Справа № 2-6771/11
Провадження № 6/947/23/21
про відмову у визнанні виконавчого листа такими, що не підлягає виконанню
28.10.2021 року
Київський районний суд м. Одеси
головуючий суддя - Куриленко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву боржника ОСОБА_1 , заінтересовані особи державний виконавець Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Анісімова Анастасія Валеріївна, ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,
24 липня 2019 року заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить винести ухвалу, якою зупинити виконавче провадження № 48880227, відкрите згідно постанови державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 25.09.2015 року на підставі виконавчого листа № 2-6771/11, виданого Київським районним судом м. Одеси від 31.08.2015 року за рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25.09.2014 року до розгляду по суті заяви визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Визнати виконавчий лист № 2-6771/11, виданий Київським районним судом м. Одеси від 31.08.2015 року за рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25.09.2014 року таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що рішення Київського районного суду м.Одеси від 25.09.2014 року, на підставі якого і на виконання в його частині було видано виконавчий лист, скасовано, та за наслідком чого Одеським апеляційним судом ухвалено нове рішення, що є підставою для видачі нового виконавчого листа.
Ухвалою суду від 25.07.2019 року було прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 та зупинено виконавче провадження № 48880227, відкрите згідно постанови державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 25.09.2015 року на підставі виконавчого листа № 2-6771/11, виданого Київським районним судом м. Одеси від 31.08.2015 року за рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25.09.2014 року до розгляду по суті заяви визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та призначено судове засідання.
Сторони по справі у судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, від ОСОБА_2 надійшло до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з укладанням договору з адвокатом для апредставництва його інтересів у даній справі.
У відповідності до ч. 3 ст. 432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заява задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 2-6771/11 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Одеської міської ради про визнання порядку користування земельною ділянкою та встановлення сервітуту на земельну ділянку.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 03.06.2015 року, позовну заяву ОСОБА_2 задоволено. Визначено порядок користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до Висновку №2779 судової будівельно-технічної експертизи від 27.02.2014 року, а саме: ОСОБА_1 виділити земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 296 кв.м., в т.ч. 263 кв.м. по загальній площі та 33 кв.м. по залишкам. Земельну ділянку шириною 1,0 м., розташовану уздовж зовнішньої стіни пом. « 2-3, 2-4, 2-8» виділити у постійне користування ОСОБА_1 , при забезпеченні безперешкодного доступу ОСОБА_2 до зовнішньої стіни вищезазначених Приміщень на період обслуговування та ремонту. Вхід на ділянку, яка виділяється, зберегти існуючий зі сторони АДРЕСА_2 ОСОБА_3 виділити земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 236 кв.м. Вхід на ділянку, яка виділяється, зберегти існуючий зі сторони АДРЕСА_1 . Встановлено наступну межу поділу: - від розділового паркану зі сторони АДРЕСА_1 на відстані 11,18 м від правої бокової межі (з ділянкою № НОМЕР_3 ) вглиб ділянки по існуючому огородженню довжиною 8,43 м; поворот наліво по існуючому огородженню довжиною 1,12 м; - поворот направо по існуючому огородженню до зовнішньої стіни жилого будинку літ. «А» довжиною 2,25 м:, - по міжквартирним перегородкам, які поділяють квартири власників; - поворот направо вздовж зовнішньої стіни приміщень « 2-3, 2-4, 2-8» та лінії її продовження до кордону з ділянкою № НОМЕР_3 . Встановлено ОСОБА_2 для обслуговування та ремонту зовнішньої стіни приміщень « 2-3,2-4,2-8» двохповерхової будови, літ. «А І», зведеної ОСОБА_2 , по АДРЕСА_1 , безстроковий, безоплатний сервітут на земельну ділянку, шириною 1,0 м, розташовану вздовж зовнішньої стіні приміщень « 2-3,2-4,2-8», та на земельну ділянку шириною 3,42 м, розташовану вздовж стіни сараю літ. «В», де експертизою пропонується влаштувати дверний проріз розмірами 0,8 х 2,0 м ф) з установкою дверного блоку, навпроти існуючого, на кордоні з земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_3 , які знаходяться в користуванні ОСОБА_1 шляхом влаштування в стіні сараю літ: «В», належного ОСОБА_1 , дверний проріз розмірами 0,8 х 2,0 м ф) з установкою дверного блоку, напроти існуючого для організації проходу до зовнішньої стіни приміщень « 2-3,2-4,2-8».
В подальшому 31.08.2015 року Київським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист № 2-6771/11 в частині встановлення ОСОБА_2 для обслуговування та ремонту зовнішньої стіни приміщень « 2-3,2-4,2-8» двохповерхової будови, літ. «А І», зведеної ОСОБА_2 , по АДРЕСА_3 , безстроковий, безоплатний сервітут на земельну ділянку, шириною 1,0 м, розташовану вздовж зовнішньої стіні приміщень « 2-3,2-4,2-8», та на земельну ділянку шириною 3,42 м, розташовану вздовж стіни сараю літ. «В», де експертизою пропонується влаштувати дверний проріз розмірами 0,8 х 2,0 м ф) з установкою дверного блоку, навпроти існуючого, на кордоні з земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_3 , які знаходяться в користуванні ОСОБА_1 шляхом влаштування в стіні сараю літ: «В», належного ОСОБА_1 , дверний проріз розмірами 0,8 х 2,0 м ф) з установкою дверного блоку, напроти існуючого для організації проходу до зовнішньої стіни приміщень « 2-3,2-4,2-8».
20.09.2016 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м.Одеси з заявою про перегляд рішення Київського районного суду м. Одеси у цивільній справі № 2-6771/11 від 25.09.2014 року за нововиявленими обставинами.
За наслідком розгляду вказаної заяви, 23.05.2018 року Київським районним судом м. Одеси ухвалено рішення, яким заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення суду від 25.09.2014 р. у зв'язку з нововиявленими обставинами було задоволено частково. Рішення Київського районного суду М. Одеси у цивільній справі № 2-6771/11 від 25.09.2014 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Одеської Міської ради про встановлення сервітуту на земельну ділянку змінено. У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка Не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Одеської міської ради Про встановлення сервітуту па земельну ділянку відмовлено. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23.05.2018 року про перегляд рішення Київського районного суду м. Одеси у цивільній справі № 2-6771/11 від 25.09.2014 року за нововиявленими обставинами, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою до Апеляційного суду Одеської області.
Постановою Одеського апеляційного суду від 28.05.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено частково. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 травня 2018 року в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення сервітуту на земельну ділянку скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення сервітуту на земельну ділянку задоволено. Встановлено ОСОБА_2 для обслуговування та ремонту зовнішньої стіни приміщень «2-3,2-4,2-8» двохповерхової будови, літ. «А1», зведеної ОСОБА_2 , по АДРЕСА_3 , безстроковий, безоплатний сервітут на земельну ділянку, шириною 1,0 м, розташовану вздовж зовнішньої Стіни,приміщень «2-3,2-4,2-8», та на земельну ділянку шириною 3,42 м, розташовану вздовж Стіни сараю літ. «В», де експертизою пропонується влаштувати дверний проріз розмірами 0,8 х 2,0 м (Ь) з установкою дверного блоку, навпроти існуючого, на кордоні з земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_3 , які знаходяться в користуванні ОСОБА_1 шляхом влаштування в стіні сараю літ. «В», Належного ОСОБА_1 , Дверний проріз розмірами 0,8 х 2,0 м (її) з установкою дверного блоку, напроти існуючого для: організації проходу до зовнішньої стіни приміщень «2-3,2-4,2-8». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 909 грн.
Звертаючись до суду заявник вказував на те, що рішення Київського районного суду м. Одеси від 25.09.2014 року в частині встановлення сервітуту, на підставі якого і на виконання в цій частині було видано виконавчий лист № 2-6771/11 від 31.08.2015 року було скасовано, за наслідком чого Одеським апеляційним судом ухвалено нове рішення, яке є підставою для видачі нового виконавчого листа.
Слід зазначити, що заява ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню тривалий час не призначалась до розгляду у зв'язку з перебуванням цивільної справи № 2-6771/11 на розгляді Верховному суді, та після перевірки єдиного державного реєстру судових рішень, судом було встановлено, що постановою Верховного суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного суду було скасовано постанову Одеського апеляційного суду від 28 травня 2019 року, а справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
В подальшому, постановою Одеського апеляційного суду від 10.08.2021 року, рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 травня 2018 року було скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Тобто судом встановлено, що рішення Київського районного суду м. Одеси від 23 травня 2018 року, яким було скасовано рішення Київського районного суду м. Одеси у цивільній справі № 2-6771/11 від 25.09.2014 року у зв'язку з нововиявленими обставинами на теперішній час скасовано.
Таким чином, рішення Київського районного суду м. Одеси у цивільній справі № 2-6771/11 від 25.09.2014 року, яким було задоволено позовну заяву ОСОБА_2 , та на підставі якого було видано виконавчий лист, на теперішній час є чинним.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява є безпідставною та необґрунтованою.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст.5 Цивільного процесуального кодексу України)
Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідно до частини другої ст.89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Зі змісту ст. 432 ЦПК України слідує, що в разі виявлення невідповідності виконавчого листа вимогам, що ставляться до виконавчого документа або в разі виявлення в ньому помилок, суд може вчинити дві альтернативні дії, які направлені на те, щоб привести виконавчий документ у відповідність вимогам, що ставляться до виконавчого документу: 1) виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі; 2) визнати виконавчий лист, таким що не підлягає виконанню. Це вказує на те, що такі помилки та невідповідності мають існувати саме на час оформлення та видачі виконавчого документу.
Частиною 1 статті 38 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).
Згідно частини 4 та 5 статті 432 ЦПК України передбачено, що про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом . Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленим цим Кодексом.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов'язковість рішень суду до виконання.
На підставі викладеного та керуючись ст. 432 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи державний виконавець Другого Київського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Анісімова Анастасія Валеріївна, ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити в повному обсязі.
Відновити виконавче провадження № 48880227, відкрите згідно постанови державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 25.09.2015 року на підставі виконавчого листа № 2-6771/11, виданого Київським районним судом м. Одеси від 31.08.2015 року за рішенням Київського районного суду м. Одеси від 25.09.2014 року, що зупинялось до розгляду по суті заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Куриленко О. М.