Справа № 502/1171/21
29 жовтня 2021 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі:
головуючого судді Балан М.В.,
за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 , ОСОБА_2
до
Кілійської міської ради
про
встановлення факту належності та визнання права власності на нерухоме майно
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Кілійського районного суду Одеської області з позовом до Кілійської міської ради про встановлення факту належності та визнання права власності на нерухоме майно.
В обгрунтування поданого позову зазначено, що позивач ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в пос. Угольні Копі Анадирського району Магаданської області, батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , актовий запис № 96 від 24.11.1972 року.
Шлюб батьків позивача - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 був розірваний 04.08.1990 року.
12.03.1994 року позивач ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , актовий запис № 41 від 12.03.1994 року.
Також вказує, що відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житло № НОМЕР_2 від 06.05.1996 року, виданого на підставі розпорядження № 12 від 23.04.1996 року Кілійського суднобудівельного-судоремонтного заводу та зареєстрованого 06.05.1996 року Кілійським РБТІ, квартира АДРЕСА_1 на праві сумісної власності належить: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Мати позивача - ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті матері позивач звернулась до нотаріальної контори з метою оформлення спадщини, а саме 1/3 частки вищезазначеної квартири та на той час нотаріус їй пояснила, що у зв'язку з тим, що вона проживала разом з матір'ю, то фактично прийняла спадщину, у зв'язку з чим, потреби у оформленні спадщини тоді не було.
На даний час вона звернулась до нотаріальної контори з метою належного оформлення спадщини після смерті матері, однак нотаріусом було повідомлено про відсутність правовстановлюючого документу на спадкове майно та рекомендовано звернутися до суду.
Як вказує позивач, інших спадкоємців, після смерті матері немає.
Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 вищезазначена квартира розміщена на 4-му поверсі 5-типоверхового будинку, житловою площею 26, 1 кв. метра, загальною площею з урахуванням балконів та лоджій 43, 1 кв. метра.
На підставі вищезазначеного, позивачі просять суд:
-встановити факт належності квартири АДРЕСА_1 на праві сумісної власності: ОСОБА_4 - яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
-визнати за позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 , в тому числі на 1/3 в порядку спадкування, після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-визнати за позивачем, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , право власності на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи у її відсутність, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.
Позивач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача - Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області, в судове засідання не прибув, надав відзив, в якому просив суд розглянути справу без його присутності, позовні вимоги позивачів визнає у повному обсязі.
На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав в підготовчому судовому засіданні, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.
Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого п/с Угольні Копі Анадирського району Магаданської області встановлено, що ОСОБА_7 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в пос. Угольні Копі Анадирського району Магаданської області, батьками записані ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , актовий запис № 96 від 24.11.1972 року, /а. с. 10/.
Шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_4 був розірваний 04.08.1990 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_6 , виданого 04.08.1990 року м. Кілія Одеської області райвідділ загса, актовий запис № 110 від 04.08.1990 року.
Шлюб ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований 12.03.1994 року відділом реєстрації актів громадянського стану Кілійської райдержадміністрації Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , актовий запис № 41 від 12.03.1994 року, /а. с. 9/.
Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житло № НОМЕР_2 від 06.05.1996 року, виданого на підставі розпорядження № 12 від 23.04.1996 року Кілійського суднобудівельного-судоремонтного заводу та зареєстрованого 06.05.1996 року Кілійським РБТІ встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві сумісної власності належить: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , /а. с. 6/.
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 23.04.1996 року відділом реєстрації актів громадянського стану Кілійського району Одеської області встановлено, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 156 від 23.04.1996 року, /а. с. 8/.
Відповідно до технічного паспорту, складеного Кілійським РБТІ на квартиру АДРЕСА_1 встановлено, що вищезазначена квартира розміщена на 4-му поверсі 5-типоверхового будинку, житловою площею 26, 1 кв. метра, загальною площею з урахуванням балконів та лоджій 43,1 кв. метра, /а. с. 4-5/.
Згідно повідомлення приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області за вих. № 478/01-16 від 18.10.2021 року встановлено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 не заводилась.
При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.
Згідно ст. ст. 293, 315 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.
Виходячи з наведеного суд вважає доведеним факт належності квартири АДРЕСА_1 на праві сумісної власності: ОСОБА_4 - яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини (стаття 1218 ЦК України).
Згідно зі статтею 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.
Частиною четвертою статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.
У силу статей 1, 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.
Пленум Верховного Суду України в частині п'ятій пункту 13 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначив, що в разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України у справі за № 6-121 цс 13: Право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленною заявою, яка підлягає розгляду вказаним органом у строк, передбачений чинним законодавством.
У тому разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію займаної ним квартири, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, але після збігу встановленого частиною третьою статті 8 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” строку, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати визнання за ними права власності на таку квартиру.
Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять, усі права, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті. Не підлягає задоволенню вимога спадкоємця про визнання за ним права власності на самочинно зведені спадкодавцем будівлі, або споруди, оскільки згідно ч. 2 ст. 376 УК України останній не може набути права власності на таке майно.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1265 ЦК України у п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як зазначено в п. п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Судом встановлено, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно у нотаріуса, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що право позивача на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов - задоволенню.
На підставі ст. ст. 15, 16, 1265 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 6-13, 48, 51, 81, 89, 258, 264-265, 268, 315 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити.
Встановити факт належності квартири АДРЕСА_1 на праві сумісної власності: ОСОБА_4 - яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Визнати за позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 (житловою площею 26, 1 кв. метра, загальною площею з урахуванням балконів та лоджій 43,1 кв. метра), в тому числі на 1/3 в порядку спадкування, після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визнати за позивачем, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності на 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 (житловою площею 26, 1 кв. метра, загальною площею з урахуванням балконів та лоджій 43,1 кв. метра).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя Кілійського районного суду М. В. Балан