Справа № 495/5903/21
Номер провадження 2-а/495/68/2021
21 жовтня 2021 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі
головуючої судді Братків І. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Білгороді-Дністровському адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора поліції Майченка Владислава Сергійовича, Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху,
26.07.2021 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до інспектора СРПП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Майченко Владислава Сергійовича про скасування постанови серії БАВ №394157 від 27 червня 2021 року.
В позовній заяві просить визнати поважними причини пропуску строку на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення та поновити строк на оскарження постанови серія БАВ № 394157 від 27.06.2021 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП; скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серія БАВ № 394157 від 27.06.2021 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому підлягає скасуванню. Так, інспектором при винесенні постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, будь-які пояснення очевидців, які б підтвердили порушення позивачем ПДР, фото-, відео фіксація зазначеного порушення відсутні.
Постанову винесено «на місці вчинення правопорушення». За таких умов позивач не мав можливості скористатися своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися правовою допомогою, тощо.
Також в постанові, всупереч вимогам ст. 283 КУпАП не зазначено порядок її оскарження.
Щодо строків звернення до суду вказує, що 27.06.2021 - в день винесення оскаржуваної постанови - копія такої позивачу не надавалася, надіслана йому поштовим відправленням.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.07.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора поліції Майченко Владислава Сергійовича про скасування постанови серії БАВ №394157 від 27 червня 2021 року - залишено без руху. Надано позивачу десятиденний строк, який обчислюється з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків, вказаних в ухвалі.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04.08.2021 позовна заява ОСОБА_1 до інспектора поліції Майченко Владислава Сергійовича про скасування постанови серії БАВ №394157 від 27 червня 2021 року була розподілена на суддю Братків І.І.
10.08.2021 за вхідним № 18852/21-Вх на адресу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від позивача ОСОБА_1 надійшов лист із долученою до нього квитанцією про сплату судового збору.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27.07.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора поліції Майченко Владислава Сергійовича про скасування постанови серії БАВ №394157 від 27 червня 2021 року - залишено без руху. Надано позивачу десятиденний строк, який обчислюється з дня вручення даної ухвали, для усунення недоліків, вказаних в ухвалі.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 04.08.2021 позовна заява ОСОБА_1 до інспектора поліції Майченко Владислава Сергійовича про скасування постанови серії БАВ №394157 від 27 червня 2021 року була розподілена на суддю Братків І. І.
10.08.2021 за вхідним № 18853/21-Вх на адресу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від позивача ОСОБА_1 надійшов лист із долученою до нього квитанцією про сплату судового збору.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду відкрито спрощене позовне провадження у вказаній справі.
Ухвалою суду від 20.08.2021 залучено співвідповідачем у цій справі Головне управління Національної поліції в Одеській області.
21.10.2021 від представника позивача адвоката Шаркевича Я. В. надійшло клопотання (вх. № 25091/21-Вх), відповідно до якого він просив розглянути справу за відсутності позивача та його представника та задовольнити заявлені позовні вимоги з підстав, наведених у позові
Відповідач інспектор поліції Майченко В.С. відзиву на позов у встановлений судом строк не подав, у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином
Оскільки відзив відповідачем-1 не подано у встановлений судом строк, то відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами з врахуванням наданих сторонами доказів.
Відповідач ГУНП в Одеській області подав до суду клопотання про залишення без руху позову з підстав несплати позивачем судового збору.
Також подав відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . Вказує, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення у сфері дорожнього руху підтверджується наданими поясненнями поліцейського СРПП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області майченко В. С. та відеозаписом.
У судове засідання відповідач2 не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином,
Щодо клопотання про залишення позовної заяви без руху, суд відмовляє у задоволенні такого з тих підстав, що ухвалою суду від 27.07.2021 позовну заяву було залишено без руху. На виконання вимог ухвали 10.08.2021 за вхідним № 18853/21-Вх на адресу суду від позивача надійшов лист із долученою до нього квитанцією про сплату судового збору.
У зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні..
Суд, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Перш ніж визначитись з суттю позовних вимог, слід надати оцінку поважності пропуску строку позовної давності.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого зазначеним Кодексом або іншими законами. Частиною третьою цієї статті встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до суду.
У відповідності до ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Згідно ч.1 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно рішення Європейського Суду у справі Bellet v. France, суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".
Відповідно до положень ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.
За таких обставин, враховуючи те, що позивач копію оскаржуваної ухвали отримав поштовим відправленням та звернувся до суду з дотриманням десятиденного строку з моменту коли отримав копії відповідної постанови, тож суд вважає, що позивачем строк звернення до суду з відповідним позовом пропущений з поважних причин, а отже підлягає поновленню, у зв'язку з неможливістю порушення права особи на доступ до суду.
Оглянувши матеріали справи, надавши оцінку зібраним доказам, суд приходить до наступного.
Як встановлено з матеріалів справи, 27.06.2021 інспектором ВРПП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Майченко В.С. відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №394157, якою останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121 КУпАП.
Так, відповідно до постанови 27.06.2021 о 01 год 22 хв в Одеській області, Білгород-Дністровський район, с. Випасне по вул..Кишинівська керував автомобілем BMV 520, державний номерний знак НОМЕР_1 в якого в темну пору доби не освітлений номерний знак, чим порушив п. 30.2.ПДР.
За вчинення вищенаведеного правопорушення, ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Надаючи правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень, суд виходить із наступного.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 62 Конституції України обинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Виходячи із змісту ст. 8 Конституції України щодо визначення і дії в Україні верховенства права, положення ст.62 цього Закону розповсюджуються і на обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанов про адміністративне правопорушення.
Згідно із ч.5 ст.14 Закону «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху України та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
За приписами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення визначений ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій, ухваленої 13 лютого 1991 року, при застосуванні адміністративних санкцій, окрім сформульованих у Резолюції (77) 31 принципів справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, слід керуватися такими особливими принципами: 1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину; 2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані; 3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї; 4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію; 5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення має здійснюватися з дотриманням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначених ст.268 КУпАП.
Так, відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
За загальним правилом ст.254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до частин 2-4 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.285 КУпАП у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.
Наведені норми в їх сукупності свідчать про наявність у відповідача-1 як посадової особи Національної поліції повноважень щодо здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, які реалізуються, крім іншого, шляхом розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення у разі виявлення правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Разом з тим, всупереч вимогам ст.77 КАС України, відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП, при зазначених в оскаржуваній постанові обставинах. У поданому відзиві відповідач-2 вказує про наявність відеозапису, проте такого для огляду суду не надано.
Таким чином, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху. Проте, зазначена постанова є предметом оскарження, тому остання не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Натомість, жодних доказів: відеозапису, фото-фіксації моменту вчинення правопорушення водієм транспортного засобу, пояснень свідків чи очевидців тощо матеріали справи не містять, відсутні посилання на них і в оскаржувані постанові.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
В той же час, вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
Відсутність в матеріалах справи доказу, який би підтвердив факт порушення позивачем Правил дорожнього руху, свідчить про недоведеність суб'єктом владних повноважень правомірність прийнятої ним постанови (постанова Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №357/10134/17).
Таким чином, доводи позивача відповідачами спростовані не були, які не з'явилися в судове засідання для надання особисто пояснень у справі чи надання відповідних доказів.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Оскільки відповідач не довів правомірності прийняття оскаржених рішень, то суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, БАВ № 394157 від 27.06.2021 є протиправною.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1,5 ст. 126 КУпАП через порушення процедури розгляду справи та притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому оскаржувані постанови у справі про адміністративне правопорушення підлягають скасуванню, з закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на те, що суд дійшов висновку про задоволення позову, то судовий збір підлягає стягненню в користь позивача із суб'єкта владних повноважень, службова особа якого є відповідачем у справі.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 121, 245, 280, 283, 287-289, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 9, 77, 241-246, 255, 286, 297 КАС України, суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови серії БАВ № 394157 від 27.06.2021.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора поліції Майченка Владислава Сергійовича, Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії БАВ № 394157 від 27.06.2021, винесеної інспектором ВРПП Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області Майченком Владиславом Сергійовичом про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення за ч. 6 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Одеській області (65000, Одеська область, місто Одеса, вулиця Єврейська, 12, код ЄДРПОУ 40108740) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку впродовж десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
Суддя І. І. Братків