ньому та не несе жодних матеріальних витрат щодо утримання нерухомого майна. В добровільному порядку зняти з реєстрації відповідача немає змоги, оскільки з відповідачем не має зв'язку та позивач взагалі не знає де перебуває зазначена особа.
На підставі вищезазначеного, позивач просить суд, визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком по АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Кілійського районного суду Одеської області від 06.08.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, про що повідомлені сторони.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, в позовній заяві просила розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Враховуючи, що позивачем надано заяву про розгляд справи у її відсутність, беручи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про строк подання відзиву та не подав відзив, суд ухвалює заочне рішення по справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши позовну заяву та надані докази по справі, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:
Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого Виконавчим комітетом Лісківської сільської ради від 03.12.2007 року встановлено, що житловий будинок який розташований за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у частка по Ѕ кожному.
Згідно Свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.07.2011 року виданого державним нотаріусом Кілійської районної державної нотаріальної контори Богачовою Н.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 1155 встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняла після смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 одну другу частини житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 належної спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконкомом Лісківської сільської ради Кілійського району 03 грудня 2007 року, зареєстрованого в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 21256582, записаного в Комунальному підприємстві «Районне бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» в книзі № 1 за реєстровим № 288.
Згідно Договору оренди житлового приміщення від 14.04.2017 року посвідченого головою Лісківської сільської ради Івановою Г.І. та секретарем виконкому Лісківської сільської ради Кожухар Н.І. встановлено, що між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (надалі Орендодавець) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (надалі Орендатор), було укладено договір оренди жилого приміщення, за яким Орендодавець надав, а Орендатор прийняла в оренду будинок по АДРЕСА_1 . Відповідно до п. 4 Договору, приміщення і майно здається в оренду строком на 3 (три) роки, тобто до 14.04.2020 року. Відповідно до п. 12 Договору, договір може бути достроково припинений за вимогою однієї із сторін у письмовому повідомленні іншої сторони не пізніше, ніж за один місяць до моменту припинення цього договору.
Згідно довідки за вих. № 4380/14/21 від 23.09.2021 року, виданої виконавчим комітетом Кілійської міської ради встановлено, що в Реєстрі Кілійської територіальної громади, станом на вересень 2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , значиться зареєстрована: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При ухваленні рішення судом застосовано наступні норми права:
Ст. 41 Конституції України, ст. ст. 316, 317 ЦК України передбачають здійснення власником права власності за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Виходячи з вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками, справи не підлягають доказуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
При цьому із змісту ч. 1 ст. 402 ЦК України вбачається, що право користування чужим майном може бути встановлене договором, законом, заповітом або рішенням суду.
Згідно положень статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 71 ЖК УРСР - при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно ст. 72 ЖК УРСР - визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ст. 163 ЖК УРСР - у разі тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї в будинку /квартирі/ приватного житлового фонду, за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» - зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.
Зважаючи на встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідач не проживає у вищезазначеному будинку, в якому зареєстровано його місце проживання протягом тривалого строку.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 259, 263-265, 279, 280-282 ЦПК, ст. ст. 316, 317, 391 ЦК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком по АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан