Справа № 686/10846/21
Провадження № 2/686/3982/21
21 жовтня 2021 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого - судді Бондарчука В.В.,
при секретарі Слободян Л.В.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів,
встановив:
29 квітня 2021 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів, посилаючись на те, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 13 січня 2017 року з нього стягуються аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини всіх видів його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 листопада 2016 року і до досягнення дитиною повноліття. Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги зазначив, що 14 березня 2020 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 , має на утриманні ще одну дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій як батько зобов'язаний забезпечувати належне матеріальне утримання. На даний час його дружина не може працювати в зв'язку із здійсненням догляду за малолітньою дитиною. За існуючих обставин у ОСОБА_3 відбулись істотні зміни матеріального стану, його витрати збільшились. Сплата аліментів на дочку ОСОБА_8 в розмірі ј частини призводить до значних змін матеріального стану, у зв'язку із чим він не має змоги сплачувати аліменти в тому розмірі, що визначений рішенням суду, а тому просить зменшити аліменти до 1/6 частини всіх видів його доходу.
29 червня 2021 року до суду представником відповідачки було подано відзив на позов, в якому він заперечив, щодо зменшення розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_3 посилаючись на те, що зміни у сімейному стані та народження ще однієї дитини не може бути підставою для зміни розміру аліментів.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги викладені у позові підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши наявні у справі докази, вважає, що в задоволені позову слід відмовити з огляду на наступне.
Як встановлено в судовому засіданні рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 січня 2017 року у справі №686/23426/16-ц стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ј частини всіх видів його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 25 листопада 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
14 березня 2020 року ОСОБА_3 зареєстрував шлюб із ОСОБА_9 , з якою мають спільну дитину ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивачу на праві власності належить автомобіль Volkswagen Golf 1994 року випуску, що підтверджується копією відповідного витягу.
ОСОБА_3 працює на посаді зварника арматурних сіток та каркасів ТДВ «Хмельницькзалізобетон», розмір його доходу з січня 2017 року по травень 2021 року становить 788 672 грн 49 коп.
Дружина позивача з 07 червня 2020 року перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується довідкою ПП «ВВ» від 10 вересня 2021 року.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
ч.1 ст. 180 СК України на батьків покладено обов'язок утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» звернуто увагу на те, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. СК України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження.
Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», стаття 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Як вбачається зі змісту позову ОСОБА_3 та пояснень наданих його представником обставинами, що свідчать про необхідність зменшення призначеного судом розміру аліментів є наявність у відповідача на утриманні іншої дитини та дружини, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, що потягло за собою зміну його матеріального стану в бік погіршення. Проте, позивачем не подано доказів, які б свідчили про погіршення його матеріального становища у зв'язку з вище викладеними обставинами, та неспроможність його сплачувати аліменти у вказаному відповідачкою розмірі.
Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 640/10064/16-ц від 09.08.2018 року.
Відповідно до ст. ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, оцінюючи зібрані по справі докази, приходить до висновку, що отримання позивачем постійного доходу у вигляді заробітної плати, народження ще однієї дитини, та перебування на утриманні непрацюючої дружини, наявність у власності транспортного засобу не є тими, обставинами, що свідчать про погіршення майнового стану платника, у зв'язку із чим підстави для зменшення розміру стягуваних з відповідача аліментів на утримання дочки ОСОБА_7 з ј до 1/6 частини всіх видів його доходу відсутні.
Судові витрати по справі покласти на позивача.
Керуючись ст.ст.180, 182, 183, 192 СК України, ст.ст.76-81, 258, 264, 265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів, що стягуються на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду у справі №686/23427/16 з ј частини всіх видів доходу платника аліментів до 1/6 частини всіх видів його доходу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання рішення в повному обсязі до Хмельницького апеляційного суду.
Позивач ОСОБА_3 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_4 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 29 жовтня 2021 року.
Суддя: