Справа № 686/18298/21
Провадження № 2/686/5388/21
(заочне)
11.10.2021
Хмельницький міськрайонний суд
в складі: головуючої судді - Салоїд Н.М.,
при секретареві - Лоб І.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницький в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, процентів, трьох відсотків річних та інфляційних втрат,-
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до суду, який обґрунтовує тим, що 11 червня 2018 року з відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики за умовами якого він передав позичальнику грошові кошти в сумі 35 000,00 грн., а відповідач зобов'язався повернути такі грошові кошти до 01 серпня 2018 року. Передача означеної суми коштів відповідачеві підтверджується письмовою розпискою від 11.06.2020 року.
Однак, до визначеної дати сторонами відповідач взяті на себе зобов'язання не виконала, і позичених коштів не повернула у визначений договором строк в повному обсязі, не дивлячись на неодноразові вимоги позикодавця.
Із змісту укладеного ними договору позики (боргової розписки) вбачається, що сторонами при укладенні договору розмір процентів за користування грошима невизначений, тому їх слід обраховувати, виходячи з розміру облікової ставки НБУ за певними періодами. Тому розмір процентів за договором позики за період з 11.06.2018 року по 20.07.2020 року становить 13 472.55 грн.
Крім того, відповідно до частини 2 статі 625 ЦК України в разі порушення позичальником виконання грошового зобов'язання, боржник який прострочив його виконання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розмір боргу відповідача згідно розписки станом на граничний день його повернення - 11.08.2018 року складає 35 000,0 грн., починаючи з червня 2018 року по червень 2021 року індекс інфляції становить 8 260.0 грн.
Розмір трьох відсотків річних за період з 01.08.2018 року по 20.07.2021 року складає 3118.36 грн. (35.000 грн. (сума боргу) х 1084 днів прострочення х 3% : 365 (кількість днів у році)= 3118.36 грн. Просить стягнути борг за договором позики, проценти за договором, інфляційні втрати та три відсотки річних. На загальну суму 59 850.91 грн..
В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, повідомлена про час і місце розгляду справи у визначеному законом порядку. Відзиву на позов не подала.
Ухвалою суду від 16.08.2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено її до розгляду на 16.09.2021 року.
Судом ухвалено про розгляд справи у заочному провадженні, проти якого позивач не заперечує.
11.10.2021 року ухвалено рішення по справі.
Заслухавши доводи позивача, викладені у позовній заяві, перевіривши матеріали справи доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом достовірно установлено, що 11.06.2018 року відповідач ОСОБА_2 отримала в борг від ОСОБА_1 кошти в сумі 35 000,0 грн. з кінцевим строком повернення позики до 01 серпня 2018 року, що підтверджується розпискою, написаною власноруч позичальником.
Проте, умов договору позики щодо повернення боргу в сумі 35 000 грн. не виконала та у визначений договором строк позичених коштів не повернула.
Відповідно за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, письмова форма договору позики унаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір позики є двостороннім правочином, а також він є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики або рівної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання у борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми або речей.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, незалежно від найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки
Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики на позичальникові лежить зобов'язання повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
З наведених підстав позов в частині основного боргу підлягає задоволенню та слід стягнути з відповідача борг у сумі 35 000 грн. на користь позивача.
Тому із зазначених підстав позов в цій частині підлягає задоволенню у повному обсязі.
У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Оскільки в наданій відповідачем розписці розмір процентів не визначений, тому позивач має право на одержання від відповідача процентів на рівні облікової ставки Національного банку України за кожен місяць, починаючи з 11 червня 2018 року (часу надання позики відповідачеві) до дати визначеної сторонами про повернення позики (01 серпня 2018 року). Враховуючи принцип диспозитивності, у даній справі проценти підлягають стягненню до дати повернення позики, визначеної сторонами, а саме до 01 серпня 2018 року включно.
Облікова ставка НБУ в період з 12.06.2018 року по 12.07.2018 року становила 17,0 % річних, з 13.07.2018 року по 01.08.2018 року її розмір становив 17,5% річних, тому розмір процентів за означений період буде складати - 807.87 грн. (35000грн. х 17% :365 днів у році х 30 днів = 489.04 грн. ; 35 000 грн. х 17.5 % :365 днів у році х 19 днів = 318, 83 грн., а разом 807.87 грн.).
Отже, сума належних до стягнення процентів буде складати 807.87 грн., розраховуючи суму процентів позивач припустився помилки, розрахувавши період нарахування процентів з часу надання коштів у позику - 12.06.2018 року до 20.07.2021 року (дати звернення з позовом до суду) на що права за законом не має, оскільки проценти у зв'язку із закінченням строку дії договору не нараховуються, внаслідок чого обрахована ним сума помилково склала 13 472.55 грн.
Оскільки позивач просив стягнути проценти відповідно до вимог статті 1048 ЦК України, то в цій частині на суму 807,87 грн. слід позовні вимоги задовольнити частково, а в решті нарахування процентів після спливу закінчення строку дії договору 11.06.2018 року в цій частині позову відмовити.
Крім того, позивач має право на стягнення 3% річних згідно положень статті 625 частини 2 ЦК України розрахунок яких у період з 12.06.2018 року по 30.06.2021 року становитиме 3205.0 грн. та 7774.46 грн. інфляційних втрат.
Таким чином, оскільки ані позики, ані процентів відповідачем добровільно не сплачено, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг в сумі 35 000 грн., проценти станом на 01.08.2018 року в сумі 807.87 грн., три відсотки річних 3205.0 грн. та 7774.46 грн., що разом складає 46 787.33 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 709.81 грн. (908,0 грн. х 46787.33 грн. : 59850.91 грн. = 709.81 грн.).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 1046, 1047, 1049 Цивільного кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики у сумі 35 000,00 (Тридцять п'ять тисяч грн.), процентів за договором в сумі 807.87 грн., три відсотки річних в сумі 3205,0 грн. та 7774,46 грн. інфляційних втрат, а всього 46787.33 грн. та судові витрати 709.81 грн.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 30 днів з часу його проголошення до Хмельницького міськрайонного суду.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Хмельницького апеляційному суду через Хмельницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 11.10.2021 року.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя :